Рішення від 06.04.2021 по справі 240/713/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/713/21

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (Ліквідаційна комісія) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (Ліквідаційна комісія) в якому просить:

- визнати протиправною відмову УМВС України в Житомирській області у прийнятті рішення щодо призначення та виплати мені ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку, та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850;

- зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області направити до МВС України висновок Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про призначення мені ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з урахуванням мого безумовного права на таку допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності II групи з 30.09.2020, внаслідок травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків, відповідно до Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ «Про міліцію» і Порядку, та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

В обґрунтування позову вказує, що 24.12.2020 звернувся до УМВС України в Житомирській області з метою отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до ч.6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» та п. З Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) № 850 від 21.10.2015 та до заяви надав необхідні документи, оскільки травму, яка спричинила встановлення йому інвалідності II групи з 30.09.2020, він отримав під час проходження служби в органах внутрішніх справ та при виконанні службових обов'язків Зазначає, що 31.12.2020 ліквідаційною комісією УМВС України в Житомирській області без складання відповідного висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ «Про міліцію» повідомлено позивача про те, що подані ним матеріали не відповідають вимогам п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, а саме той факт, що з дати попереднього огляду МСЕК до повторного огляду пройшло більше 2 років, що перевищує передбачений Порядком двохрічний термін. Вважає відмову УМВС України в Житомирській області у прийнятті рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду II групи з 30.09.2020, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, протиправною, такою, що порушує право позивача на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 17.02.2021. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що чинним законодавством визначено що на УМВС України в Житомирській області покладено обов'язок щодо формування відповідного пакету документів на підставі пунктів 6 або 7 Порядку перевірки відповідності поданих документів до норм ПКМУ №850 та складання висновку. У свою чергу, у зв'язку з невідповідністю поданого пакету документів позивачем пункту 4 Порядку № 850, зважаючи на той факт, що з моменту первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, 31.12.2020 Управлінням МВС України в Житомирській області про вказаний факт було поінформовано позивачу листом №808Лк/29. У той же час висновок, щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не складався та документи надані позивачем до МВС України не направлялись. Ліквідаційна комісія УМВС України в Житомирській області порушень законних прав та інтересів позивача не вчиняла, прав позивача не порушувала, а тому вважає поданий позов безпідставним та необґрунтованим. Просить відмовити у задоволенні позову.

У період із 15.03.2021 по 02.04.2021 головуюча суддя перебувала у відпустці.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що позивача у 2010 році звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас (через хворобу).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 із 30.09.2020 встановлено другу групу інвалідності; травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків. Вказані обставини підтверджуються довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААВ №011685.

Позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області із заявою від 24.12.2020 у якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності.

Листом №808/29 від 31.12.2020 УМВС в Житомирській області повідомлено ОСОБА_1 про наступне: "Ліквідаційною комісією УМВС України в Житомирській області Вашу :заяву щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без /становлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок) розглянуто. Повідомляємо, що Ваші матеріали не відповідають вимогам п.4 зазначеного вище Порядку, а саме той факт, що з дати попереднього огляду МСЕК - 17.05.2011 до повторного огляду - 30.09.2020 пройшло більше 2 років, що перевищує передбачений Порядком дворічний термін. Право на доплату грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої суми, мають лише ті працівники міліції, яким встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності згідно рішення МСЕК під час повторного огляду, проведеного протягом двох років від дати первинного огляду."

Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірними правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію", який набрав чинності 07.11.2015 року.

Згідно п. 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Водночас, приписи п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" визначають, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 (далі - Порядок №850).

Так, відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІI групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Зі змісту п. 1 Порядку №850 вбачається, що він визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно пп. 2 п. 3 вказаного Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Пунктом 2 Порядку №850 закріплено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Приписами п. 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

За правилами п. 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Згідно приписів п. 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавством встановлено порядок дій щодо вирішення питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги, згідно якого, після надходження заяви (рапорту) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності з додатковими документами керівником органу внутрішніх справ, в якому проходив (проходить) службу працівник міліції, у п'ятнадцятиденний строк з моменту надходження такої заяви направляється до МВС висновок щодо виплати грошової допомоги. При цьому жодних застережень щодо наявності повноважень у відповідача здійснювати перевірку змісту поданих до заяви (рапорту) документів вимогам чинного законодавства матеріали справи не містять.

Встановлені судом обставини свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо ненаправлення до МВС України заяви позивача з висновком щодо виплати грошової допомоги.

Разом з тим, суд відмічає, що чинним законодавством України не встановлено права відповідачу приймати рішення щодо призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги.

Таким чином, направлення відповідачем позивачу листа від 31.12.2020 №808/29 із вказівкою на те, що матеріали не відповідають вимогам п.4 зазначеного вище Порядку, а саме той факт, що з дати попереднього огляду МСЕК - 17.05.2011 до повторного огляду - 30.09.2020 пройшло більше 2 років, що перевищує передбачений Порядком дворічний термін, - перебуває поза межами компетенції даного суб'єкта владних повноважень, а відтак йде у розріз з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України та Порядку №850, оскільки після отримання заяви (рапорту) та доданих до неї (нього) документів керівник органу внутрішніх справ, в якому проходив (проходить) службу працівник міліції у п'ятнадцятиденний строк з моменту надходження такої заяви повинен до МВС України висновок щодо виплати грошової допомоги.

Разом з тим, суд відмічає, належним суб'єктом не вирішувалось питання про наявність чи відсутність у позивача права на призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності другої групи внаслідок травми, так, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.

Отже, перевірка наявності чи відсутності у позивача права та таку допомогу, у межах даного позовного провадження не вирішується, а тому позовні вимоги в частині де позивач просить зобов'язати відповідача направити висновок про призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням безумовного права позивача на таку допомогу є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд, з метою захисту порушеного права позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача направити заяву позивача від 24.12.2020 разом з доданими до неї документами, а також висновком щодо виплати грошової допомоги направити до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття остаточного рішення.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв'язку з відсутністю документально підтверджених судових витрат по даній справі, питання про їх розподіл судом не розглядається.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (Ліквідаційна комісія) (вул. Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир,10001, код ЄДРПОУ 08592164), - задовольнити частково

Визнати протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (Ліквідаційна комісія) щодо ненаправлення до Міністерства внутрішніх справ України заяви ОСОБА_1 від 24.12.2020 з висновком щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням із 30.09.2020 другої групи інвалідності.

Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (Ліквідаційна комісія) направити до Міністерства внутрішніх справ України заяву ОСОБА_1 від 24 грудня 2020 року разом з доданими до неї документами, а також висновком щодо виплати грошової допомоги.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

Попередній документ
96041829
Наступний документ
96041831
Інформація про рішення:
№ рішення: 96041830
№ справи: 240/713/21
Дата рішення: 06.04.2021
Дата публікації: 08.04.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (12.07.2021)
Дата надходження: 15.06.2021
Предмет позову: визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії