м. Вінниця
18 березня 2021 р. Справа № 120/5244/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Вінницького апеляційного суду, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницького апеляційного суду, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 05.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
У судове засідання, призначене на 18.03.2021, учасники справи не прибули, про дату, час та місце проведення останнього були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
У той же час, позивач у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі. Крім того, 25.02.2021 від позивача надійшло клопотання, в якому він просить залучити до участі у справі в якості співвідповідача Державну судову адміністрацію України.
Від представника відповідача 15.03.2021 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, зазначено, що доводи, викладені у відзиві, відповідач підтримує в повному обсязі.
Від представника третьої особи на адресу суду будь - яких заяв не надходило, про причини неявки в судове засідання суду не повідомлено.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене суд вважає за можливе провести судове засідання в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вирішуючи клопотання позивача про залучення Державної судової адміністрації України до участі в справі в якості співвідповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно ч.ч. 3-6 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Так, предметом спору у даній справі є не виплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі.
За правилами частин третьої, четвертої статті 148 Закону № 1402-VIII, ДСА України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України.
Відповідно до статті 149 Закону № 1402-VIII, суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону № 1402-VIII у зіставленні з положеннями частин першої, другої, п'ятої статті 22, частини першої статті 23 БК України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. Відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2020 рік).
За відсутності відповідних доказів, не має підстав у категоричній формі стверджувати, що обсяг асигнувань відповідачу було зменшено після набрання чинності Законом № 553-ІХ. Водночас згадане правове регулювання дає підстави вважати, що застосування (відповідачем) обмежень, передбачених статтею 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ) при виплаті позивачу суддівської винагороди, могло бути обумовлено, окрім іншого, меншим обсягом бюджетних асигнувань відповідачеві на оплату праці суддівського корпусу (протягом спірного періоду), що своєю чергою передбачає безпосередню участь також і ДСА України у цьому процесі (мається на увазі виділення відповідному суду бюджетних коштів на виплату суддівської винагороди).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що за наявних в матеріалах справи доказів наразі відсутні підстави для висновку, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за даним позовом, відтак суд не вбачає підстав для залучення Державної судової адміністрації України до участі в справі в якості співвідповідача.
Разом з тим, за наведеного правового регулювання та керуючись положеннями ч. 2 ст. 49 КАС України, суд вважає за доцільне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державну судову адміністрацію України, адже рішення у даній справі може вплинути на її права та/або інтереси, обов"язки.
В контексті наведеного, суд також доходить висновку про необхідність вирішення й питання про витребування додаткових доказів, враховуючи наступне.
Причиною невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби. У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов'язувати із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду; стаття 148 Закону № 1402-VIII), відповідно як суб'єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді).
Водночас у вимірі обставин цієї справи не можна й заперечувати існування ситуації, коли ДСА України виділила відповідачу достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачу) з урахуванням вимог статті 135 Закону № 1402-VIII (затвердивши відповідний кошторис), але відповідач натомість розпорядився цими коштами з урахуванням обмежень, які встановлені статтею 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ). Тоді є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, як наслідок виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачем), є результатом дій/рішень відповідача, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов'язуватися з цими діями та їх наслідками.
В цій справі позивач заявив позов до Вінницького апеляційного суду вимагаючи нарахувати та виплатити недоотримані кошти, позаяк вважає, що відповідач безпідставно виплачував йому суддівську винагороду (протягом спірного періоду) у меншому розмірі, ніж належить.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII, функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності загальних апеляційних судів здійснює Державна судова адміністрація України.
Статтею 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII передбачено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Частиною 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.
Проаналізувавши наведені норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Бюджетного кодексу України суд дійшов висновку, що відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами (у тому числі виплати суддівської винагороди) в межах асигнувань, які затверджені головним розпорядником (ДСА України) у його кошторисі на 2020 бюджетний рік.
У позовній заяві яка розглядається у цій справі позивач зіслався на те, що до неправомірної, на його думку, недоплати йому суддівської винагороди призвело безпідставне застосування відповідачем при визначенні її розміру норм Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"» № 553-ІХ.
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи
Відповідно до положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема на підставі письмових доказів.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).
Відтак, з метою з'ясування участі ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні обмежень при виплаті позивачу суддівської винагороди, передбачених частинами першою, третьою статті 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ) і забезпечення повного та всебічного встановлення обставин, які входять у предмет доказування в справі, суд вважає за необхідне витребувати у Вінницького апеляційного суду та Державної судової адміністрації України :
- затверджений головним розпорядником бюджетних коштів (ДСА України) кошторис Вінницького апеляційного суду на 2020 рік в частині обсягу видатків на виплату суддівської винагороди, станом на початок 2020 бюджетного року;
- інформацію про існування дефіциту затвердженого на 2020 рік кошторису суду, в частині обсягу видатків на виплату суддівської винагороди, виходячи із показників затвердженого кошторису та необхідними для виплати суддівської винагороди витратами;
- інформацію про те, чи вносилися до затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів (ДСА України) кошторису суду на 2020 рік зміни з метою зменшення обсягу видатків на виплату суддівської винагороди суддям Вінницького апеляційного суду у зв'язку із набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ та зміст таких змін за їх наявності.
Згідно частини другої статті 223 КАС України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Відтак, враховуючи, що для отримання додаткових доказів необхідний певний проміжок часу, слід оголосити перерву в судовому засіданні.
Керуючись ст. 48, 72, 80, 243, 248, 256 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі Державної судової адміністрації України в якості співвідповідача.
Залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державну судову адміністрацію України.
Запропонувати третій особі надати пояснення щодо позову протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Витребувати у Вінницького апеляційного суду та Державної судової адміністрації України:
- затверджений головним розпорядником бюджетних коштів (ДСА України) кошторис Вінницького апеляційного суду на 2020 рік в частині обсягу видатків на виплату суддівської винагороди, станом на початок 2020 бюджетного року;
- інформацію про існування дефіциту затвердженого на 2020 рік кошторису суду, в частині обсягу видатків на виплату суддівської винагороди, виходячи із показників затвердженого кошторису та необхідними для виплати суддівської винагороди витратами.
- інформацію про те, чи вносилися до затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів (ДСА України) кошторису суду на 2020 рік зміни з метою зменшення обсягу видатків на виплату суддівської винагороди суддям Вінницького апеляційного суду у зв'язку із набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ та зміст таких змін за їх наявності.
Встановити строк для виконання ухвали суду тривалістю 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Оголосити перерву у судовому засіданні до 19 квітня 2021 року о 15:30 год. в залі судового засідання № 6 Вінницького окружного адміністративного суду м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.
Копію ухвали надіслати сторонам та третім особам, а Державній судовій адміністрації України надіслати також копії матеріалів позовної заяви.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна