30 вересня 2019 року Справа № 160/5275/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправним та скасовування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу №1483 від 18.04.2019р. Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області, відповідач) в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідальність старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції на станції Кривий Ріг - Головний, Криворізького відділу поліції майора поліції ОСОБА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» (далі - ППС «Правозахисники країни»).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на протиправність притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідальність, оскільки у відповідача не було жодних підстав для ініціювання службового розслідування відносно майора поліції ОСОБА_1 , а оскаржуваний наказ №1483 від 18.04.2019р. винесений з порушенням вимог закону. У зв'язку з чим просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 12.06.2019р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 02.08.2019р. позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (у письмовому провадженні).
На вказану адресу у позовній заяві та доданих до неї документах позивачу направлена ухвала суду від 02.08.2019р., що підтверджується конвертом-поверненням із позначкою - «за закінченням встановленого строку зберігання».
Враховуючи, що ухвала суду є різновидом судового рішення, а відповідно до ст.251 КАС України та ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою або судовим рішенням, які не вручені адресату з незалежних від суду причин, вважаються врученими.
Позивач самостійно у позові зазначив адресу листування, за якою направлена кореспонденція суду, суд вважає за можливе розглянути справу за наявних обставин.
Відповідач та третя особа про відкриття спрощеного провадження за вищезазначеним адміністративним позовом повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи.
Відповідач подав відзив, в обґрунтування якого зазначив, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було законним та обґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 своїми діями порушив правила службової дисципліни, недотримався вимог п.1.ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ст.12 Закону України «Про звернення громадян», що виразилось у нескладанні відповідного рапорту про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення у матеріалі єдиного обліку ВП від 28.02.2019р. №204 для подальшого скерування до СВ ВП, для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
З огляду на вищезазначене, відповідач вважає, що оскаржуваний наказ в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідальність винесений ГУ НП в Дніпропетровській області згідно вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Третя особа не скористалася своїм правом надати письмові пояснення щодо позову.
Дослідивши документи долучені до матеріалів справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті при розгляді справи, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що майор поліції ОСОБА_1 проходить службу на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції на станції Кривий Ріг - Головний Криворізького відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області.
Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 07.03.2019р. №890 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення поліцейськими відділення поліції на станції Кривий Ріг - Головний та Саксаганського ВП Криворізького відділу поліції встановленого порядку прийняття, реєстрації та розгляду матеріалів за повідомленням про вчинення кримінального правопорушення відносно гр. ОСОБА_2 .
Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 08.04.2019р. №1348 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 07.03.2019р. №890.
Так, за результатами службового розслідування ГУ НП в Дніпропетровській області складено наказ №1483 від 18.04.2019р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції на станції Кривий Ріг-Головний та Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП», зокрема, і ОСОБА_1 .
Не погодившись із зазначеними наказами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Порядок проходження служби в поліції регламентується спеціальним законодавством, в тому числі, Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон України «Про Національну поліцію»), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Присягою працівника Національної поліції (далі - Присяга), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 року №1576/29706 (далі - Правила поведінки поліцейських), які вимагають від працівників поліції дотримуватись порядку та правил, встановлених законодавством України, Присягою, статутами, нормативними актами МВС України та наказами начальників, які видаються в межах їх повноважень; завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну та службову таємницю, з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, не вчиняти дій, які можуть привести до втрати незалежності та об'єктивності при виконанні службових обов'язків, з гідністю нести високе звання поліцейського.
Відповідно до п.l р.II «Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1377, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за №1498/27943 (діючий на час вчинення проступку) (далі- Інструкція №1377) прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події незалежно від місця і часу їх вчинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснюється цілодобово і невідкладно тим органом поліції, до якого надійшла заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, або слідчим, або іншою посадовою особою органу поліції, якою самостійно виявлено з будь-якого джерела обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Облік таких заяв та повідомлень проводиться уповноваженими працівниками чергових частин органів поліції, працівниками інших структурних підрозділів цих органів, яких призначено підмінними черговими в установленому порядку, оператором телефонної лінії «102» або іншою посадовою особою.
При особистому зверненні заявника до органу поліції із заявою чи повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію уповноважений працівник чергової частини або інша службова особа в кімнаті для приймання громадян цілодобово оформляють протоколи усних заяв і відразу реєструють заяви в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (далі - журнал ЄО), форма якого наведена в додатку 2 до цієї Інструкції.
Форма журналу ЄО є єдиною для всіх органів поліції.
За правильність ведення журналу ЄО відповідає уповноважений працівник чергової частини органу поліції.
Повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події, отримані оператором телефонної лінії « 102», вносяться до робочого зошита, в якому зазначаються відомості про дату та час надходження повідомлення, хто повідомив (П.І.Б., місце проживання/місцезнаходження, телефон), стислий зміст заяви. Уся отримана інформація про кримінальні правопорушення та інші події після її внесення до робочого зошита відразу передається до органів поліції для реагування, про що робиться відмітка в робочому зошиті (кому передано повідомлення, номер реєстрації в журналі ЄО органу поліції).
Відповідно до п.2 р.ІІ Інструкції №1377 уповноважений працівник чергової частини органу поліції, отримавши заяву (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, відразу реєструє її (його) в журналі ЄО та направляє на місце події слідчо-оперативну групу чи групу реагування.
Пунктом 1 р.ІІІ Інструкції №1377 визначено, що заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події реєструються цілодобово в чергових частинах органів поліції уповноваженими працівниками відразу після їх надходження, вносяться до журналу ЄО та інтегрованої інформаційно-пошукової системи з усіма відомостями з журналу ЄО.
Відповідно до п.17 р.ІІІ Інструкції №1377 прихованими від єдиного обліку вважаються заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які були відомі працівнику органу поліції, та відомості, які на час виявлення не внесено до журналу ЄО відповідного органу поліції, а саме: заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події не отримали реєстраційного номера.
В ході розгляду справи судом встановлено, що під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено наступне.
Так, 28.02.2019 року близько 18:50 до чергової частини ВП на станції Кривий Ріг - Головний Криворізького відділу поліції (далі - КВП) зателефонував тимчасово виконуючий обов'язки начальника вказаного відділення поліції майор поліції ОСОБА_3 та повідомив, що поряд з адміністративною будівлею відділення поліції знаходиться чоловік, у якого порушена координація рухів та надав вказівку з'ясувати обставини знаходження на майданчику вказаного громадянина, при необхідності надати допомогу. Майор поліції ОСОБА_4 надав вказівку поліцейським слідчо-оперативної групи ВП: слідчому СВ ВП ОСОБА_5 та оперуповноваженому СКП ВП ОСОБА_6 з'ясувати обставини знаходження вказаного чоловіка та чи потребує останній допомоги.
В ході проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією досліджено записи з камер відеоспостереження, які розміщені поряд з відділенням поліції та встановлено, що поліцейські ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спілкувались з чоловіком близько 4 хвилин, потім зайшли до відділення поліції. При цьому, на записах з камер видно, що коли поліцейські відходили від громадянина, останньому стало зле, він впав та згодом підвівся на коліна.
Слідчий ОСОБА_5 та оперуповноважений СКП ВП Кузьмінський С.Б. повідомили начальника чергової частини ВП майора поліції ОСОБА_4 , що вказаний громадянин (як встановлено в подальшому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) потребує медичної допомоги, після чого майор поліції ОСОБА_4 викликав бригаду швидкої медичної допомоги.
Після прибуття на місце медпрацівників та перед госпіталізацією гр. ОСОБА_2 до лікарняного закладу, фельдшер КЗ ШМД «ДОР» ОСОБА_7 повідомила поліцейським ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що потерпілому спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому нижньої щелепи та закритого перелому обох променевих кісток рук зі зміщенням, близько 5-6 діб тому; зі слів потерпілого, який був у свідомості, його побили та забрали мобільний телефон у м.Миколаєві.
Згідно відомостей із журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події у відділенні поліції на станції Кривий Ріг - Головний КВП №124 н/т-3 том, матеріал ЄО за №204 отримав для розгляду 01.03.2019р. старший оперуповноважений СКП відділення поліції на станції Кривий Ріг - Головний КВП ГУНП майор поліції
ОСОБА_1 свою чергу, старший оперуповноважений СКП відділення поліції на станції Кривий Ріг - Головний КВП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 у порушення ст.12 Закону України «Про звернення громадян», відповідний рапорт про наявність ознак кримінального правопорушення не склав та заходів щодо повернення матеріалу ЄО ВП №204 до чергової частини ВП для подальшого скерування до СВ ВП, для внесення відповідних відомостей до ЄРДР, не вжив, а лише передоручив його оперуповноваженому СКП ВП лейтенанту поліції ОСОБА_6 .
Як наслідок, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 підготовлено супровідний лист про направлення вказаного матеріалу ЄО ВП №204 до Саксаганського відділення поліції Криворізького ВП (вих. ВП від 06.03.2019р. №48.9/ЄО-160).
02.03.2019р. о 14год 00хв. до відділу служби « 102» УОАЗОР ГУНП надійшло повідомлення з КЗ «Криворізької клінічної міської лікарні №2 «ДОР» про те, що у вказаному медичному закладі раніше госпіталізований гр. ОСОБА_2 помер.
Вказане повідомлення оператор відділу служби « 102» УОАЗОР ГУНП вніс до електронної картки № НОМЕР_1 з первинною кваліфікацією «раптова смерть», яку електронним зв'язком надіслав до чергової частини Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП для реєстрації і реагування.
06.03.2019р. за погодженням з процесуальним керівником-прокурором Криворізької місцевої прокуратури №3 юристом 3-го класу ОСОБА_8 , змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12019040750000396 з ч.1 ст.115 КК України (умисне вбивство) з додатковою відміткою «нещасний випадок» на ч.2 ст.121 КК України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження).
На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що відповідач за наслідками проведеного службового розслідування вірно дійшов висновку, що допущені порушення встановленого порядку прийняття та розгляду повідомлень про вчинення кримінального правопорушення відносно гр. ОСОБА_2 , стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та неналежного виконання службових обов'язків, зокрема старшим оперуповноваженим СКП відділення поліції на станції Кривий Ріг - Головний Криворізького ВП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 , який в порушення п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ст.12 Закону України «Про звернення громадян», відповідний рапорт про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення у матеріалі єдиного обліку ВП від 28.02.2019р. №204 для подальшого скерування до СВ ВП, для внесення відповідних відомостей до ЄРДР, - не склав, що призвело до наслідків несвоєчасного проведення деяких слідчих (розшукових) дій, розшуку злочинців в найкоротші строки «по гарячих слідах», та в цілому, ускладнило проведення ефективного досудового розслідування.
За результатами службового розслідування, начальником ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області винесено наказ №1483 від 18.04.2019р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого оперуповноваженого СКП відділення поліції на станції Кривий Ріг - Головний Криворізького відділу поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_1 у вигляді попередження про неповну службову відповідальність.
Приписи ст.2, 6, 7, 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначають, що одним із основних завдань поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності, при цьому поліція зобов'язана виконувати свої завдання неупереджено, у точній відповідності із законом на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності тощо.
Відповідно до п.1, 2, 3 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну України» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про Національну України», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Дисциплінарний статут затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018р. №2337-VIII. Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначається ст.16 Дисциплінарного статуту.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає, що дисциплінарне стягнення накладене на нього за межами місячного строку, що є порушенням ч.1 ст.16 Дисциплінарного статуту НПУ та підставою для визнання його незаконним.
Проте, суд не приймає такі посилання позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.16 Дисциплінарного статуту, р. ІV, V Порядку проведення службових слідувань службове розслідування проводиться та має бути завершене не пізніше одного місяця з дня його призначення; у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць; службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником висновку службового розслідування.
Так, підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стало проведення службового розслідування відповідно до наказу ГУНП №890 від 07.03.2019р.
Отже, службове розслідування призначене 07.03.2019р. згідно приписів Дисциплінарного статуту мало бути завершене не пізніше одного місяця з дня його призначення, тобто не пізніше 07.04.2019р.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що строк проведення службового розслідування продовжено наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області №1348 до 30.04.2019р., на підставі рапорту заступника начальника ГУНП Куратченко М.В. від 05.04.2019р., тобто у відповідності до вимог чинного законодавства.
Отже, вищезазначене спростовує доводи позивача про порушення ч.1 та ч.4 ст.16 Дисциплінарного статуту щодо порушення строку проведення службового розслідування, а також те, що дисциплінарне стягнення на позивача накладено поза межами місячного строку.
За наведених обставин, суд вважає, що відповідачем було дотримано строки проведення службового розслідування та прийняття наказу щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а відтак доводи позивача в частині порушення відповідачем строків не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Щодо порушення прав позивача під час проведення службового розслідування надавати пояснення, суд бере до уваги.
