06 квітня 2021 року Справа № 915/423/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою: Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 23399393)
до відповідача: Дочірнього підприємства «Житомирська механізована колона» Приватного акціонерного товариства «Київсільелектро» (проспект Незалежності, 106-Б, м. Житомир, 10029, код ЄДРПОУ 00132405)
про: стягнення збитків,
01.04.2021 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №01/22-3095 від 24.03.2021 про стягнення з відповідача збитків в сумі 203024,30 грн.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 12.02.2018 позивач отримав вимогу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 07.02.2018 року № 15-14-05-14-14/497. про усунення порушень, що відображені в акті ревізії від 03.01.2018 № 15-14-11/1 виявлених за результатами проведеної планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності товариства за період з 01.01.2016 по 30.09.2017, в тому числі, за договорами від 28.04.2016 № 11/т-54, від 09.02.2016 № 02/14, від 25.04.2016 № 02/29 та № 02/30 укладеними між ПАТ «Миколаївобленерго» та ДП «Житомирська мехколона» ПрАТ «Київсільелектро».
Зокрема, підрядником при включенні до актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) робіт з установлення залізобетонних опор додатково застосовано РЕКНр ЕЗЗ-120-5 «Розвезення по трасі залізобетонних стояків опор для ВЛ 0,38 кВ», ЕЗЗ-120-7 трасі матеріалів (траверси, деталі кріплення, штирі, ізолятори та ін.) для ВЛ 0,38 кВ», ЕЗЗ-120-13 «Розвезення по трасі траверс та арматури для ВЛ 0,38 кВ», чим порушено вимоги п.1.1.4 ДСТУ Б Д.2.2-33:2012 та п.4.4.2.2 настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва (ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013), в якому обумовлено, що вивантаження на приоб'єктному складі та внутрішньобудівельне транспортування (як горизонтальне, та і вертикальне) будівельних матеріалів, виробів, конструкцій від приоб'єктного складу до місця встановлення, монтажу чи використання в діло враховано ресурсними елементними кошторисними нормами.
Таким чином, АТ «Миколаївобленерго» в порушення вимог п.5.3.1.4 ДСТУ Б Д.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», п. 4.4.2.2 ДСТУ Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва», п. 1.1.4 ДСТУ Б Д.2.2-33:2013 «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи» здійснено оплату на користь ДП «Житомирська механізована колона» ПрАТ «Київсільелектро» завищеної вартості будівельних робіт, чим товариству завдано збитків на загальну суму 203024,30 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/423/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Дослідивши матеріали позовної заяви з доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні, отже, суд відкриває провадження у даній справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.
Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, - просторова компетенція однорідних судів.
Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
За умовами ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
У всіх передбачених приписами ст. 29 ГПК України випадках альтернатива загальному правилу підсудності для позивача є факультативною, оскільки позивач самостійно та на власний розсуд може обирати між використанням як загального правила підсудності, так і застосуванням передбаченого законом альтернативного (одного або декількох).
Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 5 ст. 29 ГПК України).
Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.
Згідно з ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
В силу ч. 1 ст. 197 ГК України господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором або місцем, яке визначено змістом зобов'язання.
Поняття "місце виконання зобов'язання" за своїм змістом відображає певну просторову характеристику зобов'язальних правовідносин, при цьому таке відображення може відбуватися не тільки за допомогою формулювання "місце виконання зобов'язання", але й іншими словосполученнями.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи предмет спору дана справа має розглядатись за правилами загального позовного провадження.
Статтею 181 ГПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до приписів ч. ч. 1-2 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 120, 162-168, 176, 177, 181, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання у справі призначити на 27 квітня 2021 року о 10:00 год.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м.Миколаїв, Будинок Рад, вул.Адміральська, 22, поверх 9.
4. Повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.
5. Зобов'язати позивача не пізніше ніж за три дні до дати судового засідання надати суду розрахунок збитків за кожним договором окремо.
6. Встановити відповідачу 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
7. Встановити позивачу 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов для надання суду відповіді на відзив, оформленої згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
8. Встановити відповідачу 5-денний строк з дня одержання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України.
9. Роз'яснити учасникам справи, що заяви і клопотання по справі необхідно оформлювати згідно вимог ст.170 ГПК України і надавати їх суду лише у письмовій формі та завчасно до засідань.
10. На веб-сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
11. Ухвалу направити учасникам справи.
12. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О.Ржепецький