Справа № 580/634/20 Суддя (судді) першої інстанції: О.А. Рідзель
05 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пономар" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пономар" до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пономар" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 14.11.2019 №МК1661/441/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю "Пономар" штрафу в розмірі 3 004 560,00 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Управління Держпраці у Миколаївській області від 10.09.2019 №266 доручено здійснити інспекційне відвідування, у т.ч. позивача, з питань додержання законодавства про працю, оформлення трудових відносин з найманими працівниками.
Відповідно до вказаного наказу службовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого 17.09.2019 складено акт інспекційного відвідування №МК1661/441/АВ, яким встановлено порушення вимог ч.1 ст.21, ч.ч.1, 3 ст.24 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП), що виразилось у допуску позивачем до роботи зі збору цибулі на полі 24 учнів Калинівського навчально-виховного комплексу без укладення трудового договору.
14.11.2019 перший заступник начальника управління Держпраці у Миколаївській області Я. Скуратовська прийняла постанову №МК1661/441/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу в сумі 3004560,00 грн.
Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) становить тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до ст. 187 КЗпП неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
На підставі ст. 188 КЗпП не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.
За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років.
Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Статтями 189, 191 КЗпП визначено, що на кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.
Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові.
З аналізу наведених норм вбачається, що на осіб, які не досягли вісімнадцяти років, у питаннях їх працевлаштування поширюються норми трудового законодавства з певними особливостями щодо умов праці та надання пільг.
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу).
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.
Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізовує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Свої повноваження Держпраці реалізовує через утворенні постановою КМУ від 11.02.2015 №100 територіальні органи, до яких, зокрема, віднесено Головне управління Держпраці у Миколаївській області.
Отже, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Черкаської області.
З огляду на викладене, Державна служба України з питань праці під час здійснення інспекційного відвідування керується Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).
Так, згідно з п.6 цього Порядку під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.
Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
На підставі пунктів 19-20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Отже, оформлення результатів інспекційного відвідування здійснюється за наслідками отриманої інформації про порушення законодавства про працю, а також на підставі наданих суб'єктом господарювання документів.
Судом встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування контролюючим органом встановлено порушення норм ст. 24 КЗпП, що полягають у неукладенні трудового договору у письмовій формі з учнями Калинівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Снігурівської районної ради Миколаївської області, а саме: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 - ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_15 - ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_16 - ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_17 - ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_18 - ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_19 - ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_20 - ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_21 - ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_22 - ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_23 - ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_24 - ІНФОРМАЦІЯ_19 , - які допущені позивачем до польових робіт зі збору врожаю цибулі на полі, що перебуває в оренді у позивача.
Водночас, відповідно до доповідної записки міського голови Снігурівської міської ради Миколаївської області Л. Голоблі від 10.09.2019, адресованої відповідачу, 10.09.2019 було виявлено, що позивач на сільськогосподарських угіддях, що розташовані на території Широківської ОТГ, використовував працю дітей.
Згідно з поясненнями директора Калинівського навчально-виховного комплексу ОСОБА_25 від 10.09.2019 учні вказаного навчального закладу 7-11 класів працюють на полі ТОВ "Пономар" за згодою батьків. Праця проходить з метою заготівлі овочів для шкільної їдальні. Разом із дітьми на полі присутні вчителі.
Аналогічного змісту пояснення від 10.09.2019 надані також вчителем фізичної культури Калинівського навчально-виховного комплексу ОСОБА_26 .
Також, відповідно до пояснень директора Новопетрівського сільськогосподарського підрозділу ТОВ "Пономар" ОСОБА_27 від 11.09.2019 з Калинівським навчально-виховним комплексом укладений договір із збирання та тарування цибулі з 02.09.2019 до 20.09.2019.
Крім того, згідно з наказом Калинівського навчально-виховного комплексу від 05.09.2019 №42 змінено схему маршруту шкільного автобуса у зв'язку з виробничою необхідністю поїздки учнів на заготівлю овочів для шкільної їдальні.
Також, згідно з наказом Калинівського навчально-виховного комплексу від 04.09.2019 №74 з метою заготівлі овочів для шкільної їдальні змінено режим роботи і навчання навчального закладу для учнів 7-11 класів, включивши роботу на полі ТОВ "Пономар" з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.
Отже, факт виконання вищевказаними учнями Калинівського навчально-виховного комплексу робіт на полі ТОВ "Пономар" із збирання та фасування цибулі підтверджений.
Втім, доказів укладення трудових договорів у письмовій формі, як того вимагає ст.24 КЗпП, суду надано не було.
Обставини щодо виконання учнями Калинівського навчально-виховного комплексу вказаних робіт з метою заготівлі овочів для шкільної їдальні не виключає визначеного ст.24 КЗпП обов'язку укладення трудового договору з ними.
За наведеного, відповідач дійшов вірного висновку про фактичний допуск позивачем до роботи без укладення трудового договору учнів Калинівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Снігурівської районної ради Миколаївської області, а саме: ОСОБА_28 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 - ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_15 - ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_16 - ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_29 - ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_18 - ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_19 - ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_20 - ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_21 - ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_22 - ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_23 - ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_30 - ІНФОРМАЦІЯ_19 .
З огляду на виявлення факту допуску позивачем до роботи 24 особи без укладення трудового договору до останнього було застосовано штраф у сумі 3 004 560,00 грн. (30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 2019 рік*24).
Стосовно доводів позивача, що діти з метою поглиблення знань з біології проводили досліди з рослинами (цибуля ріпчаста) в рамках навчального процесу, суд зазначає, що вони суперечать вище встановленим обставинам щодо виконання робіт з метою заготівлі овочів для потреб шкільного закладу.
Крім того, проведення дослідження учнями рослин з метою поглиблення знань з біології передбачає вивчення наукового матеріалу та спостереження за розвитком рослини у період її розвитку з висадження до визрівання.
Водночас, процес збору урожаю у значних обсягах протягом декількох днів та його фасування, на переконання суду, не охоплюється поняттям дослідів в межах навчального процесу, а свідчить про використання праці учнів, направленої на досягнення економічного результату.
Посилання позивача на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 28.10.2019 №485/1580/19, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.41 КУпАП директора Новопетрівського сільськогосподарського підрозділу ТОВ "Пономар" ОСОБА_27 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На підставі ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 41 КУпАП є видом адміністративної відповідальності (ст. 9 КУпАП).
При цьому, предметом цього спору є правомірність застосування до позивача штрафу передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 265 КЗпП.
Тобто, наведена санкція не є видом адміністративної відповідальності, а правовідносини щодо накладення зазначеного штрафу не регулюються нормами КУпАП.
Таким чином, що звільнення директора Новопетрівського сільськогосподарського підрозділу ТОВ "Пономар" ОСОБА_27 від адміністративної відповідальності не впливає на встановлені судом у цій справі факти порушення позивачем вимог трудового законодавства та, як наслідок, застосування штрафу відповідно до абз.3 ч.1 ст.265 КЗпП.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, встановлених ст.265 КЗпП, передбачений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509.
На підставі п.2 цього Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.
Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пономар" залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Г.В.Земляна
суддя В.В.Файдюк