Справа № 640/21380/20
про залишення апеляційної скарги без руху
02 квітня 2021 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Федотов І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
Вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - «Закон № 3674-VI»).
Відповідно до п. п. 2 п. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою підприємцем ставка судового збору становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги сплачується у розмірі 4414,20 грн. (2942,80 х 150% = 4414,20 грн.).
Несплачену суму судового збору належить перерахувати за реквізитами: отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - судовий збір, Шостий апеляційний адміністративний суд, № справи.
Крім того, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, ч.3 ст.298 КАС України, так як подана після закінчення тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року.
Разом з цим, апелянт звертається з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що постійне блокування рахунків Укртрансбезпеки, що обумовлено безспірним списанням коштів з рахунків на підставі виконавчих документів є об'єктивно непереборним та не залежать від волевиявлення апелянта.
Також вказує на те, що Укртрансбезпека вживає всіх можливих заходів задля уникнення подібних ситуацій.
Згідно з приписами ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду постановлено 24 грудня 2020 року.
Проте, апеляційна скарга подана апелянтом 04 березня 2021 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку для подачі апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
При цьому поновлення строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Враховуючи чітко визначенні строки подання апеляційної скарги та дату винесення рішення суду першої інстанції, сторони повинні мати впевненість у гарантованому його виконанні та неможливість порушення такого права шляхом подання апеляційної скарги у будь-який час.
Аналіз рішень Верховного Суду у справах №№ 804/2863/16, 8226/2220/16, 507/1436/16-а, 823/440/16 та ін. дає підстави для висновку, що скаржник має надати суду достовірні та переконливі докази, що підтвердять існування об'єктивно існуючих та непереборних обставин, які унеможливили звернення суду протягом встановленого законом строку (здійснення активних регулярних заходів щодо сплати судового збору чи щодо намагання отримання отримати відповідне фінансування, результати цих заходів тощо).
Крім того, судом враховано позицію Верховного Суду про те, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 року у справі № 500/2544/19.
Посилання апелянта на блокування рахунків як на причину неможливості сплати судового збору вчасно, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказане не узгоджується з положеннями п. 25 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Враховуючи викладене, суд вважає наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги неповажними.
Відтак, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням необхідного строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року - залишити без руху.
Встановити Державній службі України з безпеки на транспорті строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Федотов І.В.