про відмову у відкритті провадження у справі
05 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3215/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Мачульського В.В., одержавши позову заяву ОСОБА_1 до Ковельської міської ради Волинської області, Ковельського міського голови Чайки Ігоря Леонтійовича про визнання протиправним та скасування рішення; зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ковельської міської ради Волинської області, Ковельського міського голови Чайки Ігоря Леонтійовича про визнання протиправним та скасування рішення від 28.01.2021 №4/34 «Про відмову у наданні згоди на викуп земельної ділянки по АДРЕСА_1 »; зобов'язання Ковельську міську раду Волинської області прийняти рішення про продаж (викуп) ОСОБА_1 земельної ділянки прощею 0,0765 га, (кадастровий номер земельної ділянки: 0710400000:06:009:0008), на підставі заяви ОСОБА_1 від 27.07.2020.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 , є власником об'єкта нерухомого майна - пункту прокату човнів та катамаранів загальною площею 32,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Як зазначив позивач, вказаний об'єкт нерухомого майна належить йому на підставі свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області від 10.11.2011 №455. Право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 18.11.2011 (номер запису: 418 в книзі: 3). Земельна ділянка площею 0,0765 га, на якій розташований належний позивачу пункт прокату човнів та катамаранів (кадастровий номер ділянки: 0710400000:06:009:0008), перебуває в його користуванні на праві оренди на підставі договору оренди №1/39 від 02.03.2016 (рішення про державну реєстрацію прав №18784205 від 22.01.2015). 27.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Ковельської міської ради Волинської області із заявою (клопотанням) про купівлю (викуп) земельною ділянки площею 0,0765 га, на якій розташований належний позивачу пункт прокату човнів та катамаранів. Однак рішенням Ковельської міської ради Волинської області від 28.01.2021 №4/34, позивачу відмовлено у надані згоди на викуп земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Таким чином спірні правовідносини виникли з приводу відмови органу місцевого самоврядування у продажі позивачу земельної ділянки під нерухомим майном.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правилами пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За змістом пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило, майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
За змістом статті 14 Конституції України, з якою кореспондуються приписи частин першої, другої статті 373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (частини 2 та 2 статті 83 Земельного кодексу України).
Порядок переходу права на земельну ділянку в разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначено статтею 377 ЦК України, приписи якої кореспондуються зі статтею 120 ЗК України, за змістом яких до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача).
При цьому відповідно до частин першої, другої статті 120 ЗК України в редакції, чинній на час набуття позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
У пунктах "а", "б", "в", "ґ" і "к" статті 12 названого Кодексу передбачено, що до повноважень міської ради належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування; вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади селища; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).
Як убачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка не є вільною, оскільки знаходиться під нежитловим приміщенням - пункт прокату човнів та катамаранів загальною площею 32,2 кв.м., що перебуває у приватній власності позивача.
У цій справі позивач фактично оскаржує протиправність рішення міської кради стосовно продажу земельної ділянки на якій розташоване нежитлове приміщенням, яке вже перебуває у його приватній власності.
Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, як у статті 120 ЗК України та статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.
Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на отримання у власність земельну ділянку, на якій вона розташована.
За змістом позовної заяви ОСОБА_1 вважає, що протиправним рішенням органу місцевого самоврядування порушені його цивільні права, оскільки він має право на викуп земельної ділянки.
Тобто предметом спору у цій справі є визнання протиправним рішення відповідача щодо продажу земельної ділянки для будівництва та обслуговування пункту прокату човнів та катамаранів загальною площею 32,2 кв.м. належного ОСОБА_1 . Позов пред'явлений з метою захисту саме цивільного права та інтересу, що унеможливлює його вирішення в порядку адміністративного судочинства.
Із викладеного слідує, що предметом розгляду є не стільки дії органу місцевого самоврядування як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки приватний інтерес позивача щодо оформлення права власності на земельну ділянку (для комерційного використання) під належною йому на праві приватної власності нежитлової будівлі, що свідчить про приватноправовий характер правовідносин.
Слід зазначити, що якщо особа стверджує про порушення своїх прав наслідками, спричиненими рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку під набутим у власність будинком або спорудою, то визнання незаконними таких рішень, їх скасування, визнання дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування неправомірними, є способами захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
Аналогічні висновки щодо розгляду даної категорії спорів викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 р. по справі №921/158/18 та неодноразову були підтримані Верховним Судом у рішеннях від 18.05.2020 р. справа №824/1034/19-а, від 05.11.2020 р. справа №160/13455/19, від 26.03.2020 р. справа №460/1287/19.
Таким чином, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин у відкритті провадження належить відмовити.
Необхідно відмітити, що ОСОБА_1 як фізична особа є власником нерухомого майна - пункту прокату човнів та катамаранів загальною площею 32,2 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 та як фізична особа зверталась до Ковельської міської ради Волинської області про викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність, відтак даний спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Позивачу також необхідно роз'яснити право звернутися до суду із клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (з наступними змінами та доповненнями).
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради Волинської області, Ковельського міського голови Чайки Ігоря Леонтійовича про визнання протиправним та скасування рішення; зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський