Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 05 квітня 2021 р. Справа №480/7187/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до дочірнього підприємства "Ремсервіс-2" комунального підприємства Тростянецької міської ради "Тростянецьке ЖЕУ" про стягнення податкового боргу, накладення арешту, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з дочірнього підприємства "Ремсервіс-2" комунального підприємства Тростянецької міської ради "Тростянецьке ЖЕУ" (далі - відповідач) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 82473,33 грн, та накласти арешт на кошти, що знаходяться на відкритих рахунках у банках, на суму податкового боргу 82473,33 грн. Позовні вимоги мотивує вимоги тим, що відповідач всупереч вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України порушив строки сплати податків, у зв'язку з чим за ним утворилася вказана заборгованість. Крім того, у відповідача відсутнє майно або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, тому ГУ ДПС у Сумській області просить суд накласти арешт на кошти, що знаходяться на відкритих рахунках у банках, та належать відповідачу.
Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа та є платником податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість на суму 82473,33 грн виникла внаслідок несплати до бюджету узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Так, 13.08.2019 р. позивачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка дочірнього підприємства "Ремсервіс-2" комунального підприємства Тростянецької міської ради "Тростянецьке ЖЕУ" з питання дотримання податкового законодавства, дотримання якого покладено на контролюючі органи, якою встановлено порушення п.п. 183.1, 183.2, 183.10 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, підпункту "а" п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 59235 грн, у т.ч за грудень 2018 року 55239 грн та за січень 2019 року 3996 грн, та п. 49.2 ст. 49, п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, а саме неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2018 року та січень 2019 року. За наслідками проведеної перевірки складено Акт від 13.08.2019 р. № 935/18-28-14-04-20/35157361/89 (а.с.15-19).
За результатами проведеної перевірки відповідача ГУ ДПС у Сумській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000040505 від 06.09.2019 р., яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - у розмірі 340,00 грн, та податкове повідомлення-рішення № 0000030505 від 06.09.2019 р., яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - у розмірі 74043,75 грн, у т.ч.: за податковими зобов'язаннями - 59235,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 14808,75 грн (а.с.13,14).
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податкового боргу позивачем було виставлено дочірньому підприємству "Ремсервіс-2" комунального підприємства Тростянецької міської ради "Тростянецьке ЖЕУ" податкову вимогу від 22.10.2019 р. № 1761-10 на суму 82473,33 грн (а.с.12), яка була надіслана відповідачу поштою та отримана ним, проте сума боргу не сплачена.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується довідкою-розрахунком податкової заборгованості перед бюджетом (а.с.7-8), витягом з картки особового рахунку платника (а.с.20-21), і складає 82473,33 грн.
Відповідно до ч. 1 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що податкова заборгованість відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та складає 82473,33 грн, що підтверджується матеріалами справи, тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку, на суму податкового боргу, з огляду на таке.
Так, позивач просить суд накласти арешт на кошти дочірнього підприємства "Ремсервіс-2" комунального підприємства Тростянецької міської ради "Тростянецьке ЖЕУ", що знаходяться у банку, на суму податкового боргу, посилаючись на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідно до якої відомості щодо наявності у відповідача права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень відсутні. Відповідно до Державного реєстру обтяжень рухомого майна у відповідача відсутні зареєстровані транспортні засоби (а.с.22,23).
Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Відповідно до п.п. 94.1, 94.2, 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки); нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
На підставі п. 94.6.2 ст. 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
З наведених норм вбачається, що чинним законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість звернення до суду з відповідним позовом, але й за наявності підстав (умов) для такого звернення. Тобто законодавцем передбачена сукупність обставин, за наявності яких можливе застосування адміністративного арешту.
Так, наявність у відповідача податкового боргу, а також наявність обставин, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом, є підставами для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.
Разом з тим позивачем не було надано суду та не було доведено належними та допустимими доказами, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, як і не доведено того, що ним вчинялися дії щодо проведення опису майна дочірнього підприємства "Ремсервіс-2" комунального підприємства Тростянецької міської ради "Тростянецьке ЖЕУ" з метою встановлення права власності на майнові активи платника податків з метою погашення податкового боргу. У свою чергу, дані Державного реєстру не містять інформації стосовно повного переліку можливого майна, що перебуває у власності відповідача, зокрема такого, права на які не підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи, що позивачем не надано доказів відсутності майна для погашення податкового боргу відповідача та не доведено іншими доказами обгрунтованість такої вимоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться в банку, тому в задоволенні даної вимоги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, код ЄДРПОУ 43144399) до дочірнього підприємства "Ремсервіс-2" комунального підприємства Тростянецької міської ради "Тростянецьке ЖЕУ" (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Вознесенська, буд. 72, код ЄДРПОУ 35157361) про стягнення податкового боргу, накладення арешту - задовольнити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства "Ремсервіс-2" комунального підприємства Тростянецької міської ради "Тростянецьке ЖЕУ" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 82473,33 грн (вісімдесят дві тисячі чотириста сімдесят три грн 33 коп.) (код податку 14010100) на р/р UA 448999980313030029000018518, отримувач отг м. Тростянець, код отримувача 37344688, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка отримувача 899998.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах