36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.04.2021 Справа № 917/114/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О.І., розглянувши справу № 917/114/21
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" вул. Панянки, 65Б, м. Полтава, Полтавська область,36007
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Сервіс плюс" вул. Європейська, 5, м. Полтава, Полтавська область,36020
про стягнення 403 115,83 грн. заборгованості
Без виклику учасників справи
29.01.2021 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Сервіс плюс" про стягнення 403 115,83 грн. заборгованості.
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №2230035, №2230036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045 від 01.10.2020 року в частині розрахунків за спожиту електричну енергію та наявності заборгованості в загальній сумі 395 438,88 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 403 115,83 грн. заборгованості, у тому числі: 395 438,88 грн. основної заборгованості, 6 141,13 грн. пені, та 1 535,82 грн. 3% річних.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: завірені копії Договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг: №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052 від 01.10.2020 року та комерційні пропозиції №5-УП; завірені копії Заяв-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.10.2020 року; розрахунок заборгованості за споживання активної електричної енергії по договорах №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052; розрахунок пені за споживання активної електричної енергії по договорах №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028,№22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052; розрахунок 3% річних на суму заборгованості за споживання активної електричної енергії по договорах №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052; завірені копії актів по договору купівлі-продажу електричної енергії №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052 за вересень 2020 року; завірені копії рахунків №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052 від 20.10.2020 року на оплату спожитої активної електричної енергії по договорам; завірені копії актів по договору купівлі-продажу електричної енергії №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052 за листопад 2020 року; завірені копії рахунків №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300048, №22300049, №22300052 від 30.11.2020 року на оплату спожитої активної електричної енергії по договорам; завірені копії поштової квитанції від 30.11.2020 року та списку №10 зданих рекомендованих листів від 30.11.2020 року; завірені копії актів по договору купівлі-продажу електричної енергії №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043 за грудень 2020 року; завірені копії рахунків №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043 від 31.12.2020 року на оплату спожитої активної електричної енергії по договорам; завірені копії поштової квитанції та список №10 зданих рекомендованих листів від 15.01.2021 року; завірену копію претензії про сплату заборгованості та докази її направлення; завірену копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; завірену копію витягу з Статуту ТОВ «Полтаваенергозбут»; завірену копію Постанови НКРЕКП №575 від 26.06.2018 року; завірену копію листа від 30.11.2020 року №02-9-1/5087; завірену копію листа ПФ АТ "Полтаваобленерго" №14-21-04/284 від 01.03.2021 року; довідку про фактичні обсяги електричної енергії по відповідачу; завірену копію листа від 26.02.2021 року за вих. №03-17-1/686;
Ухвалою від 03.02.2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/114/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи. Ухвала суду від 03.02.2021 про відкриття провадження у справі отримана представником позивача 03.02.201 року та представником відповідача 04.02.2021 року, що підтверджується відповідним записом на ухвалі від 03.02.2021 року.
19.02.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. В поданому відзиві відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що правовідносини між сторонами склалися з 10.10.2020 року шляхом підписання договорів про постачання електричної енергії. В комерційних пропозиціях, наданих позивачем відповідачу, вказано: розрахунковий період - календарний місяць з першого по останнє число включно; термін дії договору та умови пролонгації - договір про постачання електричної енергії універсальних послуг вступає в дію з моменту його підписання. Таким чином, на думку відповідача, права та обов'язки сторін за договорами про постачання електричної енергії виникли з 01.10.2020 року, з розрахунковим періодом в один календарний місяць. Посилання позивача на п. 13.1 договорів, як на підставу наявності заборгованості на момент укладення договору, на думку відповідача, є посиланням на положення договору, яке суперечить положенням статті 56 ЗУ «Про ринок електричної енергії». Також відповідач вказує на те, що загальний розмір споживання електричної енергії з моменту підписання договорів склав 38045,62 грн., що в еквіваленті спожитої електроенергії - 38045,62 грн./1,68 грн./кВт складає 22646,2 кВт.
