Справа № 640/2028/20 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.
05 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне акціонерне товариство "Компанія Росток" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 26.12.2019 № 0451650405, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф в загальній сумі 449 803,35 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Водночас, представником відповідача було подано клопотання про заміну сторони її правонаступником, а саме: Головне управління ДПС в місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) замінити на Головне управління ДПС в місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011).
Як вбачається з вказаного клопотання, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» від 30 вересня 2020 року №893 постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно додатку. На базі ліквідованого Головного управління ДПС у м.Києві утворено територіальний орган на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у м.Києві (код ЄДРПОУ 44116011), яке створено 30 вересня 2020 року, про що міститься відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321.
Відповідно до п.7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. Державна податкова служба та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).
Згідно п.1 Положення про Головне управління ДПС у м. Києві, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643 (далі - Положення), Головне управління ДПС у м. Києві є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, ГУ ДПС у м. Києві забезпечує реалізацію повноважень ДПС України на території м. Києва та Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).
Відповідно до п.15 Положення Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.
З 01 січня 2021 року територіальні органи Державної податкової служби, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються як юридичні особи. Відповідний наказ підписано 24 грудня 2020 року Головою ДПС України.
Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу повноважень (для суб'єкта владних повноважень), прав і обов'язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.
При цьому, відповідно до ч. 4 статті 91 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно із ч.ч. 1, 5 статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Водночас, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) перебуває в стані припинення, при цьому, запис про його припинення в єдиному державному реєстру відсутній.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про заміну сторони.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2019 посадовою особою ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПАТ "Компанія Росток", за результатами якої складено акт № 8142/26-15-04-05-16/227560.
Актом перевірки встановлено порушення ПАТ "Компанія Росток" граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в загальній кількості 1111 штук в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Як зазначено у висновку акта перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
На підставі виявленого порушення 26.12.2019 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України:
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2255475,77 грн - застосовано штраф в розмірі 10 % у сумі 225547,77 грн;
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 506136,65 грн - застосовано штраф в розмірі 20 % у сумі 101227,38 грн;
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 121718,21 грн - застосовано штраф в розмірі 30 % у сумі 36515,48 грн;
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 42251,92 грн - застосовано штраф в розмірі 40 % у сумі 16900,78 грн;
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 366 і більше календарних днів на суму ПДВ 139223,73 грн - застосовано штраф в розмірі 50 % у сумі 69611,94 грн.
Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Так, актом перевірки зафіксовано, що порушення ПАТ "Компанія Росток" граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в загальній кількості 1111 штук в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
При цьому, у позовній заяві взагалі відсутнє обґрунтування підстав та обставин, що зумовили несвоєчасну реєстрацію перелічених у акті перевірки податкових накладних.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо неможливості останнім реалізувати право на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки 1111 податкових накладних були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, позивачем не було надано суду жодного доказу, що останнім були скеровані перелічені накладні у визначені ПК України строки.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
За визначенням підпункту 14.1.265 п. 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У свою чергу, за визначенням пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Верховний Суд у постановах від 03.05.2018 у справі № 818/1070/17, від 26.06.2018 у справі № 808/2127/17, від 27.04.2018 у справі № 820/4064/17, від 11.09.2018 у справі № 826/9114/16, від 11.12.2018 у справі № 820/898/18, від 12.02.2019 у справі № 813/1307/17, аналізуючи положення статті 109 ПК України, зазначив, що відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення.
Також, Верховний Суд в постанові від 03.09.2019 у справі № 826/4215/18 зазначив, що однією з головних ознак складу податкового правопорушення є суб'єктивна сторона, яка проявляється у вині, а саме у формі умислу або необережності суб'єкта такого правопорушення (платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб). Тобто, податкове правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій (бездіяльності), бажала або свідомо допускала настання шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності).
Аналізуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов'язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.
У свою чергу, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
Таким чином, правопорушенням, за яке на платника податків може бути накладено штрафні санкції, є винне діяння такого платника податків. Підставою для застосування податкового штрафу (як і кримінального, адміністративного чи будь-якого іншого покарання) є вина. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції).
Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 у справі № 826/5555/18 з ПАТ "Компанія Росток" на користь ГУ ДПС у м. Києві було стягнено податковий борг за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 19 895 882,95 грн.
Ухвалою суду від 10.09.2018 у справі №826/5555/18 розстрочено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 за позовом ГУ ДФС у м. Києві (правонаступником якого є ГУ ПДС у м. Києві) до ПАТ "Компанія "Росток" про стягнення коштів рівними частинами по 100 000,00 грн кожного місяця (протягом 11 місяців), починаючи з 01.10.2018 по 31.08.2019, та 18 795 882,95 грн до 31.09.2019 (останній місяць), з врахуванням вимог пункту 129.4 статті 129 ПК України.
Ухвалою суду від 26.09.2019 у справі № 826/5555/18 розстрочено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 за позовом ГУ ДФС у м. Києві (правонаступником якого є ГУ ПДС у м. Києві) до ПАТ "Компанія "Росток" про стягнення коштів рівними частинами по 100 000 грн кожного місяця (протягом 11 місяців), починаючи з 01.10.2019 по 31.08.2020, та 17 695 882,95 грн до 30.09.2020 (останній місяць), з врахуванням вимог пункту 129.4 статті 129 ПК України.
Поряд з цим, обставини щодо розстрочення виконання судового рішення, яким з позивача стягнуто податковий борг, не звільняє останнього від обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних.
Беручи до уваги, що позивачем не було наведено жодного обґрунтування причин порушення встановленого пунктом 201.10 статті 210 ПК України граничного строку реєстрації 1111 податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також враховуючи, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що порушення вказаних строків відбулось не з вини платника податків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем було правомірно застосовано до позивача штраф оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Г.В.Земляна
суддя В.В.Файдюк