про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
05 квітня 2021 р. Справа № 120/2786/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: військової частини НОМЕР_1
про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Окремо слід зауважити наступне.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 положення частини другої статті 233 КЗпП України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
При цьому, слід вказати, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно положень Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України 13.01.2004 N 5, грошова допомога при звільненні не входить до складу фонду основної та додаткової заробітної плати.
Відтак, середній заробіток не входить до структури заробітної плати, а отже підстави для застосування частини третьої статті 233 КЗпП - відсутні.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України як норми спеціального процесуального закону. Такого висновку Верховний Суд дійшов, із-поміж інших, у постановах від 4 грудня 2019 року в адміністративній справі № 815/2681/17 та від 23.09.2020 р. у справі 1.380.2019.003695.
В свою чергу, згідно частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Відтак, строк звернення до суду, що стосується проходження публічної служби, в тому числі щодо середнього заробітку при звільненні з такої (служби) становить 1 місяць.
При цьому, як видно із матеріалів позовної заяви позивача звільнено зі служби в січні 2018 р. та виплачено допомогу при звільненнів грудні 2020 р., отже з грудня 2020 р. ОСОБА_1 обізнаний щодо не нарахування середнього заробітку . Однак з позовом звернувся лише 29.03.2021 р. (дата направлення позову), тобто із пропуском місячного строку звернення до суду за відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності причин.
Доводи позивача про те, що він лише при ознайомлені в грудні 2019 р. із пенсійною справою звернув увагу на довідку про грошове забезпечення, що, в подальшому, стало підставою для звернення до відповідача із заявою про надання інформації,- не підтверджені жодним належним доказом.
За таких обставин, позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 169, 293 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме подати заяву про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
3. Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна