79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.04.2021 справа № 914/198/21
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Синчука М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№1416/21 від 05.04.2021р.)
про: збільшення позовних вимог
у справі № 914/198/21
за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія Розваг», м.Стрий, Львівська область
до відповідача - 2: Державного реєстратора Виконавчого комітету Стрийської міської ради Пошивак Зоряна Тарасівна, м. Стрий, Львівська область
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Енерго Сервіс», м. Стрий, Львівська область
про: скасування рішення про державну реєстрацію права власності
Без виклику представників учасників справи.
ВСТАНОВИВ.
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія Розваг», Державного реєстратора Виконавчого комітету Стрийської міської ради Пошивак Зоряна Тарасівна, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Енерго Сервіс» про скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
Через канцелярію Господарського суду Львівської області 05.04.2021 р. від позивача надійшла заява (вх.№1416/21 від 05.04.2021р.) про збільшення позовних вимог.
Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Заявник (позивач) у відповідній заяві керуючись ст. ч. 2 ст. 46 ГПК України просить суд: скасувати рішення про державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 16001991) на приміщення АДРЕСА_1 ; визнати недійсною та скасувати заяву-згоду ТОВ «Феєрія Розваг»; визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів інвесторів будівництва соціально-спортивно-оздоровчого розважального комплексу, оформленого протоколом від 20 липня 2015 року.
Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України визначено процесуальні права та обов'язки сторін.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:
1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;
2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19).
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Однак, таке об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Можливість об'єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.
Відповідні висновки містяться у Постанові Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі №922/404/19.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Під збільшенням/зменшенням позовних вимог, як зазначалось вище, слід розуміти зміну кількісних показників щодо початково заявленої вимоги, яка обґрунтована певними обставинами. Обставини позову, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу становлять підстави позову. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимоги позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
З огляду на те, що предметом позовних вимог у позовній заяві є скасування рішення про державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 16001991) на приміщення АДРЕСА_1 , суд констатує, що заява (вх.№1416/21 від 05.04.2021р.) про збільшення позовних вимог спрямована на зміну предмета позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.
Керуючись статтями 118, 180, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви (вх.№1416/21 від 05.04.2021р.) про збільшення позовних вимог.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Суддя М.М. Синчук