Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/2549/20
номер провадження 2/695/558/21
01 квітня 2021 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Середи Л.В.,
за участю: секретаря - Біліченко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_3 , яка був постійною жителькою с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,3973 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована: АДРЕСА_1 ; сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 801279, виданого 10.10.2003 року, площею 1.71 умовних кадастрових гектарів без визначення меж ділянки в натурі, що підлягає виділу із земель колективної власності ВАТ «Племптахозавод «Коробіський».
Позивач спадщину прийняла шляхом звернення до нотаріальної контори у встановленому законом порядку та оформила спадщину на половину спадкового майна за заповітом. У видачі свідоцтв про право на спадщину за законом позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю документів про родинні відносини з померлою. За таких обставин ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з вищезазначеним позовом.
Позивач ОСОБА_4 у судове засідання не прибула, направивши до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю та наполягала на їх задоволенні, просила суд справу розглядати за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, проте надав суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог та повідомив, що подав до нотаріуса заяву про відмову від спадщини.
Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд розглядає справу за відсутності учасників процесу.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.
При цьому суд виходить з наступних підстав.
Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.09.2020 року, ОСОБА_1 державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П. у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було відмовлено в зв'язку з відсутністю документів, що стверджують про родинні відносини з померлою.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.08.2003 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд бере до уваги, що актовий запис про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01.01.1944 рік по теперішній час не виявлені, що стверджується повідомленням Золотоніського міськрайонного відділу ДРАЦС виданим 01.04.2021 року № 387/22.3-01-10, яке додане до матеріалів справи.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.12.1996 року ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , а її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Як вбачається з повідомлення Золотоніського міськрайонного відділу ДРАЦС від 01.04.2021 року за вих. № 386/22.3-01-10 ОСОБА_5 в результаті одруження (актовий запис № 2444 від 27.09.1986 року, вчинений Черкаським міським відділом ДРАЦСу) змінила своє прізвище на « ОСОБА_4 ». Після розірвання шлюбу дружині прізвище не змінювалось.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_7 (нотаріально посвідчена заява від 27.02.2021 року реєстровий № 65) та ОСОБА_8 (нотаріально посвідчена заява від 27.02.2021 року реєстровий № 64) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дочкою ОСОБА_2 , 1944 року народження, і онукою ОСОБА_3 , 1912 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , 1944 року народження, та онукою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до вимог ст. 256 ЦПК України суд встановлює факт родинних відносин між фізичними особами, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.08.2003 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно.
Так до спадкового майна належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3973 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 801279 від 10.10.2003 року, площею 1.71 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї частки в натурі, що підлягає виділу із земель колективної власності ВАТ «Племптахозавод «Коробівський».
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 129166, копія якого додана до матеріалів справи, ОСОБА_3 власником земельної ділянки площею 0,3973 га, наданої для ведення особистого підсобного господарства, що розташована: АДРЕСА_1 .
Як вбачається із Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 801279 від 10.10.2003 року, ОСОБА_3 за життя мала право на земельну частку (пай), площею 1.71 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї частки в натурі, що підлягає виділу із земель колективної власності ВАТ «Племптахозавод «Коробівський».
Відповідно до Виписки з погосподарської книги, виданої виконкомом Коробівської сільської ради №136 від 14.21.2020 року, згідно запису в погосподарській книзі №3, особовий рахунок № НОМЕР_3 за ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , обліковується 1/2 частина будинку (1969 року побудови) з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 . Будинок розміщений на земельній ділянці, площею 0.3973 га для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 7121586201:02:002:0009. Земельна ділянка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (1/2 частина) та ОСОБА_1 (1/2 частина).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.
Суд бере до уваги, що “Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР”, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції).
Тобто, записи у погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 “Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення” (втратила чинність) було вперше встановлено порядок та умови прийняття я експлуатацію об'єктів будівництва. Тобто, до 05 серпня 1992 року не була передбачалася процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні прав власності.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутата ухвалювалися рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад і додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили).
Так із вказаної Виписки з погосподарської книги, виданої виконкомом Коробівської сільської ради №136 від 14.21.2020 року, вбачається, що будинок був побудований у 1969 році , а в сільській раді наявний відповідний запис в погосподарській книзі про власника вказаного будинку, а тому суд приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 за життя належав на праві власності вказаний вище будинок з господарськими будівлями та спорудами, хоча за життя вона і не отримала відповідного свідоцтва про право власності на вказаний житловий будинок.
Відповідно до свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_1 від 11.08.2003 року) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 23.
Спадщину після померлої ОСОБА_3 прийняла її онука ОСОБА_1 , подавши заяву про прийняття спадщини до державного нотаріуса Золотоніського районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П.,син померлої ОСОБА_2 своєю заявою від 18.04.2012 року (реєстровий № 1460) ствердив, що заяву про прийняття спадщини не подавав та в судовому порядку визначати додатковий термін на прийняття спадщини не буде, відмовився від спадкування за заповітом.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивач по справі є єдиною спадкоємницею після смерті ОСОБА_9 .
Згідно із ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, то первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник спадкового майна помер, а за життя право власності не було зареєстровано в належному порядку, то визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцем, який подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином має право на спадщину.
У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як вбачається із повідомлення Золотоніської районної державної нотаріальної контори №17/01-16 від 19.01.2021 року після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа 28 березня 2006 року за № 220. 28 березня 2006 року на ім1я ОСОБА_1 було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлої.
Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , яка виявила бажання та належним чином прийняла спадщину після її смерті, а тому з метою захисту її прав та інтересів позов підлягає до повного задоволення.
На підставі зазначеного та керуючись
ст., ст. 346, 1261, 1268 ЦК України та ст. 10, ст., ст. 11, 209, 212, 213 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , є онукою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 її баби ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,3973 (нуль цілих три тисячі дев'ятсот сімдесят три десятитисячних) га, кадастровий номер 7121586201:02:002:0009, надану для ведення особистого селянського господарства, що розташована: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 її баби ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/2 частину земельної частки (паю), площею 1.71 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї частки в натурі, що підлягає виділу із земель колективної власності ВАТ «Племптахозавод «Коробівський» відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 801279, виданого 10.10.2003 року, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 її баби ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: Середа Л.В.