Справа № 909/67/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
05.04.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/67/21 за позовом Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інвестбудсервіс", ЛТД 172 409 грн 38 коп. заборгованості за договором підряду.
ДМП "ІФТКЕ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Торговий дім "Інвестбудсервіс", ЛТД 172 409 грн 38 коп. заборгованості за договором підряду № 19-263 від 04 липня 2019 р., з яких 148 837 грн 20 коп. основного боргу, 8 982 грн 50 коп. пені, 5 908 грн 63 коп. 3 % річних та 8 681 грн 05 коп. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не оплатив виконані позивачем роботи.
09 лютого 2021 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, згідно з якою відповідачу належало подати відзив на позов у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу на зазначену у позовній заяві адресу: вул. Г. Хоткевича, буд. 65А, м. Івано-Франківськ, 76002, і яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження відповідача.
Однак, поштове відправлення, яким суд надсилав відповідачу копію ухвали від 09 лютого 2021 р. повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день розгляду даної справи ТОВ "Торговий дім "Інвестбудсервіс", ЛТД зареєстроване за зазначеною вище адресою.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається із змісту даних, зазначених на поштовому конверті, у якому суд надсилав відповідачу копію ухвали від 09 лютого 2021 р., відмітку про повернення цього відправлення у поштовому відділенні проставили 18 лютого 2021 р. Відтак, п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов розпочався 19 лютого 2021 р. та закінчився 05 березня 2021 р.
Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу від 09 лютого 2021 р. у цій справі було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Відзиву на позов відповідач не подав.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суд
04 липня 2019 р., ТОВ "Торговий дім "Інвестбудсервіс", ЛТД (замовник) та ДМП "ІФТКЕ" (підрядник) уклали договір підряду № 19-263, відповідно до п. 1.1 якого підрядник взяв на себе зобов'язання своїми силами та матеріалами замовника виконати наступні роботи: реконструкція тепломережі біля житлового будинку по вул. Хоткевича, 65 (об'єкт), відповідно до проектно-кошторисної документації й в обумовлений договором термін, а замовник зобов'язався передати проектно-кошторисну документацію, своєчасно забезпечити матеріалами згідно із специфікацією проекту, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти закінчений об'єкт і повністю оплатити вартість виконаних робіт і матеріалів (відповідно до форм БК-2 та БК-3).
В п. 2.2 Договору сторони визначили, що договірна ціна робіт за договором визначається на підставі Кошторису, що є невід'ємною частиною договору і становить 214 329 грн 60 коп.
Відповідно до пунктів 3.1 та 3.3 Договору, за надані послуги замовник зобов'язується здійснити передоплату на рахунок підрядника в розмірі 30 %. Кінцева оплата за договором проводиться замовником не пізніше 10 днів після підписання актів виконаних робіт (форм БК-2в, БК-3).
Згідно з п. 5.1 Договору, приймання передача виконаних робіт визначається актом приймання-передачі виконаних робіт (ф.№ БК-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (ф.№ БК-3), підписаних обома сторонами.
За змістом пунктів 6.1, 6.2 Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору відповідно до чинного законодавства України. За несвоєчасну оплату виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені за кожний день прострочення.
В п. 8.1 Договору сторони визначили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання сторонами умов даного договору.
У вересні 2019 р. позивач виконав роботи відповідно до умов договору на загальну суму 213 166 грн 80 коп., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2019 р. форми № БК-3 від 20 вересня 2019 р., підписаною та скріпленою печатками обох сторін.
Відповідач, як стверджує позивач, виконав свої зобов'язання згідно з договором частково, в частині здійснення передоплати в сумі 64 329 грн 60 коп.
Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено в ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Із змісту даних, зазначених у наявній в матеріалах справи довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2019 р. форми № БК-3 від 20 вересня 2019 р., підписаній та скріпленій печатками обох сторін, вбачається, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання - виконав роботи на загальну суму 213 166 грн 80 коп.
Однак відповідач, як зазначив позивач в позовній заяві, частково оплатив виконані роботи у розмірі 64 329 грн 60 коп, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 148 837 грн 20 коп. основного боргу підлягає задоволенню.
У своєму позові, крім основного боргу, ДМП "ІФТКЕ" просить суд стягнути з ТОВ "Торговий дім "Інвестбудсервіс", ЛТД 8 982 грн 50 коп. пені, 5 908 грн 63 коп. 3 % річних та 8 681 грн 05 коп. інфляційних втрат.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд самостійно розрахував 3 % річних та інфляційні втрати, не виходячи при цьому за межі визначених у позовній заяві періодів, та встановив, що позивач арифметично правильно розрахував розмір 3 % річних. Натомість, розрахунок інфляційних втрат за відповідний період є більшим, ніж визначив позивач, однак, враховуючи межі позовних вимог, задоволенню підлягають інфляційні втрати у заявленому у позові розмірі.
Щодо вимоги позивача про стягнення 8 982 грн 50 коп. пені, яку ним нараховано за період з 27 липня 2020 р. по 26 січня 2021 р. суд зазначає таке.
В ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення платежу не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Такого змісту правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07 червня 2019 р. у справі № 910/23911/16 та від 22 серпня 2019 р. у справі № 914/508/17.
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 січня 2019 р. у справі № 922/3782/17, від 14 лютого 2019 р. у справі № 922/1019/18, від 22 січня 2019 р. у справі № 905/305/18.
Враховуючи наведене, а також те, що позивачем, всупереч вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України, нараховано пеню за період з 27 липня 2020 р. по 26 січня 2021 р., а не з 01 жовтня 2019 р. по 01 квітня 2020 р. (шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано) і суд позбавлений можливості вийти за межі визначеного позивачем періоду для визначення суми пені, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.
Судовий збір, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 241 ГПК України, суд
позов задовольнити частково;
з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інвестбудсервіс", ЛТД (вул. Г. Хоткевича, буд. 65А, м. Івано-Франківськ, 76002; ідентифікаційний код 13664374) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б. Хмельницького, буд. 59А, м. Івано-Франківськ, 76007; ідентифікаційний код 03346058) стягнути 148 837 (сто сорок вісім тисяч вісімсот тридцять сім) грн 20 коп. основного боргу, 5 908 (п'ять тисяч дев'ятсот вісім) грн 63 коп. 3 % річних, 8 681 (вісім тисяч шістсот вісімдесят одну) грн 05 коп. інфляційних втрат та 2 451 (дві тисячі чотириста п'ятдесят одну) грн 40 коп. витрат на сплату судового збору;
в частині позовних вимог Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інвестбудсервіс", ЛТД 8 982 грн 50 коп. пені - відмовити;
судовий збір в частині 134 грн 74 коп. - залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І. В. Ткаченко