про зупинення провадження по справі
м. Вінниця
06 квітня 2021 р. Справа № 120/2799/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 06.04.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі, з огляду на наступне.
Як слідує з матеріалів справи, підставою для звернення з цим позовом до суду стало те, що відповідач при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці застосував положення частини 3 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1404-VIII від 02.06.2016 року та зменшив розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача з 56% суддівської винагороди до 50% суддівської винагороди.
Разом з тим, позивач вважає, що він має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру 56% суддівської винагороди, оскільки такий розмір щомісячного довічного грошового утримання визначений йому на момент виходу у відставку відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року.
Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, в межах даної адміністративної справи підлягає вирішенню питання щодо порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, а саме застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1404-VIII від 02.06.2016 року.
Разом з тим, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 21.01.2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 року у справі №380/5074/20.
Як на підставу касаційного оскарження рішення позивач вказує на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції у цій справі суперечить висновкам, наведеним у мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020, а також висновкам, викладеним Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 року у зразковій справі № 620/1116/20, відповідно до яких встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності та суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Отже, адміністративна справа №120/2799/21-а має аналогічний предмет доказування у справі, що перебуває на розгляді у Верховного Суду, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одним й тими ж нормами права.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 236 КАС України встановлено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Обґрунтовуючи підстави для зупинення провадження у справі, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Одним із способів практичного втілення вказаної Конституційної норми є забезпечення ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів особи за допомогою становлення єдності судової практики.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 року № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIII, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Отже, з урахуванням положень п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України та беручи до уваги ту обставину, що формування відповідних правових позицій Верховного Суду у справі №380/5074/20 може вплинути на наслідки розгляду даної справи, суд дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі №120/2799/21-а до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №380/5074/20 (провадження №К/9901/369/21).
Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 02.03.2021 року у справі 120/7236/20-а.
Керуючись ст.ст. ч. 2 ст. 236, 248, 256 КАС України, суд -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №380/5074/20 (провадження №К/9901/369/21).
Копії ухвали направити (надати) учасникам справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна