Ухвала від 05.04.2021 по справі 140/3337/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

05 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3337/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2021 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу від 30.03.2021 № 317-УБД «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» громадянину ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви із зазначенням способу їх усунення.

Крім того, 02.04.2021 позивач подав до суду заяву забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим, що оскаржуваним наказом від 30.03.2021 № 317-УБД було надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відносно якої дозвіл на розроблення проекту землеустрою надано позивачу згідно із наказом від 19.10.2020 № 759-УБД. При цьому, 18.01.2021 позивач звернувся до відповідача із клопотанням про реєстрацію розробленої документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 0725785600:04:001:0228, загальною площею 1,4000 га.

Позивач вказує, що оскільки предметом спору є незаконність прийнятого наказу відповідачем, тому невжиття судом заходів забезпечення позову може призвести до виникнення в майбутньому нових спорів та судових справ, а також це створює загрозу того, що до моменту вирішення даного спору позивач не зможе затвердити проект, який пройшов перевірку на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, яка здійснюється саме на етапі погодження такого проекту, такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Позивач просить забезпечити позов шляхом:

заборони відповідачу вчиняти дії щодо прийняття (видачі) наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність згідно із наказом від 30.03.2021 № 317-УБД;

зупинення дії наказу від 30.03.2021 № 317-УБД;

заборони органам, які здійснюють реєстрацію земельної ділянки та реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0725785600:04:001:0228, в т. ч. внаслідок її поділу чи об'єднання з іншими ділянками.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи, у дводенний строк з дня її надходження.

Заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Згідно із частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За правилами частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 29.01.2020 у справі № 640/9167/19, та враховуються при вирішенні даної заяви.

Суд також звертає увагу, що саме по собі оскарження в судовому порядку рішення суб'єкта владних повноважень не може мати наслідком забезпечення позову шляхом зупинення його дії. Позивач повинен вказати наявність підстав для забезпечення позову, що визначені пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України. Вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а лише забезпечує збереження існуючого становища до вирішення по суті позовних вимог. При цьому, вирішуючи відповідну заяву про забезпечення позову суд має встановити, у чому саме полягає реальна загроза ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав або інтересів позивача та чим саме може бути завдано шкоди правам та інтересам позивача без вжиття таких заходів.

На думку суду, мотиви, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози правам та законним інтересам заявника до ухвалення рішення по суті спору, а також не зумовлюють настання, внаслідок невжиття таких заходів, обставин, які б переважали пов'язані із цим наслідки, й можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд також враховує, що до позовної заяви не додано копії оскаржуваного наказу від 30.03.2021 № 317-УБД, а з доданого до позову скріну з офіційного сайту Головного управління Держгеокадастру у Волинській області неможливо зрозуміти, кому саме надано дозвіл на розробку документації із землеустрою та щодо якої земельної ділянки Тобто, на підставі лише позовної заяви з додатками неможливо однозначно встановити, що оскаржуваний наказ порушує права та законні інтереси позивача. Крім того, суд також звертає увагу, що на даний час відповідач не прийняв рішення про відмову позивачу у затвердженні документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки.

Наведені як у позовній заяві, так і у заяві про забезпечення позову обставини не дозволяють однозначно й беззаперечно стверджувати також і про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу, а відтак і про наявність підстав для забезпечення позову, визначених пунктом 2 частини другої статті 151 КАС України. При цьому, правомірність оскаржуваного наказу входить до кола обставин, які необхідно встановити під час розгляду судом справи по суті.

Крім того, на думку суду, обраний заявником захід забезпечення позову шляхом заборони органам, які здійснюють реєстрацію земельної ділянки та речових прав, вчиняти дії, враховуючи також значне коло органів, щодо яких заявник просить встановити заборону вчиняти дії, не може бути визнаний судом прийнятним та співмірним із заявленими позовними вимогами. Окремо суд звертає увагу, що заборона відповідачу вчиняти дії щодо затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність буде становити невиправдане втручання адміністративного суду у дискреційні повноваження відповідача.

Отже, з поданої позивачем заяви про забезпечення позову, позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку про відсутність передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, у зв'язку із чим у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу та забороною вчиняти певні дії належить відмовити.

Керуючись статтями 150 - 151, 154, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.М.Валюх

Попередній документ
96041020
Наступний документ
96041022
Інформація про рішення:
№ рішення: 96041021
№ справи: 140/3337/21
Дата рішення: 05.04.2021
Дата публікації: 08.04.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (02.04.2021)
Дата надходження: 02.04.2021
Предмет позову: про заборону вчиняти дії, зупинення дії наказу
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ВАЛЮХ ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ
відповідач (боржник):
Головне управління Держгеокадастру у Волинській області
заявник з питань забезпечення позову (доказів):
Теглівець Михайло Михайлович