Іменем України
06 квітня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/132/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., здійснив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",
код 14360570, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001,
адреса для листування: вул.Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Авант»,
код 39717229, вул. Коцюбинського, буд. 49А, оф.107, м. Чернігів, 14000
до відповідача-2: ОСОБА_1
ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1
про стягнення (солідарно) 61734,30 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання)
Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Авант» та ОСОБА_1 про стягнення (солідарно) кредитної заборгованості (відповідача-1) за Договором №б/н від 05.05.2015 року у розмірі 61734,30 грн, а саме: 60280,79 грн - заборгованості за кредитом, 843,93 грн - заборгованості за відсотками з користування кредитом, 345,79 грн - заборгованості по комісії за користування кредитом; 263,79 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором від 05.05.2015, належне виконання якого забезпечено договором поруки від 29.10.2018 № Р1540804073655527057, укладеним між відповідачем-2 та позивачем.
На виконання ч.6, 7 ст. 176 ГПК України суд листом від 09.02.2021 у справі №927/132/21 звернувся до Центру надання адміністративних послуг міста Чернігів із запитом про надання інформації щодо місця проживання (перебування) другого відповідача у даній справі фізичної особи - ОСОБА_1 .
09.03.2021 від Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради на адресу суду надійшла письмова відповідь № 09-05/818 від 09.03.2021, відповідно до якої, згідно з відомостями, які містяться в інформаційній системі "Реєстр територіальної громади міста Чернігів", гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2021, відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження з без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою відповідачам встановлено строк для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відзивів на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, та попереджено відповідачів, що у разі ненадання відзивів у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
30.03.2021 року від відповідача-1 на адресу суду надійшов відзив, в якому визнається наявність заборгованості перед позивачем в заявленому розмірі. Разом з відзивом відповідачем-1 подано клопотання про відстрочення виконання рішення, яке буде прийнято у даній справі до 30.09.2021.
Також 30.03.2021 року до суду надійшов відзив від відповідача-2, в якому визнається наявність заборгованості перед позивачем в заявленому розмірі.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від відповідачів до суду не надходило.
Відповідно до ч.5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд ВСТАНОВИВ:
До обставин, які є предметом доказування у справі належить: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов'язань відповідачів 1 та 2 по суті спору, наявність факту невиконання відповідачем-1 грошових зобов'язань, наявність підстав для нарахування сум відсотків, комісії, штрафних санкцій (пені), доведеність нарахованої позивачем загальної суми боргу, наявність правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів грошових коштів.
Згідно зі статутом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (нова редакція) (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №594 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №712), погодженого Національним банком України 06.09.2019, згідно з рішенням єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 № 519 було змінено тип банку на приватне та змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".
У п.2 Статуту вказано, що банк є правонаступником всіх прав та обов'язків публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яке було правонаступником всіх прав та обов'язків закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", яке було правонаступником всіх прав та обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "ПриватБанк".
До позовної заяви позивачем надано копію Банківської ліцензії №22 від 05.10.2011 виданої Національним банком України публічному акціонерному товариству комерційному банку "ПриватБанк" на право надання банківських послуг, визначених частиною третьою статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Як вбачається із матеріалів справи, 05.05.2015 ТОВ «Торгова Компанія « Авант» (відповідачем-1) в особі ОСОБА_1 було підписано з позивачем заяву про відкриття поточного рахунку (далі - заява), відповідно до якої перший відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), тарифів банку, що розміщені у мережі інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 05.05.2015 (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до укладеного договору першому відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2 у електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банка і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Відповідачами визнається факт підписання Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та клієнта.
Згідно із пунктом 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом: одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт у розмірі 140000,00грн, про що свідчать надані позивачем довідка про розміри встановлених кредитних лімітів та виписки з рахунків позивача.
Перший відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитного ліміту не виконав та станом на 10.12.2020 за ним рахується заборгованість за кредитом у сумі 60280,79 грн.
Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4 Умов).
Порядок розрахунку відсотків: за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнуления кредитного ліміту, за період, користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуления дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20 -го (включно) числа поточного місяця або до 25. -го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21- го до кінцевого числа поточного місяця (далі «період , в який дебетове сальдо підлягає обнулення»), розрахунок відсотків проводиться за відсотковою ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати, обнуления дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.
За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнуления кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі -90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулювайню.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування Кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті бріківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 % річних.
За сумами кредиту, отриманими з 01.05.3015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 % річних.
За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32% річних. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних для договорів забезпечених порукою, 34 % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманйми з 01.11.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, провадиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29 % річних для договорів забезпечених порукою, 34 % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21% річних для договорів забезпечених порукою, 34 % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнуления кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 -го дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом, у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
У випадку порушення Клієнтом, на якого поширюються дії п. 3.2.1.8 (Програма Кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (п. 3.2.1.1.8), Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 56 % річних від суми непогашеної заборгованності за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов'язань. При цілому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи, з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого і грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60% річних від суми залишку непогашеної заборгованості у разі, порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
В разі невиконання або неналежного виконання клієнтом, на якого поширюються дії п. 3.2.1.8 (Програма Кредитні Каникули) зобов'язань по погашенню заборгованності за кредитом та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківський послуг, клієнт протягом 3 днів з дати виникнення будь-якої заборгованності за кредитбм зобов'язується надати банку забезпечення шляхом перерахування грошових коштів в розмірі поточної заборгованності на свій поточний рахунок, відкритий в банку, далі забезпечення. За невиконання клієнтом зобов'язань по перерахуванню забезпечення на поточний рахунок, клієнт сплачує банку за кожний місяць порушення штраф в розмірі згідно тарифів банку, що діяли на момент сплати. При цьбму відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуютея та не сплачуються.
За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дата закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня, після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 64% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умбвами та правилами надання Банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 % річних для договорів забезпечених порукою. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами, надання банківбькгіх послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 58% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, для договорів забезпечених порукою, 68 % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права, банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної, облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Банк залишає за собою право продовжити період, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення клієнта за допомогою повідомлення в Системі Internet Banking Приват-24 або рекомендованим листом на юридичну адресу клієнта. При цьому, додаткових погоджень з клієнтом не потрібно.
Відповідно до п. 3.2.1.4.9 умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється у дату сплати.
Пунктом 3.2.1.4.4 Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.
Внаслідок порушення відповідачем зобов'язань з повернення грошових коштів у першого відповідача виникла заборгованість за відсоткаим з користування кредитом у сумі 843,93 грн, заборгованість з комісії за користування кредитом у сумі 345,79 грн.
Вказані обставини першим відповідачами у справі не спростовуються.
Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а у разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 Умов від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Позивач зазначає, що на підставі пункту 3.2.1.5.1 Умов першому відповідачеві станом на 10.12.2020 нараховано пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 263,79 грн, що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.
Судом встановлено, що між позивачем та першим відповідачем виникли цивільні права та обов'язки внаслідок укладання договору банківського обслуговування у вигляді заяви від від 05.05.2015.
Частиною 1статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що перший відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором банківського обслуговування у вигляді заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 05.05.2015, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за кредитом у розмірі 60280,79 грн.
Жодних повідомлень щодо незгоди із умовами надання грошових коштів від першого відповідача не надходило, доказів повного або часткового погашення заборгованості суду не надано.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог до першого відпвоідача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 60280,79 грн.
У зв'язку з наданням АТ КБ "Приватбанк" у користування першому відповідачу грошових коштів на виконання умов банківського обслуговування від 05.05.2015 позивачем було заявлено до стягнення заборгованості за відсотками у сумі 843,93 грн, заборгованість з комісії за користування кредитом у сумі 345,79 грн, пеню у сумі 263,79 грн.
Під час вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених АТ КБ "Приватбанк" позовних вимог у названій частині суд зазначає таке.
За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору комісії і проценти за користування позиченими коштами та неустойка (пеня) поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).
Судом встановлено, що у заяві відповідача про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 05.05.2015 не визначено процентної ставки, ставки по комісії за користування кредитом, а також не визначено відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у частині стягнення процентів за користування кредитом, комісії за користування кредитом і пені, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості посилався на Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, розміщеними на офіційному сайті ПАТ КБ "Приватбанк" в мережі Інтернет за адресою https:// www.privatbank.ua/terms як невід'ємну частину спірного договору.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, про відкриття рахунку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати комісії за користування кредитом, щодо сплати неустойки (пені), та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, який міститься у матеріалах даної справи, не може беззаперечно свідчити про погодження останнього першим відповідачем, оскільки не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину договору банківського обслуговування, укладеного між сторонами 05.05.2015 шляхом підписання першим відповідачем Заяви на отримання послуг.
Суд зазначає, що за відсутності у Заяві домовленості сторін про сплату комісії за користування кредитом, процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасне погашення кредиту наданий банком Витяг з Умов та правил не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із першим відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. На переконання суду Умови, на які посилається позивач, з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору ані щодо будь-яких встановлених ними нових Умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, ані щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати комісії за користування кредитом, процентів за користування кредитом, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.
З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги зміст заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги від 05.05.2015, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених АТ КБ "Приватбанк" до першого відповідача позовних вимог у частині стягнення заборгованості за відсотками у сумі 843,93 грн., заборгованості з комісії за користування кредитом у сумі 345,79 грн та пені у сумі 263,79 грн.
29.10.2018 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки №P1540804073655527057 (далі-договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ « Торгова компанія «Авант" зобов'язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, далі Угода 1 по сплаті:
- процентної ставки за користування кредитом;
-комісійної винагороди;
- винагороди за використання ліміту;
- кредиту в розмірі 140000,00 грн,
та до розділу 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, Угода 2 по сплаті:
- процентної ставки за користування кредитом;
- винагород, штрафів, пені та ін.платежі;
- кредиту в розмірі 140000,00 грн.
