05 квітня 2021 року Справа № 926/2733/20
Суддя Господарського суду Чернівецької області Тинок Олександр Сергійович, розглянувши в судовому засіданні заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка 116" про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення судових витрат
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка 116"
до Малого приватного підприємства фірми "Атлас"
про стягнення заборгованості по сплаті внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку у сумі 132972,00 грн
Суддя Тинок О.С.
Секретар судового засідання Марущак Л.В.
Представники не з'явились
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16 березня 2021 року у справі № 926/2733/20 позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка 116" до Малого приватного підприємства фірми "Атлас" про стягнення заборгованості по сплаті внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку у сумі 132972,00 грн задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Малого приватного підприємства фірми "Атлас" (58003, м. Чернівці, вул. Руська, 173, код 21420433) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка 116" (58000, м. Чернівці, вул. Кармелюка, 116, код 34026503) заборгованість по сплаті внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку у сумі 132972,00 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.
22 березня 2021 року представник позивача надіслав поштою до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат, а саме витрати на професійну правничу допомогу сумі 32250,00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 березня 2021 року заяву передано на розгляд судді Тинку О.С.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25 березня 2021 року прийнято заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка 116" до розгляду. Призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 05 квітня 2021 року. Про розгляд заяви повідомлено учасників справи.
05 квітня 2021 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення суду без його участі. При цьому, просить заяву задовольнити.
05 квітня 2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Так, в поданому клопотанні відповідач зазначає, що заявлена до стягнення сума витрат є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не може бути задоволена в повному обсязі. Докази надані стороною вказують на неспівмірність витрат. Просить зменшити розмір витрат на відшкодування витрат на правову допомогу та розглянути справу у їх відсутність.
Відповідно до частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України).
Так, відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового судового рішення заявник просить ухвалити додаткове судове рішення у справі № 926/2733/20, яким вирішити питання про судові витрати, а саме: стягнути з Малого приватного підприємства фірми "Атлас" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка 116" понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 32250,00 грн.
Дослідивши матеріали заяви та обставини справи, суд вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Пунктом 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В даному випадку, до закінчення судових дебатів представник позивача повідомив суд про наміри звернутись до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу.
Заява про ухвалення додаткового судового рішення надійшла до суду поштою 25 березня 2021 року.
Також суд зазначає, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано з дотриманням процесуальних строків відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України. Так, граничний строк на подання до суду таких доказів (п'ятий день з моменту ухвалення рішення) припав на 21.03.2021 року - вихідний день (неділя). Заяву про ухвалення додаткового рішення з доказами понесення судових витрат подано (здано на пошту) в перший робочий день - 22.03.2021 року.
Тобто, позивачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України) .
Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Заявами по суті справи, відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України, є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Як вбачається з матеріалів справи №926/2733/20 позивачем в позовній заяві зазначено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи, які становили 20000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи №926/2733/20 професійну правову допомогу відповідачу надавали адвокат ФОП Тарновецький В.І. на підставі договору про надання правової допомоги від 05.11.2020 року та адвокатське бюро “Василатій і партнери” на підставі договору про надання правової допомоги №1 від 19.07.2019 року та додаткової угоди до даного договору від 01.12.2020 року.
На підтвердження надання послуг правничої допомоги позивач надав суду:
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №507 від 29.12.2011року; копію ордеру серії ЧЦ №000010078 від 05.11.2020; копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серія ВОЗ № 256035;
- акт № 1 виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від №1 від 05.11.2020 року датований 11.11.2020 року на загальну суму 7400,00 грн;
- акт № 1 та акт № 2 виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 1 від 19.07.2019 року датовані 08.02.2021 року та 22.03.2021 року 24850,00 грн.
У відповідності до умов п. 3.2 договору про надання правової допомоги від 05.11.2020 року та п. 3.2 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 1 від 19.07.2019 року укладеної 01.12.2020 року, після надання правової допомоги адвокат надає клієнту акти виконаних робіт, підписання даних актів виконаних робіт між сторонами договору є підставою для здійснення оплати Клієнтом Адвокату за надану правову допомогу зазначену в актах з урахуванням положень п. 3.1. та 3.3. даного Договору.
У відповідності до п. 3.3. вищезгаданих договорів сторони домовились, що Клієнт оплачує надану правову допомогу протягом дев'яти місяців з моменту підписання відповідного акту виконаних робіт.
Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу ІІІ Книги п'ятої цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст.903 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищевикладене, позивач має грошове зобов'язання щодо сплати коштів за надану професійну правничу допомогу в загальній сумі 32250,00 грн.
Положеннями частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість віднесення до судових витрат сум, які сторона сплатила та має сплатити на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи.
При цьому, відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що відповідач подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, однак не довів неспівмірність заявлених витрат.
При цьому, суд вважає понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу дійсними, необхідними та співмірними зі складністю цієї справи та наданим обсягом послуг у суді, а тому визнає їх обґрунтованими та розумними.
Таким чином, загальна сума судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у даній справі становить 32250,00 грн.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, позивачем поданий детальний опис послуг, наданих адвокатом у даній судовій справі згідно з договором про надання правової допомоги від 05.11.2020 року та договором про надання правової допомоги № 1 від 19.07.2019 року (у редакції викладеній у додатковій угоді від 01.12.2020 року). В актах виконаних робіт наведений розрахунок витраченого часу адвокатом на кожну процесуальну дію щодо надання правових послуг по справі.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/8443/17 від 11.05.2018 року та практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 року, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.03.2021 року у даній справі відповідно до положень ст. 129 ГПК України судові витрати покладені на відповідача.
Отже, враховуючи вищевикладене та оскільки позивачем подані належні докази щодо обсягу наданих послуг з професійної правничої допомоги адвоката і виконаних робіт та їх вартості, необхідних для надання правничої допомоги, заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка 116" (вх. №1163 від 25.03.2021 року) про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка 116" (вх. №1163 від 25.03.2021 року) про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства фірми "Атлас" (58003, м. Чернівці, вул. Руська, 173, код 21420433) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка 116" (58000, м. Чернівці, вул. Кармелюка, 116, код 34026503) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 32250,00 грн.
Повне судове додаткове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 06 квітня 2021 року.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud
Суддя О.С. Тинок