Як вказує відповідач, 23.11.2020 року ним на адресу позивача, в порядку, передбаченому п. п. 5.2.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, було направлено запит з проханням надати інформацію, в розрізі кожного рахунку, із зазначенням розрахункових періодів та об'ємів спожитої електричної енергії. Вказаний лист отриманий позивачем 24.11.2020 року та відповідь на запит не надано.
На підтвердження обґрунтованості своїх заперечень відповідач надав наступні докази: завірену копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; завірену копію витягу з Статуту ТОВ "Управляюча компанія "Сервіс плюс"; завірену копію листа від 23.11.2020 року за вих. №70; завірену копію листа від 23.11.2020 року за вих. №71 з фіскальним чеком "Укрпошти" від 23.11.2020 року.
01.03.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача. В поданій відповіді позивач вказує на те, що в Заявах-приєднання до умов договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг встановлено початок постачання з 01.10.2019 року. Отже, господарські зобов'язання між сторонами виникли раніше їх юридичного оформлення, а саме з 01.10.2019 року.
22.03.2021 року від відповідача до суду надішли заперечення (на відповідь на відзив). В поданих запереченнях відповідач вказує на те, що позивачем не надано обґрунтування обсягу споживання та різниці в споживанні.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.06.2018 № 575 було прийнято рішення про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (позивачу) ліцензії на право провадження діяльності з постачання електричної енергії споживачам (арк. с.215).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (далі - Постанова) були затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.
Пунктом 2 Постанови визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог ПРРЕЕ здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Пунктом 7 Постанови № 312 Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви- приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (пункт 13 розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень» Закону).
Згідно п. 1.2.7 ПРРЕЕ - Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до п.1.2.8. ПРЕЕ - Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Згідно п.3.1.7 ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
01.10.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Сервіс плюс" (далі - відповідач, споживач) підписано та направлено до позивача заяви-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг із зазначеними підприємством персоніфікованими даними, погодивши початок постачання з 01.10.2019 року (арк. с. 101-120).
01.10.2020 року між позивачем та відповідачем укладено Договори про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052 (надалі - Договори) по об'єктах зазначених у заявах приєднання на умовах Комерційної пропозиції №5- УП (Додаток №3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), що діє для споживачів електричної енергії, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків (арк. с. 21-100).
За умовами Договорів постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1. Договорів).
Також в Договорах сторони погодили наступне:
- Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору (в даному випадку з 01.10.2019 року) (пункт 3.4. Договорів);
- Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору. (пункт 5.1. Договорів);
- Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п. 5.2. Договорів);
- Ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором (п. 5.3. Договорів);
- Ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов'язкова для Сторін з дати її введення в дію (п. 5.5. Договорів);
- Інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.6. Договорів);
- Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7. Договорів);
- Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договорів);
- Розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.9. Договорів);
- Оплата рахунку постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10. Договорів);
- Якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку визначеному ПРРЕЕ( з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (п. 5.11. Договорів);
- споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно умовами цього Договору (п. 6.2. Договорів);
- Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, фактичного споживання електричної енергії або оплати рахунків за спожиту електричну енергію. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні. Сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.10.20219 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. У частині виконання грошових зобов'язань, Договір діє до повного їх виконання (п. 13.1. Договорів).
Відповідно до Комерційних пропозицій №5-УП для споживачів універсальної послуги до Договорів (арк.с.25,30, 35,40,45,50,55,60,65,70,75,80,85,90,95,100):
- ціна електричної енергії: Постачання електричної енергії як товарної продукції за регульованими цінами на електроенергію, що відпускається населенню, затвердженими НКРЕКП, які включають, в тому числі витрати на розподіл електричної енергії. Тарифи на е/е в копійках за 1 кВт*год: 140 без ПДВ, 168 з ПДВ;
- розрахунковий період: календарний місяць з першого по останнє число включно;
- по закінченню розрахункового місяця, Розрахунок за спожиту електричну енергію оплачується протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду;
- Споживач отримує рахунок та акт в зручний для нього спосіб: в Центрах Обслуговування Споживачів; через особистий електронний кабінет; факсимільним зв'язком; поштовим зв'язком; електронною поштою. У разі неотримання споживачем рахунку у визначені цією комерційною пропозицією строки не з вини постачальника, рахунок за фактично спожиту електричну енергію вважається отриманим споживачем 12 числа місяця, наступного за звітним;
- у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов'язання споживач сплачує суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.
Штрафні санкції сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунка. Строк позовної давності по нарахуванню штрафних санкцій встановлюється відповідно до ст.266 ЦК України;
- договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 року. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою однієї із Сторін у порядку, визначеному чинним законодавством України, але в будь-якому випадку Договір діє до повного виконання Сторонами всіх своїх зобов'язань.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052 в загальному розмірі 527 790,48 грн.
Викладене підтверджується:
- підписаними між сторонами та кріпленими їх печатками актами по договору купівлі-продажу електричної енергії №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052 за вересень 2020 року та рахунками №А22300013, №А22300017, №А22300020, №А22300022, №А22300023, №А22300028, №А22300035, №А22300036, №А22300037, №А22300038, №А22300041, №А22300043, №А22300045, №А22300048, №А22300049, №А22300052 від 20.10.2020 року на оплату спожитої активної електричної енергії по договорам (арк. с. 126-141);
- актами по договору купівлі-продажу електричної енергії №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052 за листопад 2020 року, рахунками №А22300013, №А22300017, №А22300020, №А22300022, №А22300023, №А22300028, №А22300035, №А22300036, №А22300037, №А22300038, №А22300041, №А22300043, №А22300048, №А22300049, №А22300052 від 30.11.2020 року на оплату спожитої активної електричної енергії по договорам та доказами їх напрямлення на адресу відповідача поштова квитанція та список №10 зданих рекомендованих листів від 30.11.2020 року (арк. с. 142-159);
- підписаними між сторонами та кріпленими їх печатками актами по договору купівлі-продажу електричної енергії №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043 за грудень 2020 року, рахунками №А22300013, №А22300017, №А22300020, №А22300022, №А22300023, №А22300028, №А22300035, №А22300036, №А22300037, №А22300038, №22300041, №А22300043, від 31.12.2020 року на оплату спожитої активної електричної енергії по договорам та доказами їх напрямлення на адресу відповідача поштова квитанція та список №10 зданих рекомендованих листів від 15.01.2021 року (арк. с. 159-172).
В якості доказів поставки відповідачу електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22300045 позивачем до позовної заяви додано лише акт по договору №22300045 купівлі-продажу електричної енергії за вересень на суму 50 902,32 грн. та рахунок №А22300045 від 20.10.2020 року на суму 50 902,32 грн. Доказів на підтвердження поставки відповідачу в листопаді та грудні 2020 р. електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22300045 матеріали справи не містять.
Як вказує позивач, поставлену у вказаний період електричну енергію відповідач оплатив не повністю і за ним рахується заборгованість в сумі 395 438,88 грн. (детальний розрахунок арк. с.4-5).
Позивач направляв відповідачу претензію від 11.11.2020 №02-9-1/4669 про сплату заборгованості за Договорами (арк. с. 205-209).
На оплату пені та 3% річних за активну електричну енергію позивач виписував відповідачу відповідні рахунки (арк. с.173-204).
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вже зазначалось судом у описовій частині даного рішення, 01.10.2020 р. відповідачем було підписано та направлено позивачу заяви-приєднання до умов договору (арк. с. 101-120) про постачання електричної енергії споживачу з 01.10.2019 року на умовах комерційної пропозиції Постачальника №5-УП для споживачів універсальної послуги, діє для споживачів електричної енергії, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків.
Погодившись та підписавши вказані заяви-приєднання (акцептувавши їх) відповідач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договорів.
Тобто, відповідно до ст. ст. 633, 634 ЦК та п. 3.1.7 ПРРЕЕ, шляхом подання заяв-приєднання, відповідач приєдналося до умов договорів про постачання електричної енергії споживачу №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052 на умовах Комерційних пропозицій №5- УП погодивши початок постачання з 01.10.2019 року.
Отже, з моменту акцептування вказаного договору в установленому ПРРЕЕ порядку, позивач та відповідач набули всіх прав та обов'язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинного законодавством України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Як зазначено судом вище, в якості доказів поставки відповідачу електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22300045 позивачем до позовної заяви додано лише акт по договору №22300045 купівлі-продажу електричної енергії за вересень на суму 50 902,32 грн. та рахунок №А22300045 від 20.10.2020 року на суму 50 902,32 грн. Доказів на підтвердження поставки відповідачу в листопаді та грудні 2020 р. електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22300045 матеріали справи не містять.
Також судом встановлено, що за даними позивача відповідачем 16.12.2020 року здійснено оплату спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22300045 в сумі 51 829,68 грн. неоплаченою є заборгованість в сумі 1033,20 грн.
Оскільки матеріали справи не містять доказів поставки відповідачу електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22300045 в сумі 1033,20 грн., суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовні вимоги про стягнення 1033,20 грн. заборгованості, оскільки це не позбавить позивача права на звернення до суду із належними доказами постачання електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22300045 в сумі 1033,20 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії за договорами про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в загальній сумі 394 405,68 грн. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договорами та приписів Цивільного кодексу України не здійснив оплату обумовлених Договорами платежів.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Комерційними пропозиціями №5-УП передбачено у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов'язання Споживач сплачує суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України. Штрафні санкції сплачується на поточний рахунок Постачальника, який вказується в рахунках, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунка.
Відповідно до п. 5.11 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
За несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором (п. 4.17 ПРРЕЕ).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за договором №22300045 судом встановлено, що позивачем за період з 01.12.2020 року - 15.12.2020 року нараховано пеню та 3% річних на заборгованість в сумі 51 829,68 грн., тоді як матеріали справи містять лише докази постачання електричної енергії за договором №22300045 лише в сумі 50 902,32 грн.
Отже, відсутність доказів, які б підтверджували постачання електричної енергії за Договором в сумі 51 829,68 грн. унеможливлює нарахування пені та 3% річних на зазначену заборгованість та унеможливлює розгляд справи по суті в частині заявленої пені та 3% річних.
З огляду на що, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовні вимоги про стягнення пені в сумі 254,90 грн. та 3% річних в сумі 63,73 грн. на підставі ст. 226 ГПК України, оскільки це не позбавить позивача права на звернення до суду із належними доказами постачання електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22300045 саме в сумі 51 829,68 грн. (за наявності таких доказів).
В частині стягнення 5 886,23 грн. пені та 1 472,09 грн. 3% річних (розрахунок арк. с. 6-13), суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені та 3% річних відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України і підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Заявами-приєднання до умов вищезазначених договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг встановлено початок постачання з 01.10.2019р.
Крім того, в пункті 13.1 укладених договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052 сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин, які виникли з 01.10.2019 року. Отже господарські зобов'язання між сторонами виникли, а саме з 01.10.2019 року.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідачем у судовому порядку не порушувалось питання про визнання недійсними договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, №22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052, тобто, не спростовано презумпцію правомірності договору у встановленому порядку (ст. 204 ЦК України).
Заперечення відповідача стосовно обсягів отриманої електричної енергії за договорами судом також до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ встановлено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з пунктом 4.13 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018р. № 1442 - AT "Полтаваобленерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності.
Пунктом 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312 передбачено, що до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу, тобто AT "Полтаваобленерго".
AT "Полтаваобленерго" здійснює функції розподілу електричної енергії, в тому числі прийом показів лічильників, облік електричної енергії, формування рахунку за реактивну електричну енергію та розподіл тощо.
Отже, позивачем сформовано для відповідача акти купівлі-продажу електричної енергії та рахунки на оплату з фактичними обсягами електроенергії на підставі даних AT "Полтаваобленерго".
Дані про фактичні обсяги електричної енергії для споживача ТОВ «Управляюча компанія «Сервіс плюс» підтверджуються довідкою AT "Полтаваобленерго" доданою до листа вих. №14-21-04/284 від 01.03.2021 року.
Листом від 30.11.2020 року за вих. №02-9-1/5087 позивачем було роз'яснено відповідачу, що зазначені рахунки сформовані у відповідності до вимог п. 9.6.1 ПРРЕЕ, а отже вони містять інформацію в розрізі кожного рахунку про розрахунковий період та об'єми спожитої електричної енергії. Для отримання інформації щодо початкових та кінцевих показників лічильника заявнику необхідно звернутися до оператора системи розподілу, а саме до AT "Полтаваобленерго".
Рахунки за спожиту електричну енергію з урахуванням послуг розподілу згідно договорів від 20.10.2020 року та Акти купівлі-продажу електричної енергії: №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, 22300041, №22300043, №22300045, №22300048, №22300049, №22300052 за вересень 2020 року в яких відображені обсяги спожитої електричної енергії були підписані відповідачем без зауважень та заперечень.
Рахунки за спожиту електричну енергію з урахуванням послуг розподілу згідно договорів від 30.11.2020 року та Акти купівлі-продажу електричної енергії: №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, 22300041, №22300043, №22300048, №22300049, №22300052 за листопад 2020 року в яких відображені обсяги спожитої електричної енергії були направлені позивачем на адресу відповідача, що підтверджується поштовою квитанцією та списком №10 зданих рекомендованих листів від 30.11.2020 року.
В комерційних пропозиціях №5-УП для споживачів універсальних послуг сторони погодили, що Споживач отримує рахунок та акт в зручний для нього спосіб: в Центрах Обслуговування Споживачів; через особистий електронний кабінет; факсимільним зв'язком; поштовим зв'язком; електронною поштою. У разі неотримання споживачем рахунку у визначені цією комерційною пропозицією строки не з вини постачальника, рахунок за фактично спожиту електричну енергію вважається отриманим споживачем 12 числа місяця, наступного за звітним. Отже, рахунки від 30.11.2020 року вважаються отриманими споживачем 12 числа місяця наступного за завітним.
Рахунки за спожиту електричну енергію з урахуванням послуг розподілу згідно договорів від 30.12.2020 року та Акти купівлі-продажу електричної енергії: №22300013, №22300017, №22300020, №22300022, №22300023, №22300028, №22300035, №22300036, №22300037, №22300038, 22300041, №22300043 за грудень 2020 року в яких відображені обсяги спожитої електричної енергії були підписані відповідачем без зауважень та заперечень.
Отже, заперечення відповідача не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 394 405,68 грн. основного боргу, 5 886,23 грн. пені та 1 472,09 грн. 3% річних підтверджені документально та нормами матеріального права а тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 226,232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Сервіс плюс" ( вул. Європейська, 5, м. Полтава, Полтавська область,36020, ідентифікаційний код 40387653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул. Панянки, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36007, ідентифікаційний код 42223804) 394405,68 грн. основного боргу, 5886,23 грн. пені, 1472,09 грн. 3% річних та судовий збір в розмірі 6026,46 грн.
Видати наказ після набранням рішенням законної сили.
3. В частині стягнення 1033, 20 грн. основного боргу, 254,90 грн. пені та 63,73 грн. 3% річних залишити позовну заяву без розгляду.
Рішення підписано 05.04.2021 року
Суддя О.М.Тимощенко
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.