Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 квітня 2021 р. Справа№200/2144/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
26 лютого 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшов адміністративний позов адвоката Доценко Марини Іванівни яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про:
- визнання протиправними дії в частині недоплати одноразової грошової допомоги відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до 05 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язання виплатити разову грошову допомогу до 05 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням виплаченої суми, тобто 6800,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій, проте, у 2020 році отримала допомогу в розмірі 1390 грн. Позивач вважає, що при виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідачем не враховано рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституцій України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, та допущена бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача щодо значного зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої положеннями статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідач позов не визнав, 19 березня 2021 року надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що на даний час постанова Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2000 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" чинна та зміни щодо розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня не вносилися. Тому підстави для виплати допомоги у більшому розмірі відсутні. Крім того бюджетні призначення за КПКВК 2501150, які затверджуються щороку законами про Державний бюджет України є недостатніми для проведення виплат у розмірі, визначеному Законом України від 22.10.1993 №3351-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25.12.1995 ;367-ХІY «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань".
Ухвалою від 23 грудня 2020 року поновлено строк встановлений для звернення, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази по справі..
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянинкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданим Краматорським МВ ГУДМС України в Донецькій області, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 (а.с. 6-9).
Листом від 16 лютого 2021 року №29-01-14/1516 Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради повідомив, що у 2020 році позивачу, як учаснику бойових дій, була виплачена допомога до 5-го травня в розмірі 1390,00 грн., що передбачено чинним законодавством (а.с.13).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України № 3551-ХІІ(в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України,зокрема, положення підпункту «б» підпункту 3 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону № 107-VI.
З цього випливає, що у 2020 році діяла стаття 12 Закону № 3551-XIIу редакціїЗакону № 367-XIV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників війни - 5 мінімальних пенсій за віком.
Одночасно правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня з 01 січня 2015 року було врегульовано пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України норми і положення […] статей 12,13,14,15та16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»[…] застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування,
Статті 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяли та мали застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-XIV.
Частиною 2 статті 152 Конституції України Встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 27.02.2020 року разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-XIV, яка передбачала допомогу до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, з 27.02.2020 року заявник набув право на соціальне забезпечення у порядку, передбаченому редакцією Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV.
Окрім того, відмова позивачу в виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом № 3551-XII,порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України»).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у зразковій адміністративній справі №440/2722/20-а від 29 вересня 2020 року.
Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Крім того, згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також Верховний Суд зазначив, що органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Щодо визначення розміру щорічної виплати, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік'установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.
Отже, загальний розмір допомоги до 5 травня за 2020 рік, яку позивач має право отримати як учасник бойових дій, становить 8300 грн. (1638 грн. х 5). Сума недоплаченої допомоги становить 6800,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки відповідачем протиправно виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу в іншому розмірі, ніж, передбаченому частиною четвертою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Доводи відповідача про здійснення виплат в межах бюджетних асигнувань не приймаються судом до уваги, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо не можуть бути поставлені в залежність від видатків бюджету та норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів спеціального Закону № 3551-XII.
Що стосується встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 241-246, 295-297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до 05 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (місцезнаходження: Донецька обл.., м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23; код ЄДРПОУ 25953617) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням виплаченої суми, тобто 6800,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова