18 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/21779/20
категорія 111030600
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р. М. розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 01.09.2020 року №1886693/2307612315, від 01.09.2020 року №1886695/2307612315, від 01.09.2020 року №1886646/2307612315;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 13.08.2020 року, №2 від 14.08.2020 року, №3 від 17.08.2020 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Представник Головного управління ДПС у Житомирській області надіслав до суду клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що для повного та всебічного розгляду справи необхідно провести розгляд справи з викликом сторін.
Дослідивши клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Переданий позивачем на розгляд суду спір не належить до числа тих, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України).
Суд зазначає, що навіть справи незначної складності за певних умов можуть бути предметом розгляду за правилами загального позовного провадження. Критеріями для оцінки при вирішенні цього питання є: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думка сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За загальним правилом, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5-6 ст. 262 КАС України).
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, при вирішенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, доводи особи яка заявляє клопотання є важливими, однак не мають визначального значення. Натомість вирішальним є те, чи має суд можливість із урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування надати оцінку важливим аргументам учасників справи та прийняти рішення, що у повній мірі відповідало б критеріям законності та обґрунтованості.
Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, що входять у предмет доказування встановлюються визначеними ч. 2 ст. 72 КАС України засобами доказування. До них належать: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків.
Відтак, навіть у випадку розгляду справи без проведення судового засідання та без повідомлення сторін, учасники справи не позбавлені можливості подавати докази у порядку та строки встановлені процесуальним законом, висловлювати свою позицію письмово у передбачених ст. 159 КАС України заявах по суті справи та наводити свої міркування щодо доводів процесуальних опонентів.
Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. 248, 256, 262 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам та учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М.Шимонович