22 березня 2021 року Справа 160/3769/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Врони О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 17.02.2021 року № 63042041, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Відповідно до п.п. 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до винесення рішення.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У розумінні приписів указаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивача від сплати судового збору.
Вирішуючи подане клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не наведено жодних обґрунтувань з приводу неможливості своєчасної сплати судового збору.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 21.08.2018 у справі № 815/4575/15 (касаційне провадження № К/9901/47962/18).
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплати судового збору за звернення із даною позовною заявою.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 гривень (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік).
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивач, звертаючись до суду з немайновою вимогою повинен сплатити до суду судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем в порушення частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви, яка містить вимоги немайнового характеру, до матеріалів адміністративного позову не надано.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплати судового збору із заявлених ним немайнових вимог у розмірі 2270,00 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до п.п. 7 ч. 5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Позивачем не виконані вимоги вказаних пунктів, оскільки вказані відомості не зазначені.
Відповідно до п. 8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. (ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання суду:
- документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі в сумі 2270,00 грн.;
- належним чином оформленого адміністративного позову разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи із зазначенням відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- належним чином оформленого адміністративного позову із зазначенням наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Врона