05 квітня 2021 року Справа 160/3092/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Троїцька, буд. 20а, м. Дніпро, 49101, ЄДРПОУ 40108866) та Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, буд.20а, м. Дніпро, 49101, ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заборгованості, -
31.03.21 р., на виконання вимог постанови Верховного суду від 17.03.21 р., до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №160/3092/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області та Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №4о/с від 01.06.2017 року «По особовому складу» в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-243647), дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Нікопольського міського відділу (з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського р-ну) з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п.64«г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», з 06.11.2015 року;
- поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Нікопольського міського відділу (з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського р-ну) з 06.11.2015 року;
- стягнути з Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 08592141, адреса місця знаходження - 49101, м. Дніпро, вул. Красна, буд. 20А), на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_2 ), середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.05.2018 року по день ухвалення судового рішення, але не менші ніж 66 190 (шістдесят шість тисяч сто дев'яносто) грн. 86 коп.;
- стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 08592141, адреса місця знаходження - 49101, м. Дніпро, вул. Красна, буд. 20А), на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_3 ), витрати за надання йому професійної правничої допомоги в розмірі 19 000 (дев'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/3092/20 передана до розгляду судді ОСОБА_2 31.03.21 р.
За розпорядженням керівника апарату суду від 31.03.21 р. №146д, у зв'язку з неперебуванням судді ОСОБА_2 в автоматизованому розподілі КП «ДСС» напередодні відпустки призначено повторний автоматизований розподіл справи.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/3092/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 01.04.21 р.
Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 5 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 2 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд звертає увагу, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати наказ №4 ос від 01.06.2017 р.
В позовній заяві відповідач наголошує, що про повторне звільнення з посади він дізнався лише 03.03.2020 р., коли його представник Клєц Т.С. отримала від представника відповідача документи на свій адвокатський запит, в тому числі оскаржуваний наказ ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №4о/с від 01.06.2017 р.
Однак, суд звертає увагу, що відповідно з інформації, яка міститься в КП «ДСС», позивачем - ОСОБА_1 , наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №4о/с від 01.06.2017 року вже оскаржувався в рамках адміністративної справи №160/8027/19, позовну заяві в якій було подано до суду 19.08.2019 р. та в якій позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ №4 ос 01.06.2017 р. "по особовому складу" в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-243647) дільничого інспектора міліції сектору дільничих інспекторів міліції Нікопольського міського відділу (з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського р-ну);
- поновити на посаді капітана міліції (М-243647) дільничого інспектора міліції сектору дільничіх інспекторів міліції Нікопольського міського відділу (з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського р-ну);
- зобов'язати відповідачів Головного управління УМВС України в Дніпропетровській області та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 1 травня 2018 року.
Ухвалою суду по справі №160/8027/19 від 14.11.2019 р. було повернуто. Дану ухвалу позивачем оскаржено не було.
Крім того, в рамках адміністративної справи №160/4383/20 (суддя ОСОБА_3 ) позивачем також оскаржувався наказ №4 ос 01.06.2017 р.
Ухвалою суду від 18.05.21 р. по справі №160/4383/20 позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто. Дану ухвалу позивачем також оскаржено не було.
Також в рамках адміністративної справи №160/8027/19, як вбачається з ухвали суду від 14.11.2019 р., позивач зазначав, що він вдруге був прийнятий на службу на підставі рішення суду про поновлення на посаді та протиправно звільнений з посади без належного повідомлення. Позивач вказує, що дізнався про порушення своїх прав з листа відповідача №1/3-2619/103/ЛК-2019, який отримав від своєї дружини на початку серпня (приблизно 7 числа) і одразу звернувся до суду. Фактично його дружина, з якою він перебував на той час у напружених стосунках, отримала лист 23.05.2019 р., проте він за адресою відправлення не проживав і не проживає, на даний час перебуває на стадії розлучення. З того часу і дотепер проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Також позивач вказує, що раніше окрім листа №1/32619/103/-2019 відповідач відповіді на його звернення не надсилав. Позивач вважає, що не міг раніше звернутися до суду за захистом своїх прав з незалежних від нього підстав. Відповідач не виконав належним чином рішення апеляційного суду про поновлення позивача на посаді, офіційної роботи він не має, у зв'язку із чим вимушений за захистом своїх прав звернутися до суду.
Тобто з викладеного слідує, що в серпні 2019 р. позивачу вже було відомо про наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №4о/с від 01.06.2017 року.
Тому твердження про те, що про даний наказ позивач дізнався лише 03.03.2020 р. може розцінюватися судом як намагання свідомо ввести суд в оману.
Положенням статті 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, відповідно до яких усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Приписами ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначені загальні строки звернення до суду.
В ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В частині 5 статті 122 КАС України визначено спеціальний строк для справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, який становить один місяць.
Частиною 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, в межах даної справи суду належить встановити наявність чи/або відсутність поважних підстав пропуску позивачем місячного строку звернення до суду з даним позовом.
Судом встановлено, що позивачем звернені до оскарження вимоги про повторне звільнення з займаної посади державного органу, у зв'язку із чим просить скасувати акт індивідуальної ді, - наказ про своє звільнення, та відновити його порушені права та інтереси шляхом поновлення на посаді дільничого інспектора міліції сектору дільничих інспекторів міліції Нікопольського міського відділу.
Тобто, дана категорія справ передбачає, що особа, права якої порушені, може звернутися до суду в межах місячного строку з дня коли їй стало відомо про такі порушення, оскільки робота позивача відноситься до публічної служби.
Так, наказом №4 від 01.06.2017 р. «по особовому складу» позивача було звільнено з займаної посади.
Наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області від 01.06.2015 р. №4 о/с ОСОБА_1 було звільнено з 06.11.2015 р. за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Доказів отримання вказаних наказів матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що у випадку пропуску строку підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Позивач зазначає, що про наказ дізнався лише 03.03.2020 р., однак доказів на підтвердження цього не надає.
Згідно з ч.1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного суд залишає подану позовну заяву без руху та зауважує, що позивач може усунути недоліки шляхом надання до суду більш вагомих доказів пропуску строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст.122-123, 160, 161, 169, 248 КАС України, -
Прийняти до провадження адміністративну справу №160/3092/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області та Головного управління Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заборгованості.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області та Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду доказів пропуску строку звернення до суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Віхрова