Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4172/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ: 20077720)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул. Балакірєва, буд. 3; код ЄДРПОУ: 31555944)
про стягнення заборгованості
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Басарт Л.А., довіреність №7 від 11.01.21.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 24.12.2020 звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" борг у загальній сумі 2 661 480,61 грн., з яких: основний борг у розмірі 2 273 667,34 грн., пеня у розмірі 218 338,92 грн., 3% річних у розмірі 108 861,06 грн., інфляційні втрати у розмірі 60 613,29 грн., а також судові витрати, а саме 39 922,21 грн. сплаченого судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 в частині своєчасної та повної оплати за переданий йому газ.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2020 прийнято позовну заяву (вх.№4172/20 від 24.12.2020) Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4172/20. Визначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 20 січня 2021 року. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачу, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Встановлено відповідачу строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст. 167 ГПК України. Звернуто увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження. Запропоновано учасникам справи забезпечити участь у судовому засіданні компетентного представника з документами, що посвідчують його особу та повноваження. Явку представників учасників справи визнано необов'язковою.
20.01.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області представником відповідача надано відзив на позов (вх.№1351 від 20.01.2021), в якому просив суд в частині сплаченого основного боргу закрити провадження по справі, а в іншій частині позову після перевірки розрахунків та розгляду клопотань прийняти рішення згідно законодавства України. Зазначив, що позовні вимоги відповідачем визнаються частково в розмірі стягнення основного боргу. Станом на 18.01.2021 основний борг по договору становить 1 873 667,34 грн. Відповідачем 29.12.2020 та 30.12.2020 було сплачено позивачу по договору №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 заборгованість у розмірі 400 000,00 грн. при цьому, розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені є спірними та потребують додаткового часу для їх перевірки із-за значного обсягу та складності. Вважає, що розмір розмір стягнення пені є надмірним та зазначає, що в окремому клопотанні, яке буде подано відповідачем з документальним обґрунтуванням, відповідач має намір просити зменшити стягнення пені на 90%.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2021 відкладено підготовче засідання на 17.02.2021.
01.02.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області представником позивача надано відповідь на відзив (вх.№2504 від 01.02.2021), в якій підтвердив твердження відповідача про часткову сплату заборгованості за договором №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 в розмірі 400 000,00 грн. відповідно до наданих відповідачем платіжних доручень. Звернув увагу, що часткове погашення заборгованості за договором відповідачем здійснено після пред'явлення позову, а отже сума сплаченого позивачем судового збору в частині сплаченого відповідачем основного боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
12.02.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення пені (вх.№3585 від 12.02.2021), в якому просить суд зменшити розмір пені до розумного мінімального розміру до 10%, тобто відмовити в стягненні 90%. В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що зобов'язання по договору станом на 10.02.2021 відповідачем виконано на 85%. Затримка в розрахунках була виключно із-за несвоєчасних розрахунків бюджетних організацій та неотримання своєчасно компенсації від держави різниці між тарифами на теплову енергію та її собівартість, яка виникла у зв'язку із зростанням ціни на газ. При цьому, прострочення було невеликим, а відповідач в свою чергу докладав максимальні зусилля для своєчасного розрахунку. Вважає ситуацію, що склалась у даному судовому спорі виключною. Зазначає, що у складі споживачів теплової енергії Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" бюджетні організації складають 65%, населення складає 24%, а інші госпрозрахункові підприємства складають лише 11%. Між позивачем та відповідачем існують тривалі ділові господарські відносини. Проте через відсутність джерела доходів та відсутність своєчасної компенсації різниці між тарифами та собівартістю від держави допускається прострочення. При цьому, майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" є критичним. Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" мало збитки за 2018 рік в розмірі 4673000,00 грн., а за 3-й квартал 2020 року збитки складають 3 890100,00 грн. На підтвердженням зазначено представник відповідача надав копію балансу та фінансового звіту за відповідні періоди. Вважає, що ті штрафні санкції, які бажає отримати позивач, є його чистим прибутком, а для відповідача вони стануть фінансовою катастрофою та причиною погіршення його діяльності. Зазначає, що сума всіх штрафних санкцій, в томі числі пені, є надмірно великою, тому що ніяких збитків у позивача не виникло, а сума штрафних санкцій для Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" значно збільшить збитки відповідача. Також зазначив, що виплата суми пені в повному обсязі значно вплине на роботу підприємства та поставить його на межі банкрутства, тому що немає джерела виплат штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.2021 відкладено підготовче засідання на 10.03.2021.
