м. Вінниця
05 квітня 2021 р. Справа № 120/174/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тростянецької селищної ради (вул. Соборна, 77, смт. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, 24300; код ЄДРПОУ 04326224) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Тростянецької селищної ради (далі - відповідач).
Відповідно до змісту позовних вимог, з урахуванням заяви від 22.03.2021 року позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Тростянецької селищної ради щодо невиплати позивачу середньої заробітної плати на період його працевлаштування з 26.11.2020 року, але не більше шести місяців та зобов'язати Тростянецьку селищну раду нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 середню заробітню плату на період його працевлаштування з 26.11.2020 року, але не більше шести місяців у відповідності до частини 2 статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з 25.02.2009 року по 25.11.2020 року він працював на посаді сільського голови Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області. У зв'язку з тим, що 25.11.2020 року в смт. Тростянець Гайсинського району Вінницької області відбулася 1 сесія 8 скликання Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, тому саме з 25.11.2020 року припинилися його повноваження як сільського голови Гордіївської сільської ради. На переконання позивача, оскільки він ще не працевлаштувався, то має право відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" на отримання середньої заробітної плати, яку одержував на виборній посаді у Гордіївській сільській раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету, тобто з бюджету Тростянецької селищної ради, але не більше ніж 6 місяців. З огляду на зазначене, позивач 08.12.2020 року звернувся до відповідача із заявою з метою виплати середнього заробітку, проте рішення Тростянецькою селищною радою з приводу його заяви прийнято не було.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси.
Ухвалою від 16.01.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень. Також зазначеною ухвалою витребувано у Тростянецької селищної ради: інформацію щодо того чи звертався ОСОБА_1 із заявою про виплату середньої заробітної плати на період працевлаштування з 26.11.2020 року; інформацію щодо того, яке рішення прийнято за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату середньої заробітної плату на період працевлаштування з 26.11.2020 року.
29.01.2021 року до суду подано клопотання про долучення до справи письмових доказів.
12.02.2021 року представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов заперечував та просив відмовити у його задоволенні повністю. Мотивуючи свою позицію, сторона відповідача зазначає, що з положень частини 2 статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" випливає, що у разі, коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, однак надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців. На переконання відповідача, вищевказані гарантії передбачені для осіб, які звільнилися з роботи внаслідок обрання на виборну посаду у раді. Отже, у разі коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді не перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду, зазначені вище гарантії на нього не поширюються.
Окрім того, на виконання вимог ухвали суду від 16.01.2021 року представником відповідача надано витребувану інформацію.
Одночасно із відзивом Тростянецькою селищною радою 12.02.2021 року подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 15.02.2021 року клопотання відповідача задоволено, позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків останньої.
22.03.2021 року позивачем усунуто недоліки, які слугували підставою для залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 24.03.2021 року вирішено продовжити розгляд справи.
Правом на подачу відповіді на відзив та заперечення сторони не скористались.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що з 25.02.2009 року по 25.11.2020 року ОСОБА_1 працював на посаді сільського голови Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, що підтверджується записами № 7-13 в трудовій книжці серії НОМЕР_2 .
Так, позивач три рази поспіль обирався на посаду Гордіївського сільського голови, а саме: з 25.03.2009 року обраний на посаду Гордіївського сільського голови 5 скликання; з 16.11.2010 року обраний на посаду Гордіївського сільського голови 6 скликання; з 24.11.2015 року обраний на посаду Гордіївського сільського голови 7 скликання.
З 25.11.2020 року припинилися повноваження позивача, як сільського голови Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, оскільки 25.11.2020 року в смт. Тростянець Гайсинського району Вінницької області відбулася 1 сесія 8 скликання Тростянецької селищної ради.
08.12.2020 року позивач звернувся до Тростянецької селищної ради із заявою, у якій просив призначити середню заробітну плату на період працевлаштування з 26.11.2020 року. До порядку денного 3 сесії внесено питання № 10 "Про відмову у виплаті середньої заробітної плати на період працевлаштування", проектом якого передбачалось відмовити колишньому сільському голові Гордіївської сільської ради ОСОБА_1 у збереженні середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді у раді, на період його працевлаштування, у зв'язку із відсутністю підстав для її виплати, однак вказане рішення не було прийнято.
У подальшому, проект рішення "Про відмову у збереженні середньої заробітної плати на період працевлаштування" був винесений на обговорення 5 позачергової сесії 18.01.2021 року, однак рішення з приводу даного питання також прийнято не було.
З огляду на зазначене, позивач вважає, що оскільки він так і не зміг працевлаштуватися і проект рішення Тростянецької селищної ради про відмову у виплаті йому середньої заробітної плати на період його працевлаштування не прийнято, а середню заробітню плату відповідач в супереч чинному законодавству не виплачує, то це порушує його трудові та соціальні права, тому останній був змушений звернутися до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно положень статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Статтею 118 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII визначено гарантії для працівників, обраних на виборні посади.
Так, працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначає Закон України від 11.07.2002 року №93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" (далі - Закон №93-IV), який також встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.
Відповідно до положень частини 5 статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі частиною 1 статті 33 Закону №93-IV у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.
Частиною 2 статті 33 Закону №93-IV передбачається, що депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
Листом Міністерства соціальної політики від 16.05.2014 року № 746/13/74-14 "Щодо соціальних гарантій депутатів місцевих рад" (є чинним) роз'яснено, що у разі коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, однак надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців; у разі ж коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді не перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду, зазначені вище гарантії на нього не поширюються.
Тобто у разі коли колишній депутат місцевої ради (у даному випадку голова сільської ради) до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, однак надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вищезазначені гарантії передбачені для осіб, які звільнилися з роботи внаслідок обрання на виборну посаду у раді. Отже, у разі, коли особа до обрання на виборну посаду у раді не перебувала у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду, зазначені вище гарантії на неї не поширюються.
Судом встановлено, що до обрання 24.11.2015 року ОСОБА_1 сільським головою, останній також працював на виборній посаді, оскільки у листопаді 2010 року та березні 2009 року був обраний сільським головою, тобто він обирався сільським головою впродовж трьох скликань. Таким чином, позивачу, який працював сільським головою, після закінчення його повноважень, неможливо надати попередню роботу (посаду), оскільки ця посада є виборною.
Окрім того, з трудової книжки позивача встановлено, що останнім місцем роботи позивача до обрання сільським головою є ТОВ "Богданівське", з якого ОСОБА_1 звільнився за власним бажанням.
У свою чергу, у період з 25.12.2006 (з моменту його звільнення) по 25.03.2009 року (обрання Гордіївським сільським головою) позивач офіційно не працював, тобто не перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією).
Відтак відповідач не міг забезпечити надання позивачу попередньої роботи (посади) або рівнозначної, адже він до обрання його сільським головою офіційно працевлаштованим не був. Докази зворотнього у суду відсутні.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що позивач не має права на виплати, визначенні статтею 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".
Аналогічних висновків, щодо відсутності підстав для виплати середньої заробітньої плати особі, яка до моменту обрання на посаду депутата або голови сільської ради не працювала дійшов Верховний Суд у постановах від 07.02.2019 року у справі №507/1299/16-а, від 14.11.2019 року у праві №557/157/16-а.
Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить переконання, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, підстави для присудження судових витрат у справі відсутні.
Керуючись статтями 73-77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 263, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Тростянецька селищна рада (вул. Соборна, 77, смт. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, 24300; код ЄДРПОУ 04326224).
Рішення в повному обсязі сформовано: 05.04.2021 року.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна