Справа № 909/145/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
05.04.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/145/21 за позовом фізичної особи-підприємця Соломчака Василя Володимировича про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект ПАК" 86 706 грн 75 коп. заборгованості за договором поставки.
Фізична особа-підприємець Соломчак В. В. звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Перфект ПАК" 86 706 грн 75 коп. заборгованості за договором поставки від 24 січня 2020 р. № 24/01/20. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач не в повному обсязі оплатив поставлений йому позивачем товар.
23 лютого 2021 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, згідно з якою відповідачу належало подати відзив на позов у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 26 лютого 2021 р., відтак строк для подання відзиву розпочався 27 лютого 2021 р. та закінчився 15 березня 2021 р. (13 березня 2021 р. (субота) вихідний день).
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суд
Фізична особа-підприємець Соломчак В. В. (постачальник) та ТОВ "Перфект ПАК" (покупець) уклали договір поставки від 24 січня 2020 р. № 24/01/20 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, визначених договором.
Згідно з п. 3.1 Договору, асортимент, ціна, одиниця виміру, кількість та вартість товару, що постачається за умовами цього договору визначається сторонами у видаткових накладних на товар.
В п. 5.5 Договору визначено, що реалізація товару вважається здійсненою з моменту передачі товару представнику покупця чи призначеному покупцем перевізнику за актом приймання-передачі товару, або за фактом підписання представником покупця видаткової накладної на отримання товару чи іншого документа про передачу товару.
Відповідно до п. 6.1 Договору, розрахунки за даним договором здійснюються покупцем шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з дня поставки товару.
За змістом п. 9.6 Договору, договір дійсний з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 р.
За даними наявних у матеріалах справи накладних та товарно-транспортних накладних від 01 жовтня 2020 р. № 94, від 08 жовтня 2020 р. № 95 та від 08 жовтня 2020 р. № 96, постачальник передав покупцю товар на загальну суму 128 772 грн, який останній оплатив частково в розмірі 42 065 грн 25 коп.
Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено у ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що належним чином виконавши свої договірні зобов'язання позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 128 772 грн.
Однак відповідач, як зазначив позивач в позовній заяві, частково оплатив поставлений товар у розмірі 42 065 грн 25 коп., відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 86 706 грн 75 коп. заборгованості підлягає задоволенню.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19.
У своєму позові фізична особа-підприємець Соломчак В. В. просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу в сумі 6 000 грн. В обґрунтування такої вимоги позивач подав копії договору про надання правової допомоги від 18 лютого 2021 р. № 18/02/21 та акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 до договору про надання правової допомоги від 18 лютого 2021 р. із детальним описом наданих послуг: опрацювання матеріалів справи, законодавства по наявному спору і надання консультації - 800 грн; підготовка позовної заяви і подання до суду - 1 200 грн; супровід справи у суді першої інстанції (в тому числі підготовка і подання клопотань, заяв, заперечень, письмових пояснень, тощо) до ухвалення судового рішення, незалежно від кількості судових засідань - 4 000 грн.
Водночас, враховуючи, що дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто без проведення судових засідань, у матеріалах справи відсутні подані позивачем будь-які заяви, клопотання, пояснення і заперечення, вимогу позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд вбачає можливим задовольнити частково, а саме в сумі 2 000 грн.
Згідно з ст. 129 ГПК України, судовий збір суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 241 ГПК України, суд
позов задовольнити;
з товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект ПАК" (78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Комунальна, буд. 2; ідентифікаційний код 37711540) на користь фізичної особи-підприємця Соломчака Василя Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) стягнути 86 706 (вісімдесят шість тисяч сімсот шість) грн 75 коп. заборгованості за договором поставки від 24 січня 2020 р. № 24/01/20, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору та 2 000 (дві тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І. В. Ткаченко