19.02.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав заперечення на клопотання про зменшення пені (вх.№4198 від 19.02.2021). Зазначив, що сторони прямо передбачили в договорі обов'язок відповідача за відсутності або несвоєчасності надходження грошей через рахунок зі спеціальним режимом використання відповідача сплачувати власними коштами в строки передбачені п.п.3 абз.2 п.6.2. договору. Вважає, що боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання за будь-яких обставин. При цьому, виконання умов договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов'язань з боку третіх осіб, зокрема кінцевих споживачів, або відсутність у боржника прибутку, відсутність коштів на рахунках. Скрутне фінансове становище або заборгованість кінцевих споживачів відповідача не є винятковим випадком та підставою для уникнення відповідальності за неналежне виконання зобов'язання за договором.
В підготовчому судовому засіданні 10.03.2021 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.03.2021.
19.03.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області представник відповідача надав клопотання (вх.№6319 від 19.03.2021), в якому просив суд приєднати до матеріалів справи докази сплати боргу. Повідомив суд, що за період з 29.12.2020 по 12.03.2021 по договору №1420/18-БО-32 відповідачем було сплачено заборгованість у розмірі 2 273 667,34 грн., а отже станом на 12.03.2021 основний борг сплачено повністю. На підтвердження зазначеного представник відповідача надав копії відповідних платіжних доручень.
Представник позивача в судове засідання 24.03.2021 не з'явився. Про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
Присутній в судовому засіданні 24.03.2021 представник відповідача зазначив, що відповідачем позовні вимоги визнаються частково в розмірі стягнення основного боргу та, у зв'язку із сплатою відповідачем основного боргу в повному обсязі, просив суд в частині стягнення основного боргу закрити провадження по справі, а в іншій частині позову просив суд врахувати клопотання про зменшення пені та, після перевірки розрахунків, прийняти рішення згідно законодавства України.
Враховуючи положення статтей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
При цьому, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи, обумовлені чинним Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ст.219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 24.03.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 “Деякі питання акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” змінено тип публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Зміна типу акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” не є його реорганізацією (перетворенням, злиттям, приєднанням) у розумінні статтей 104, 106-109 Цивільного кодексу України та не передбачає правонаступництва.
05.10.2018 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено договір постачання природного газу №1420/18-БО-32 (надалі - Договір) (а.с.22-31 т.1).
Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/ організаціями (п.1.2.Договору).
Необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в пункті 2.1. цього договору, споживач визначає самостійно (п.1.3.Договору).
Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 року по 17 жовтня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 120,0 тис. куб. метрів (п.2.1.Договору).
Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором (далі - плановий обсяг), повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 цього договору. Споживач самостійно визначає планові обсяги, зазначені у пункті 2.1 цього договору, і несе відповідальність за правильність їх визначення (п.2.2.Договору).
Допускається відхилення фактично переданих обсягів газу від планових обсягів, зазначених в п. 2.1 цього договору. Узгодження обсягів газу, що передаються по даному договору у відповідному періоді, підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі газу відповідно до розділу 3 даного договору. При цьому, споживач не позбавляється права на корегування за власною ініціативою планових обсягів газу, зазначених в пункті 2.1 цього договору, шляхом підписання додаткової угоди (п.2.3.Договору).
Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного періоду постачання газу в розмірі ± 5 відсотків від підтвердженого постачальником планового обсягу (номінацій) без узгодження сторін.
Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п.3.7. цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному періоді постачання газу (п.2.4.Договору). Постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.
Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п.3.1.Договору).
Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показань комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п.3.7.Договору).
Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. На дату укладання договору ціна на природний газ становить 4 942,00 грн. за 1000 куб.м. (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6.
У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін (п.5.1.Договору).
Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором на дату його укладання становить 7907,20 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9 488,64 грн. (п.5.2.Договору).
Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п.5.4.Договору).
Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1.Договору)
Відповідно до п.6.2. Договору, сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника (п.6.2.Договору).
Згідно п.6.3. договору, оплата за природний газ здійснюється таким чином:
1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядкуй визначеному законодавством, - у разі коли на споживача станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання";
2) в будь-якому випадку, споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу;
3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача станом на 30 вересня 2015 року не поширювалась дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання" в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання;
4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості витиснення заборгованості за наявності заборгованості у споживача за цим договором.
Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;
5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.
Оплата споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування здійснюється з урахуванням положень пункту 3.12 цього договору з урахуванням таких особливостей:
- споживач сплачує постачальнику вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування протягом п'яти банківських днів з дня отримання рахунка постачальника;
- оплата здійснюється на поточний рахунок постачальника, який зазначається в надісланому споживачеві рахунку із призначенням платежу.
У разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем вартості послуги з балансування оператора газотранспортної системи згідно із складеним постачальником та надісланим споживачеві рахунком споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та законодавством (п.6.6.Договору).
Відповідно до п.7.2. Договору, споживач зобов'язався, зокрема, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Пунктом 8.2. Договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно п.6.1. цього договору, він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до п.12.1 Договору, договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 року до 17 жовтня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
22.10.2018 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №1) (а.с.32 т.1), якою внесено зміни до п.2.1. Договору,Ю відповідно до якого постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 року по 26 жовтня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 150,0 тис. куб. метрів.
Відповідно до п.3. Додаткової угоди №1, Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 року до 26 жовтня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
27.10.2018 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №2 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №2) (а.с.33 т.1), якою внесено зміни до п.2.1. Договору, відповідно до якого постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 159,0 тис. куб. метрів.
Відповідно до п.4. Додаткової угоди №2, Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 року до 31 жовтня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
01.11.2018 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №3 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №3) (а.с.34-35 т.1), якою внесено зміни до п.2.1. Договору, відповідно до якого постачальник передає споживачу з 01 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 240,0 тис. куб. метрів.
Відповідно до п.4 Додаткової угоди №3, постачальник передає споживачеві природний газ у його загальному потоці у разі передачі:
- природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу під газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи;
- імпортованого природного газу - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи.
Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Відповідно до п.5. додаткової угоди №3, пункт 5.1., 5.2. Договору викладено з 01 листопада 2018 року у наступній редакції:
Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відносяться до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням.
У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін (п.5.1.).
Ціна за 1000 куб.м. газу з 01 листопада 2018 року становить 6 235,51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7 482,61 грн. (п.5.2.).
Відповідно до п.6. додаткової угоди №3, викладено підпункти 1 та 3 пункту 6.3 Договору у наступній редакції:
- споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача поширюються вимоги підпункту 2 пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання ( підпункти 1);
- з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача не поширюються вимоги підпункту 2 пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання ( підпункти 3).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 року до 30 листопада 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.7.Додаткової угоди №3).
23.11.2018 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №4 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №4) (а.с.36-44 т.1), якою викладено розділи 1-12 Договору в новій редакції, зокрема:
Постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1.договору).
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (п.1.2.договору).
Постачальник передає споживачу в період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 1529,336 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях згідно графіку передбаченому у Додатковій угоді №4 (п.2.1.договору).
Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1. цього договору повністю покривають потреби споживача у відповідних розрахункових періодах для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору. Споживач самостійно визначає обсяги зазначені ву пункті 2.1 цього договору, і несе відповідальність за правильність їх визначення (п.2.2.Договору).
Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику для включення його до реєстру споживачів посгачальника (надалі - реєстр або реєстр споживачів), розмішеного на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) відповідно до вимог Кодексу ГТС, за умови дотримання споживачем пункту 3.3 цього договору (п.2.3.договору).
Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом, відповідного розрахункового періоду (в даному випадку й падалі по тексту договору - газовий місяць в значенні Кодексу ГТС). Для цього споживач зобов'язаний надати постачальнику не пізніше ніж за три робочих дні до кінця місяця постачання газу два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди.
Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим договором (п.2.4.Договору).
Допускається відхилення обсягу використання природного газу від замовленого обсягу протягом відповідного розрахункового періоду в розмірі ± 5, відсотків від зазначеного в пункті 2.1. обсягу без підписання додаткової угоди (п.2.5.Договору).
Постачальник передає споживачеві природний газ у його загальному потопі у разі передачі:
- природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи;
- імпортованого природного газу - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи.
Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (3.1.Договору).
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.8.Договору).
Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає той обсяг, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених в пункті 1.2 цього договору (3.8.1.Договору).
Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу (3.8.2.Договору).
Споживач підтверджує, шо підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді (3.11.Договору)
Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням.
У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін (4.1.Договору).
Ціна за 1000 куб.м. газу становить 6 235,51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 7 482,61 грн. (4.2.Договору).
Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу (4.3.Договору).
Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду (5.1.Договору).
Оплата за природний газ здійснюється таким чином:
І) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача поширюються вимоги підпункту 2 пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання;
2) в будь-якому випадку, споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору;
3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача не поширюються вимоги підпункту 2 пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання;
Кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий в установі уповноважених банків, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;
4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором.
Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;
5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника (5.3.Договору).
У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати нені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;
3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ, компенсація вартості послуг на відключення та відшкодування збитків (5.4.Договору).
У разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору, він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (7.2.Договору).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30 квітті 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (11.1.Договору).
20.03.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №5 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №5) (а.с.45 т.1), відповідно до якої пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2 підп. 3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абзац 5 підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.З, абзац 3 підп.2 п.6.4 Договору застосовуються сторонами з 01 березня 2019 року, а пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1 підп.3.9.2 п.3.9, абзац 4 підп.5 п.6.2, абзац 2 підп.2 п.6.4 Договору з 01 березня 2019 року втрачають чинність.
20.03.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №6 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №6) (а.с.46 т.1), якою внесено зміни до п.2.1. Договору, відповідно до якого постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг природного газу в кількості 1427,885 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях у відповідності до графіку зазначеного в Додатковій угоді №6.
29.03.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №7 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №7) (а.с.47 т.1), якою по тексту договору слова “Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, “ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” замінено словами “Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.
23.04.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №8 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №8) (а.с.48 т.1), якою змінено у п.2.1. Договору замовлений споживачем на квітень 2019 року обсяг (об'єм ) природного газу.
23.04.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №9 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №9) (а.с.49-50 т.1), якою доповнено п.2.1. Договору, зокрема погоджено, що постачальник передає споживачу у травні 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 3,0 тис. куб. метрів.
Ціна за 1000 куб. м. газу з 01 травня 2019 року становить 7 184,80 грн., крім того ПДВ - 20% (п.4.Додаткової угоди №9).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 31 травня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.6.Додаткової угоди №9).
22.05.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №10 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №10) (а.с.51-53 т.1), якою доповнено п.2.1. Договору, зокрема погоджено сторонами, що постачальник передає споживачу у червні - вересні 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 12,8 тис. куб. метрів.
Відповідно од п.6. Додаткової угоди №10, ціна (без урахування тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за Договором, встановлюється відповідно до вимог Положення та інших нормативно-правових актів і визначається в Прейскуранті на природний газ із ресурсів акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” під час виконання компанією обов'язків постачати природний газ споживачам, які підпадають під дію спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладених на компанію відповідно до статті 11 Закону України “Про ринок природного газу” (далі - прейскурант). Прейскурант розміщується па офіційному веб-сайті постачальника.
До ціни на природний газ додасться тариф па послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності).
У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства та/або тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, вони є обов'язковими для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.
Ціна за 1000 куб.м природного газу становить:
- з 01 травня 2019 року по 31 травня 2019 року (включно) - 5 990,00 грн., крім того податок па додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком па додану вартість - 7 188,00 грн. ;
- з 01 червив 2019 року по 30 червня 2019 року (включно) - 6 299,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком па додану вартість - 7 558,80 грн.
До ціпи газу, зазначеної в пункті 4.2 цього Договору, додасться тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений постановою НКРЕКП під 21.12.2018 №2001 - 157,19 гри. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн. за 1000 куб.м. на добу.
Споживач зобов'язується сплатити за цим договором з урахуванням ціни на природний газ, зазначеної в пункті 4.2 цього Договору, та тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, зазначеного в пункті 4.3 цього Договору:
- з 01 травин 2019 року по 31 травня 2019 року (включно) - 6 147,19 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7 376,63 грн
- з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року (включно) 6456,19 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7 747,43 грн.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 вересня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.9. Додаткової угоди №10).
29.05.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №11 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №11) (а.с.54 т.1), якою погодили, що постачальник передає споживачу у травні 2019 року замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 3,100 тис.куб.метрів.
27.06.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №12 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №12) (а.с.55 т.1), якою погодили, що ціна природного газу, зокрема:
- з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року (включно) - 5553,89 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 6 664,67 грн.;
- з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року (включно) - 5 711,08 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6 853,30 грн. за 1000 куб. м.
27.06.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №13 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №13) (а.с.56 т.1), якою погодили, що замовлений споживачем на червень 2019 року обсяг (об'єм) природного газу за червень 2019 року становить 2,3 тис. куб. м.
31.07.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №14 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №14) (а.с.57 т.1), якою погодили ціну природного газу, зокрема:
- з 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року (включно) - 4 905,675 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 5 886,81 грн.;
- з 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року (включно) - 5 062,865 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6 075,44 грн. за 1000 куб. м.
31.07.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №15 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №15) (а.с.58 т.1), якою погодили, що замовлений споживачем на червень 2019 року обсяг (об'єм) природного газу за липень 2019 року становить 2,67 тис. куб. м.
29.08.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №16 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №16) (а.с.59 т.1), якою погодили ціну природного газу, зокрема:
- з 01 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року (включно) - 4 653,544 грн., крім чого податок на додану вартість (ПДВ) - 20%;
- з 01 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року (включно) - 4810,734 грн. за 1000 куб. м. без ГІДВ, крім того ПДВ 20%.
30.08.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №17 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №17) (а.с.60 т.1), якою погодили, що замовлений споживачем на червень 2019 року обсяг (об'єм) природного газу за серпень 2019 року становить 2,390 тис. куб. м.
12.09.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №18 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №18) (а.с.61 т.1), якою погодили ціну природного газу, зокрема:
- з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2019 року (включно) - 4 493,6363 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%;
- з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2019 року (включно) - 4 650,8263 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%.
30.09.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (споживач) укладено додаткову угоду №19 до договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (надалі - Додаткова угода №19) (а.с.62 т.1), якою погодили, що замовлений споживачем на червень 2019 року обсяг (об'єм) природного газу за вересень 2019 року становить 20,100 тис. куб. м.
Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, передавши у власність відповідача природний газ на загальну суму 2 661 480,61 грн.
Відповідачем в свою чергу відповідний природний газ був прийнятий без жодних претензій та заперечень, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу, засвідчені підписами та печатками сторін (а.с.63-74 т.1).
Як стверджує позивач, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у визначений договором строк, внаслідок чого позивачем було нараховано відповідачу пеню у розмірі 218 338,92 грн., 3% річних у розмірі 108 861,06 грн. та інфляційні втрати у розмірі 60 613,29 грн.
На підтвердження вищезазначеного позивач надав довідки, видані заступником головного бухгалтера Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України та виписки з банківського рахунку позивача (а.с.75-148 т.1).
Разом з тим, як зазначає відповідач, останнім після відкриття провадження по справі з метою погашення заборгованості перед позивачем була здійснена її оплата в повному обсязі на підтвердження чого відповідач надав платіжні доручення:
- №1443 від 29.12.2020 на суму 200 000,00 грн.;
- №1477 від 30.12.2020 на суму 200 000,00 грн.;
- №1616 від 02.02.2021 на суму 100 000,00 грн.;
- №1648 від 08.02.2021 на суму 100 000,00 грн.;
- №1850 від 26.02.2021 на суму 150 000,00 грн.;
- №1849 від 26.02.2021 на суму 550 000,00 грн.;
- №1883 від 05.03.2021 на суму 100 000,00 грн.;
- №1925 від 12.03.2021 на суму 873 667,34 грн.
Позивач факт сплати відповідачем основної заборгованості за договором постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 не спростовує. У відповіді на відзив просив суд звернути увагу на те, що погашення заборгованості відповідачем здійснювалося після пред'явлення позову.
Таким чином, як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, заборгованість відповідача за природний газ, поставлений йому згідно договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018, погашено в повному обсязі 12.03.2021, тобто після відкриття провадження по справі.
В свою чергу відповідач факт несвоєчасної оплати за отриманий газ визнає, проте зазначає, що свої зобов'язання по оплаті повністю виконав станом на 12.03.2021 та просить суд зменшити розмір пені до 10%.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 629 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 172 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 2 статті 172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідач повністю розрахувався за поставлений природний газ згідно договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018, але з порушенням узгоджених сторонами строків оплати.
Як вбачається з платіжних доручень, наданих відповідачем на підтвердження погашення заборгованості, останнім було здійснено оплату заборгованості за договором постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 в повному обсязі після відкриття судом провадження у справі №922/4172/20.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідачем після відкриття провадження у справі сплачено суму боргу за договором постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 у розмірі 2 273 667,34 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про те, що провадження по справі №922/4172/20 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2 273 667,34 грн. підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач прости суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 108 861,06 грн. та інфляційні втрати у розмірі 60 613,29 грн.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Верховний Суд України у постанові від 12 квітня 2017 року по справі №3-1462гс16 зазначив, що порушення відповідачем строків розрахунків за отриманий товар, що встановлені договором поставки, є підставою для нарахування платежів, передбачених ст. 625 ЦК України, а наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.
Верховний Суд України підкреслив, що платежі встановлені ст.625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Також Верховний Суд України відмітив, що ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання.
Отже, Верховний Суд України розв'язуючи спір застосовує принцип права щодо пріоритету спеціальної норми над загальною.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 3-1195гс16.
14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі №910/20107/17, від 21.05.2019 по справі №916/2889/13, від 16.04.2019 по справам №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем до позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань (а.с.14-21 т.1) з використанням калькулятора "Ліга-Закон" суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними, а тому суд задовольняє позов у цій частині.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 218338,92 грн. за прострочену заборгованість у відповідності до умов Договору.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Разом з тим, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Відповідно до п.4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” від 29.05.2013 №10 даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).
В силу приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідальність у вигляді пені передбачена п.8.2. договору постачання природного газу №1420/18-БО-32 від 05.10.2018 (п.7.2. Додаткової угоди №4).
Перевіривши надані позивачем до позовної заяви розрахунки пені з використанням калькулятора "Ліга-Закон" суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними.
Також, відповідачем було заявлено клопотання про зменшення пені на 90 %.
В обґрунтування вищезазначеного клопотання відповідач зазначає, що затримка в розрахунках була виключно із-за несвоєчасних розрахунків бюджетних організацій та неотримання своєчасно компенсації від держави різниці між тарифами на теплову енергію та її собівартість, яка виникла у зв'язку із зростанням ціни на газ. При цьому, відповідач докладав максимальні зусилля для здійснення своєчасного розрахунку. Вважає ситуацію, що склалась у даному судовому спорі виключною. Зазначає, що у складі споживачів теплової енергії Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" бюджетні організації складають 65%, населення складає 24%, а інші госпрозрахункові підприємства складають лише 11%. Стверджує, що через відсутність джерела доходів та відсутність своєчасної компенсації різниці між тарифами та собівартістю від держави допускається прострочення. При цьому, майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" є критичним. Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" мало збитки за 2018 рік в розмірі 4673000,00 грн., а за 3-й квартал 2020 року збитки складають 3 890 100,00 грн.
На підтвердженням зазначено відповідача надав перелік споживачів - бюджетних організацій, витяг з протоколів комісії про різницю в тарифах, довідку про структуру споживачів тепла по відпуску теплової енергії, копії балансу та фінансового звіту за 12 місяців 2018 року та 9 місяців 2020 року, а також копії відповідних квитанцій (а.с.216-226 т.1).
Також відповідач вважає, що сума всіх штрафних санкцій, в томі числі пені, є надмірно великою. Просить врахувати те, що збитків у позивача не виникло, а сума штрафних санкцій для Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" значно збільшить збитки відповідача.
Однак, суд вважає за можливе частково задовольнити заявлене відповідачем клопотання про зменшення пені з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Схоже правило міститься в частині третій статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Відповідно до чч.2, 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступінь виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; строк прострочення виконання; наслідки порушення зобов'язання, відповідність / невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінку винної особи (в тому числі, вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Згідно з пунктом 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/709/17 зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Таким чином, законом надано право суду зменшити неустойку, яка є надмірною порівняно з наслідками порушення грошового зобов'язання, що спрямовано на встановлення балансу між мірою відповідальності і дійсного (а не можливого) збитку, що завданий правопорушенням, а також проти зловживання правом.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст.224 ГК України).
При цьому, обов'язково варто розмежовувати вимоги про стягнення основної суми боргу і збитків.
Аналіз судової практики дає підстави для висновку про недопустимість ототожнення збитків з несплаченими за товар грошовими сумами, які іменуються заборгованістю.
Цивільні та господарські відносини у країні ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми в якості неустойки спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (Постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2019 р. по справі №910/1005/19).
Так, у даній справі позивачем не доведено того, що порушенням виконання зобов'язань з оплати поставленого природного газу у встановлений строк, відповідач заподіяв йому збитків, розмір яких перевищує або дорівнює заявленому розміру пені.
При цьому, як встановлено судом та вбачається з наданої відповідачем довідки, відповідач мав збитки за 2018 рік в розмірі 4 673 000,00 грн., а за 3-й квартал 2020 року збитки складають 3 890 100,00 грн., причиною яких є тяжкий фінансовий стан підприємства, а відтак суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається відповідач, є обґрунтованими та заслуговують на увагу.
Зваживши на фактичні обставини спору, поведінку відповідача у спірних правовідносинах, взявши до уваги інтереси обох сторін, з огляду на приписи статей 253, 509, 525, 526, 549, 551, 610, 611, 627, 629 Цивільного кодексу України та статей 231-233 Господарського кодексу України, з метою уникнення зупинення підприємства відповідача, спираючись на принципи справедливості та розумності, суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру пені на 50 %, а саме до суми у розмірі 109 169,46 грн. у зв'язку з порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань.
Присудження до стягнення пені у вказаному розмірі, з урахуванням обставин справи, відповідає вимогам чинного законодавства, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, способом стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань, а також засобом недопущення використання пені, як інструменту отримання безпідставних доходів.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги обґрунтовані, однак, суд скористався правом зменшити розмір пені, витрати на оплату судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача, не враховуючи зменшення розміру пені.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул. Балакірєва, буд. 3; ідентифікаційний код 31555944) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню у сумі 109 169 (сто дев'ять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 46 коп., три проценти річних у сумі 108 861 (сто вісім тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 06 коп., інфляційні втрати у сумі 60 613 (шістдесят тисяч шістсот тринадцять) грн. 29 коп. та 39 922 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн. 21 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу у сумі 2 273 667,34 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "05" квітня 2021 р.
Суддя Т.О. Пономаренко