05 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/13493/20 категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Шимоновича Р.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 11 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправною відмову 11 комендатури охорони та обслуговування, застосувати п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні його, починаючи з 01.03.2018 по 02.11.2018 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 № 2246-УІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 та здійснити відповідний перерахунок та доплату;
- зобов'язати 11 комендатуру охорони та обслуговування провести перерахунок та доплату позивачу з 01.03.2018 по 02.11.2018 включно, належні, з урахуванням проведених виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 7590,00 грн. на місяць та окладу за військовим званням 1560, 00 грн. на місяць, визначених, з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 № 2246-УІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати 11 комендатуру охорони та обслуговування провести перерахунок та доплати за період з 01.03.2018 по 02.11.2018 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги для оздоровлення та підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 7590,00 грн. на місяць та окладу за військовим званням 1560, 00 грн. на місяць, визначених з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 № 2246-УІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати 11 комендатуру охорони та обслуговування провести перерахунок та доплату належну з урахуванням проведих раніше виплат одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 2 статті 15 закону №2011-ХІІ у зв'язку зі звільненням з військової служби за станом здоров'я в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день звільнення, обчисленого із розміру посадового окладу 7590,00 грн. та розміру окладу за військове звання 1560,00грн. визначених з урахуванням 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 № 2246-УІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження військової служби у період з 01.03.2018 року по день звільнення відповідачем невірно застосовано розмір посадового окладу та окладу за військове звання, що призвело до виплати грошового забезпечення в значно меншому розмірі. Вважаючи, що відповідач протиправно в період з 01.03.2018 по 02.11.2018 не застосовувала пункт 1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
17.09.2020 року на адресу суду надійшло клопотання від представника 11 комендатури охорони та обслуговування про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи та клопотання про залишення позову без розгляду.
Відповідач, скориставшись своїм правом, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивує тим, що Примітка у Додатку 1 та Додатку 14 постанови КМУ №704 не може мати нормативного характеру, відтак, застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми постанови КМУ №704 пункт 4, яка має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного кола осіб. На думку відповідача, посадовий оклад та оклад за військовим званням, відповідно до постанови КМУ №704 був встановлений вірно.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням учасників справи задоволено. Призначено судове засідання у справі на 04.11.2020 року о 12:00 год.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
02.11.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.
04.11.20202 року позивач надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
У зв'язку із поданим клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладено на 25.11.2020 року 12:00 год.
У судове засідання, призначене на 25.11.2020 року, з'явився представник відповідача.
Позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник позивача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Протокольною ухвалою суду від 25.11.2020 року суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Дана військова частина перебуває на фінансовому забезпеченні 11 комендатури охорони та обслуговування.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2018 року №255 позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу військової частини з 02.11.2018 року.
У липні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та доплату належного йому грошового забезпечення обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання визначених шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Листом від 20.07.2020 року №350/173/171/193 11 комендатура охорони та обслуговування відмовила позивачу.
Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до статті 9 Закону №2011-XIIдержава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Як зазначено в частині 4 статті 9 цього Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Саме у відповідності до вказаних положень закону була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704).
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції чинній до 24.02.2018) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому, в пункті 1 Примітки до Додатку 1 та пункті 1 Примітки до Додатку 14 Постанови № 704 було передбачено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у наступній редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміст приміток до Додатку 1 та до Додатку 14 до Постанови № 704 змін не зазнав та був приведений у відповідність з нормою пункту 4 Постанови №704 (в редакції Постанови №103).
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 №870 затверджено Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням норм проектувальної техніки.
У пунктах 6, 11, 14, 15 цих Правил зазначено, що проект постанови Кабінету Міністрів України готується зокрема у разі затвердження положення або іншого нормативно-правового акта.
Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків.
Постановляюча частина постанови повинна містити: нормативні положення; конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності); норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.
Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності: пункти, що містять нормативні положення; пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність; пункти, що містять окремі доручення; пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.
Згідно з абзацом 7 підпункту 2 пункту 20 Правил в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Підпунктом 6 пункту 20 Правил передбачено, що додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.
Як передбачено пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року №34/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 року за №381/10661, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Суд зазначає, що Постанова №704 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України, відповідно до частини 4статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", встановив види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.
Як вбачається зі структури Постанови №704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).
У пункті 4 постановляючої частини Постанови №704, у якій містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
Так, пункт 4 Постанови № 704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, яка була чинна на момент спірних правовідносин) передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Проте коментар, викладений у примітках до Додатку 1 та до Додатку 14 до Постанови №704 не є нормою права та відповідно не регулює питання визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців. Вказане питання врегульовано правовою нормою, зазначеною в пункті 4 Постанови №704.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови №103) в спірний період з 01.03.2018 по 23.10.2018 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.
Водночас, судом враховується, що згідно пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Отже, доводи позивача щодо необхідності застосування при обчисленні в період з 01.03.2018 по 02.11.2018 розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням такої розрахункової величини як 50 % мінімальної заробітної плати суд до уваги не приймає, оскільки примітки до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не узгоджуються з пунктом 3розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, тому у спірних правовідносинах їх не належить застосовувати, як такі, що не відповідають вимогам Закону № 1774-VIII та Закону № 2629-VIII.
З огляду на викладе, суд дійшов висновку, що відповідач діяв правомірно, застосовуючи при обчисленні в спірний період посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.
Отже, відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо не застосування пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704 при обчисленні в період з 01.03.2018 по 02.11.2018 року розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача .
Згідно з частиною 1, 2ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, під час розгляду справи довів правомірність своїх дій у спірних правовідносинах, а тому, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до 11 комендатури охорони та обслуговування (вул. Лисенка, буд.12, м. Львів, 79008, ЄДРПОУ: 24977136) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05 квітня 2021 року.
Суддя Р.М.Шимонович