У п.1.1.1 Договору поруки сторони погодили, якщо під час виконання Угоди1 зобов'язання боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього Договору надає згоду на збільшення зобов'язань за Угодою1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.
Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2, у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У пункті 1.3. Договору поруки сторони встановили, що поручитель з умовами Угоди1 ознайомлений.
За умовами п. 1.5 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
За умовами п. 2.1.2 Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п.1.1. цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов'язання (нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутись до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою1, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
У п. 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за договором поруки припиняється через 15 років після укладення договору поруки. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 договір поруки припиняє свою дію.
Позивач, враховуючи укладений договір поруки та положення ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, просить суд стягнути заборгованість за кредитом у сумі 60280,79 грн, заборгованість за відсотками у сумі 843,93 грн, заборгованість з комісії за користування кредитом у сумі 345,79 грн, пеню у сумі 263,79 грн з відповідачів у солідарному порядку.
Заперечень на позов відповідачі не надали.
При цьому, суд стосовно вимог позивача до відповідача-2 про солідарне стягнення заборгованості, зазначає наступне.
Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно з частинами 1, 2 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 1 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому водночас сама має зобов'язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори (розділи І та II кн. 5 ЦК).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов'язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов'язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.
Аналогічна правова позиція щодо істотних умов договору поруки наведена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 р. по справі № 922/2913/18.
Судом встановлено, що предметом договору поруки №P1540804073655527057 від 29.10.2018 є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ТОВ «Торгова компанія «Авант» зобов'язань за угодою приєднання до розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, далі Угода 1 по сплаті: - процентної ставки за користування кредитом; -комісійної винагороди; - винагороди за використання ліміту; - кредиту в розмірі 140000,00 грн, та до розділу 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, Угода 2 по сплаті:процентної ставки за користування кредитом; винагород, штрафів, пені та ін.платежі; кредиту в розмірі 140000,00 грн.
З системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки не вбачаються реквізити основного договору, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов'язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов'язання якої забезпечені порукою.
Оскільки аналіз змісту договору поруки не дозволяє встановити дійсний зміст основного зобов'язання забезпеченого порукою, то у даній справі підлягає застосуванню тлумачення "contra proferentem" (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх писав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 р. у справі № 753/11000/14-ц; постанові Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі № 910/3570/18.
Отже, із застосуванням даного принципу тлумачення умов договору, ризик настання негативних наслідків покладається на сторону договору, яка передбачила таку умову договору, що не конкретизувала включення до предмета поруки умови щодо основного зобов'язання забезпеченого порукою.
За таких підстав, суд не погоджується з твердженнями позивача, що договір поруки № POR1568624921139 від 16.09.2019 укладено саме в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором б/н від 16.09.2019, як таким, що жодним чином не узгоджений сторонами договору поруки та матеріалами справи не підтверджені, а відтак суд позбавлений можливості встановити, які саме первинні зобов'язання забезпечені порукою.
Отже, умови укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору поруки №P1540804073655527057 від 29.10.2018 у сукупності з відсутністю в матеріалах справи доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем-2 на забезпечення виконання зобов'язань саме за кредитним договором від 05.05.2015, спростовують твердження позивача щодо наявності солідарного обов'язку відповідача-2 сплати 60280,79 грн - заборгованості за кредитом.
Беручи до уваги положення ст.73, 74, 86 ГПК України, враховуючи об'єктивну неможливість ідентифікувати за яким первинним кредитним правочином забезпечені порукою зобов'язання, суд дійшов висновку, що вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки вимога до відповідача-2 не доведена належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягає.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, враховуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ТОВ "Торгова компанія «Авант" про стягнення заборгованості у розмірі 61734,30 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 60280,79 грн заборгованості за кредитом. Вимоги щодо стягнення 843,93 грн - заборгованості за відсоткамиз користування кредитом; 345,79 грн - заборгованості по комісії за користування кредитом; 263,79 грн - пені є необґрунтованими та недоведеними.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір", з відповідача-1 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2216,55 грн.
Керуючись ст. 73-80, 86, 123, 129, 232, 233, 236-241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Авант» та ОСОБА_1 про стягнення (солідарно) кредитної заборгованості (відповідача-1) за Договором №б/н від 05.05.2015 року у розмірі 61734,30 грн, а саме: 60280,79 грн - заборгованості за кредитом, 843,93 грн - заборгованості за відсотками з користування кредитом, 345,79 грн - заборгованості по комісії за користування кредитом; 263,79 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Авант» (код 39717229; вул. Коцюбинського, буд. 49А, оф.107, м. Чернігів, 14000) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код 14360570; вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) 60280,79 грн заборгованості за кредитом та 2216,55 грн судового збору.
3.У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код 14360570; вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Авант» (код 39717229; вул. Коцюбинського, буд. 49А, оф.107, м. Чернігів, 14000) в частині стягнення 843,93 грн - заборгованості за відсоткамиз користування кредитом; 345,79 грн - заборгованості по комісії за користування кредитом; 263,79 грн пені відмовити.
4.У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код 14360570; вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 06.04.2021 року.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/