05 квітня 2021 року Справа №160/4703/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії, -
29.03.2021р. (через систему Електронний суд) ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо переведення виплати пенсії позивача на поштове відділення та подальше припинення її виплати;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати пенсії позивачеві на банківський рахунок відкритий в АТ КБ "Приватбанк";
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії за віком позивачеві з 07.10.2009р. по 31.01.2019р.;
- зобов'язати відповідача перерахувати розмір, виплатити пенсію позивачеві з 07.10.2009р. по 31.01.2019р. та виплачувати на банківський рахунок відкритий в АТ КБ "Приватбанк";
- встановити контроль виконання судового рішення.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Пунктами 4, 5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, зі змісту позову вбачається, що позивачем не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не поновлення виплати пенсії за віком позивачеві з 07.10.2009р. по 31.01.2019р. з урахуванням того, що ухвалою суду від 04.11.2019р. у справі №160/7520/19 адміністративний позов в адміністративній справі № 160/7520/19 в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, з врахуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, здійснити з 01.10.2017 осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України було залишено без розгляду за період з 07.10.2009р. по 31.01.2019р., в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, як вбачається зі змісту позову, позивачем не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про встановлення контролю виконання судового рішення та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також і ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, як вбачається зі змісту позову позивач на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, посилається на те, що право на пенсійне забезпечення у неї виникло у зв'язку з тим, що вона є громадянином України, проте, відповідних доказів, які б надавали суду змогу встановити вказаний факт, позивачем до позову не додано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, судом не приймаються до уваги, в якості доказів на підтвердження того, що позивач є громадянином України, долучена до позовної заяви копія паспорту позивача для виїзду за кордон, оскільки з його змісту вбачається, що він виданий 27.10.2010р. з терміном дії до 27.10.2020р., тобто станом на 29.03.2021р. (дата подання позову), вказаний паспорт є недійсним.
Окрім того, відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Одночасно із позовом представник позивача подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому просить звільнити позивача від сплати судового збору згідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" посилаючись на те, що річний дохід позивача становить 0 грн., тобто не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача. Окрім того, представник позивача посилається на те, що з 18 вересня в Ізраїлі запроваджено жорсткий карантин та громадянам заборонено виходити більше ніж на 500 метрів від місця проживання, зачинені банківські установи та відомства національного страхування Ізраїлю, отже отримати довідку про доходи в Ізраїлі або в інших країнах світу пенсіонер не має можливості.
Так, за приписами ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення позивача сплати судового збору за подання вищевказаного адміністративного позову, суд з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ “Про судовий збір”, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Так, позивачем на підтвердження скрутного майнового стану та неможливість сплати судового збору на момент подання даного адміністративного позову надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників про суми виплачених доходів та утриманих податків про те, що з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року інформація про дохід відсутня.
Жодних інших документів на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем не надано.
Разом з тим, у позовній заяві представник позивача самостійно вказує про той факт, що з жовтня 1994 року вона виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, тобто, позивач вже тривалий час проживає у державі Ізраїль та може мати там джерела доходів.
Закон України «Про судовий збір» не містить норми про те, що розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік стосується лише доходу, який отриманий позивачем на території України.
Позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що її майновий стан, в т.ч. і з урахуванням доходів, отриманих у державі Ізраїль, перешкоджає сплаті судового збору за подання даного адміністративного позову у встановленому законом порядку.
Не надання позивачем інформації про її дохід в державі Ізраїль не дає можливості суду обґрунтовано та виважено здійснити оцінку майнового стану позивача для прийняття рішення про звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення його сплати у даній справі.
Посилання позивача на те, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правовідносинах з Україною він визнається лише громадянином України, суд відхиляє, оскільки матеріали позову не містяться доказів набуття позивачем громадянства держави Ізраїль; позивач у позовній заяві вказує лише на те, що позивач виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю.
При цьому, є необґрунтованим посилання позивача на те, що з 18 вересня в Ізраїлі запроваджено жорсткий карантин та громадянам заборонено виходити більше ніж на 500 метрів від місця проживання, зачинені банківські установи та відомства національного страхування Ізраїлю, отже отримати довідку про доходи в Ізраїлі або в інших країнах світу пенсіонер не має можливості, оскільки відповідних доказів до суду не надано.
Також, судом враховується і те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Таким чином, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованими та задоволенню не підлягає.
Так, за приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021р. складає 2270,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Тобто, за подання даного позову з трьома вимогами немайнового характеру позивач повинна була сплатити судовий збір у розмірі 2724,00 грн., виходячи із розрахунку: (2270,00 грн.*0,4)*3=2724,00 грн., однак позивачем до позову не додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 2724,00 грн. в порушення вимог ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не поновлення виплати пенсії за віком позивачеві з 07.10.2009р. по 31.01.2019р. з урахуванням того, що ухвалою суду від 04.11.2019р. у справі №160/7520/19 адміністративний позов в адміністративній справі № 160/7520/19 в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, з врахуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, здійснити з 01.10.2017 осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України було залишено без розгляду за період з 07.10.2009р. по 31.01.2019р.; із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про про встановлення контролю виконання судового рішення та із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України ;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: документів на підтвердження того, що позивач має громадянство України згідно до Закону України "Про громадянство України" (зокрема, надати копію паспорту позивача для виїзду за кордон чинного на момент звернення до суду з даним позовом) та у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2724,00 грн. за подання даного адміністративного позову з вимогами немайнового характеру до суду фізичною особою у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України “Про судовий збір” та ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону у відповідності до вимог ст.8 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.3, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не поновлення виплати пенсії за віком позивачеві з 07.10.2009р. по 31.01.2019р. з урахуванням того, що ухвалою суду від 04.11.2019р. у справі №160/7520/19 адміністративний позов в адміністративній справі № 160/7520/19 в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, з врахуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, здійснити з 01.10.2017 осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України було залишено без розгляду за період з 07.10.2009р. по 31.01.2019р.; із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про про встановлення контролю виконання судового рішення та із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України ;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: документів на підтвердження того, що позивач має громадянство України згідно до Закону України "Про громадянство України" (зокрема, надати копію паспорту позивача для виїзду за кордон чинного на момент звернення до суду з даним позовом) та у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2724,00 грн. за подання даного адміністративного позову з вимогами немайнового характеру до суду фізичною особою у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України “Про судовий збір” та ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону у відповідності до вимог ст.8 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва