про закриття провадження у справі
28 січня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/338/20
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Сиротюк К.В.
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" (вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (вул. Гоголя, 137, м. Черкаси)
про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" припинити дії в частині припинення постачання електричної енергії відповідно до Договору про постачання електричної енергії №Е/137-20/61 від 10.01.2020
За участю учасників судового процесу:
від позивача: Онофрійчук Д.М. - юрисконсульт (довіреність №08/07 від 04.01.2021);
від відповідача: не з"явився.
від третьої особи : не "явився.
Учаснику судового процесу оголошено склад суду.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд", відповідно до вимог статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.
У судовому засіданні 28.01.2021 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Встановив:
29 травня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача - ВАТ "Тернопільобленерго" про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" припинити дії в частині припинення постачання електричної енергії відповідно до Договору про постачання електричної енергії №Е/137-20/61 від 10.01.2020 з підстав, зазначених у повідомленнях №416/05-03 від 04.05.2020 та №108/10805 від 08.05.2020, як такі, що створюють загрозу порушення права Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на отримання електричної енергії.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 29.05.2020, для розгляду справи №921/338/20 визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.06.2020 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишено без руху, на підставі частини 1 статті 174 ГПК України, для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви.
19.06.2020 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява №1900-0702-7/8642 від 18.06.2020 (вх. №3850) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, зі змісту якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, які визначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 09.06.2020.
Ухвалою суду від 30.06.2020 відкрито провадження у справі №921/338/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.07.2020 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго".
Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання вперше призначене на 30.07.2020.
Відповідно до частини 4 статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Протокольними ухвалами від 30.07.2020, від 17.09.2020, від 29.09.2020 та від 15.10.2020 та від 29.10.2020 підготовчі засідання відкладалися відповідно на 17.09.2020, на 29.09.2020 на 15.10.2020, на 29.10.2020, на 16.11.2020, відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України.
Згідно статті 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Ухвалами суду від 29.09.2020 та від 29.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/338/20 на 30 днів.
Ухвалою суду від 19.11.2020 підготовче засідання призначено на 02.12.2020.
Пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 02.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/338/20 до судового розгляду по суті на 17.12.2020.
Ухвалою від 17.12.2020 розгляд справи по суті відкладено на 12.01.2021 з підстав, викладених в ній.
У судовому засіданні - 12.01.2021 розпочато розгляд справи по суті.
Протокольними ухвалами від 12.01.2021 та від 21.01.2021 розгляд справи по суті відкладався відповідно на 21.01.2021 та на 28.01.2021, відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", загальнонаціональний карантин запроваджений з 12.03.2020 до 03.04.2020, який продовжується.
При цьому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
У подальшому, на підставі Закону України №731-IХ від 18.06.2020, п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в такій редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
З врахуванням карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) строк розгляду даної справи судом продовжено з урахуванням розумності тривалості розгляду справи по суті.
При цьому, суд, враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає що є усі підстави завершити розгляд у справі, і що таке не порушить будь - яких прав жодного із учасників у справі.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 10.01.2020 між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та ТОВ "Енергогазрезерв" укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №Е/137-20/61.
04.05.2020 на адресу Головного управління ПФУ в Тернопільській області надійшли повідомлення № 416/05-03 від ТОВ "Енергогазрезерв" щодо дострокового розірвання Договору №Е/137-20/61 від 10.01.2020 з подальшим припиненням постачання електричної енергії на об'єкти Головного управління з 01.06.2020.
Позивач стверджує, що оплата за спожиту електричну енергію здійснюється вчасно, а будь-яких попереджень про можливі порушення умов Договору від ТОВ "Енергогазрезерв" не надходило.
Такі дії ТОВ "Енергогазрезерв" по достроковому розірванню Договору та по припиненню постачання електричної енергії порушують права та охоронювані законом інтереси Головного управління ПФУ в Тернопільській області, зокрема, передбачене п. 3 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", право на отримання електричної енергії належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії. Припинення постачання електричної енергії, яке є неправомірним, не лише порушує прав позивача, але й загрожує виникненням пов'язаних з ним значних збитків, викликаних паралізацію нормальної діяльності позивача. Щодо твердження відповідача про наявність достатніх правових підстав для дострокового припинення договору в частині постачання електричної енергії , то Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не погоджується із твердженням ТОВ "Енергогазрезерв", оскільки у повідомленні №108/10805 від 08.05.2020 про розірвання договору відповідач вказував причиною неможливість його виконання, у такому випадку електропостачальник для розірвання договору із споживачем був зобов'язаний діяти згідно вимог ст. 188 ГК України, положення якої внормовують розірвання господарського договору.
Представник позивача в судове засідання 28.01.2021 з"явився, позовні вимоги підтримав.
17.09.2020 позивачем подано клопотання про витребування доказів (вх.№ 6374), в якому просить суд зобов"язати ТОВ "Енергогазрезерв" надати копію відповіді на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 21.07.2020 №7079/20/7-20 від 08.07.2020.
Крім того, для розгляду зазначеного клопотання позивачем подано до суду додаткові докази ( вх. №7646 від 27.10.2020)
Також, 11.11.2020 ГУ ПФУ в Тернопільській області надано суду документи (вх. № 8182).
Заперечення відповідача.
Представник відповідача в судове засідання 28.01.2021 не з'явився. Однак, 18.01.2021 подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв"язку з відсутністю предмету спору ( вх. № 401).
Також, відповідачем в порядку статті 165 ГПК України надано суду відзив на позов ( вх. № 4750 від 22.07.2020).
Пояснення третьої особи.
Представник третьої особи в судове засідання 28.01.2021 не з'явився. Проте до суду подано письмові пояснення щодо позову ( вх. № 4764 від 22.07.2020).
Відповідь на відзив.
30.07.2020 позивачем подано відповідь на відзив (вх. №4946).
Оцінивши матеріали справи, суд встановив наступне:
Спір між учасниками справи виник з підстав укладення 10 січня 2020 року між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області (споживач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/137-20/61 за умовами якого постачальником електричної енергії Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області є Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв".
Оператором систем з розподілу електричної енергії Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області є Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" направило повідомлення про припинення електропостачання, а саме: лист №416/05-03 від 04.05.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про дострокове розірвання з 01.06.2020 в частині постачання електричної енергії договору постачання електричної енергії споживачу №Е/137-20/61 від 10.01.2020, у зв'язку із істотним порушенням укладеного договору (відхилення у лютому 2020 від договірних величин); попередження №108/10805 від 08.05.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та ВАТ "Тернопільобленерго" про те, що на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил ринку електричної енергії, у зв'язку із виникненням особливих економічних та технічних обставин, за якими неможливо забезпечити виконання договору на постачання електричної енергії в обсягах, що погоджені до кінця 2020, договір №Е-137-20/61 від 10.01.2020 буде розірваним з 01.06.2020.
Згідно з частиною 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу електропостачальником. Аналогічні норми закріплені положеннями пунктів 5.5.1 (4) та 3.1.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також п.4.1. Примірного договору, який є додатком №5 до ПРРЕЕ.
У листі №416/05-03 від 04.05.2020 вказано, що підставою розірвання договору ТОВ "Енергогазрезерв" вбачає те: "що згідно заяви ГУ ПФ України в Тернопільській області така містить планові обсяги споживання електричної енергії, якою чітко визначений обсяг постачання електричної енергії у лютому 2020 року в розмірі 90 000 кВт. год., проте фактичне постачання електричної енергії склало 60 797 кВт. год., що вважає відхиленням від договірних величин та є істотним порушенням укладеного договору і відповідно - підставою для розірвання правочину".
Так, предметом позову у справі №921/338/20 є зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" припинити дії в частині припинення постачання електричної енергії відповідно до Договору про постачання електричної енергії №Е/137-20/61 від 10.01.2020 з підстав, зазначених у повідомленнях №416/05-03 від 04.05.2020 та №108/10805 від 08.05.2020, як такі, що створюють загрозу порушення права Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на отримання електричної енергії.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Як визначено статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (стаття 251 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 статті 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Згідно п.13.1 Договору про постачання електричної енергії №Е/137-20/61 від 10.01.2020, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами, але не раніше 01.01.2020 та діє по 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Отже, під час розгляду справи №921/338/20 договір про постачання електричної енергії споживачу №Е/137-20/61 від 10 січня 2020 року закінчив свою дію, а саме - 31.12.2020.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Одночасно необхідно зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення щодо якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04).
Судом встановлено, що при зверненні позивача із позовною заявою до суду - право позивача було порушено, тобто існував предмет спору, проте, в процесі розгляду справи №921/338/20 договір про постачання електричної енергії споживачу №Е/137-20/61 від 10 січня 2020 року, який був предметом спору - закінчив свою дію і в повній мірі виконаний сторонами, а тому предмет спору припинив існування.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки відсутній предмет спору, а тому провадження у справі №921/338/20 підлягає закриттю, на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина 3 статті 231 ГПК України).
Щодо судового збору у розмірі 2102,00 грн, суд зазначає наступне:
Згідно частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №904/9628/17.
Отже, враховуючи закриття провадження у справі №921/338/20 у зв"язку з відсутністю предмету спору, а тому судовий збір у розмірі 2102,00 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України ""Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 визначено порядок повернення сплачених сум судового збору, зокрема статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним. У її застосуванні господарським судам необхідно мати на увазі, зокрема, таке. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ. В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України (пп.5.2.).
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Факт зарахування сплаченого позивачем при зверненні до суду з даним позовом судового збору в сумі 2102,00 грн до спеціального фонду державного бюджету України підтверджується Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сформованою Господарським судом Тернопільської області ( міститься в матеріалах справи).
Керуючись ст. 123, ст. 130, п.2 ч.1 ст. 231 , ст. ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України , Законом України "Про судовий збір" , суд
1. Закрити провадження у справі №921/338/20.
2. Повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769) з Державного бюджету України - 2102,00 грн судового збору сплаченого згідно платіжного доручення №1372 від 16.06.2020 за подання позовної заяви, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи № 921/338/20.
3. Дана ухвала є підставою для повернення судового збору із Державного бюджету України.
4. Оригінал ухвали надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області та копію ухвали надіслати відповідачу та третій особі, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивачу: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль)
Відповідачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (вул. Гоголя, 137, м. Черкаси)
Третій особі: Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" (вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль).
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано "06" квітня 2021 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Я.Я. Боровець