Відповідно до ст.18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій, подавати клопотання, знайомитися з матеріалами справи, подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування, користуватися правничою допомогою.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту відповідачем забезпечено право позивача на надання пояснень під час проведення службового розслідування, що підтверджується власноруч складеними поясненнями ОСОБА_1 від 12.03.2019р., копія яких долучена до матеріалів справи.
Пунктом 2 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України» передбачено, право поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи, ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами.
Проте, зі змісту довідки наданої відділу документального забезпечення ГУНП №5083/103/16-2019 від 30.08.2019р. вбачається, що ОСОБА_1 у період з 07.03.2019р. по 18.04.2019р. до ВДЗ ГУНП з рапортом (клопотання, заявою) щодо ознайомленнями з висновками службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині яка його стосується не звертався.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позивач не скористався своїми правами передбаченими 2 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», крім надання письмових пояснень від 12.03.2019р., доказів протилежного до суду позивачем не надано.
Разом з тим, суд звертає увагу, що спеціальними нормами не передбачено окремий обов'язок відповідача ознайомлювати осіб з наказом про призначення службового розслідування, висновком службового розслідування, тощо.
Відповідно до ст.19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведення службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до ч.1, 2 ст.21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Відповідно до ч.1, 2 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач ознайомлений з наказом під підпис 06.05.2019 року, що підтверджується відомістю ознайомлення, яка долучена до матеріалів справи.
Отже, при застосуванні дисциплінарного стягнення ГУНП діяло на підставі, в межах компетенції та у спосіб, що передбачені діючим законодавством.
Тяжкість застосованого до позивача виду дисциплінарного стягнення відповідає вчиненому дисциплінарному проступку.
Щодо доводів позивача про не залучення до проведення службового розслідування Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», членом якої він є, суд враховує наступне.
Статтею 90 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що контроль за діяльністю поліції може здійснюватися у формі залучення представників громадськості до спільного розгляду скарг на дії чи бездіяльність поліцейських та до перевірки інформації про належне виконання покладених на них обов'язків відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України.
Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.
Відповідно до розділу V «Порядку проведення службових розслідувань» розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб. У формі відкритого засідання розгляд справи може проводитися за відомостями про порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини та громадянина. Розгляд справи дисциплінарною комісією, членами якої є представники громадськості або інші особи, які не мають відповідної форми допуску до інформації з обмеженим доступом, здійснюється з дотриманням вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці чи іншої інформації, що охороняється законом.
За наведених обставин, у відповідача відсутні підстави для залучення Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до проведення службового розслідування відносно позивача, у зв'язку з відсутністю відповідної інформації щодо нього.
Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно рішення №01/05-1 Голови Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 01.05.2019р., яке надано до суду позивачем, ОСОБА_1 прийнято до членів наведеної професійної спілки на підставі особистої заяви від 01.05.2019р., тобто фактично позивач став членом зазначеної професійної спілки після проведення службового розслідування та прийняття спірного наказу, що також підтверджує відсутність правових підстав чи обов'язку у відповідача для залучення до проведення службового розслідування Первинної професійної спілки «Правозахисники країни».
Таким чином, судом в ході розгляду справи встановлено, що позивач 01.03.2019р., перебуваючи на добовому чергуванні у складі слідчо-оперативної групи на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції на станції Кривий Ріг -Головний Криворізького відділу поліції належним чином не виконав свої посадові обов'язки та не вчинив дій, передбачених п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» та ст.12 Закону України «Про звернення громадян», що виразилося у нескладанні відповідного рапорту про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення у матеріалі єдиного обліку ВП від 28.02.2019р. №204, що призвело до наслідків несвоєчасного проведення деяких слідчих (розшукових) дій, розшуку злочинців в найкоротші строки «по гарячих слідах», та в цілому, ускладнило проведення ефективного досудового розслідування.
Враховуючи особливості проходження служби в органах Національної поліції, її значення для суспільства та підвищену увагу до такої служби з боку суспільства, суд враховує, що поліцейські у своїй діяльності повинні неухильно дотримуватися ст.6 Закону України «Про Національну поліцію», якою визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ №1483 від 18.04.2019р. в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідальність ОСОБА_1 прийнятий відповідачем згідно вимог чинного законодавства, а відтак доводи позивача викладені у позовній заяві не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Згідно ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).
За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 72-77, 90, 94, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправним та скасовування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова