номер провадження справи 9/179/20
25.03.2021 Справа № 908/2905/20
м.Запоріжжя
За позовом: Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі” (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укренержи Імпекс” (69013, м.Запоріжжя, вул. Базова, 9)
про стягнення суми 871715, 91 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: Мельник К.О.
від відповідача: Швець Д.І.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 у справі №908/2905/20 позов Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі” задоволено частково. З Товариства з обмеженою відповідальністю “Укренержи Імпекс” на користь Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі” стягнуто суму 139527 грн. 99 коп. штрафу, суму 78 400 грн. 99 коп. неустойки та суму 13075 грн. 74 коп. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
19.03.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі” у справі №908/2905/20 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення, згідно з якою останній просить суд долучити до матеріалів справи докази понесених судових втрат, ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укренержи Імпекс” витрати на професійну правничу допомогу в сумі 110 000,00 грн., які понесені позивачем у зв'язку із розглядом даної справи.
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 19.03.2021 заяву передано на розгляд раніше визначеному у судовій справі - головуючому судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 19.03.2021 заява прийнята до розгляду, судове засідання з її розгляду призначено на 25.03.2021.
25.03.2021 заява розглянута, за наслідками розгляду заяву прийнято додаткове рішення, оголошено вступну та резолютивну його частини.
За змістом ст. 123 ГПК України до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою завою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З матеріалів справи № 908/2905/20 слідує, що в позовній заяві був наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу. Попередній розмір витрат на правову допомогу був визначений позивачем у розмірі 100 000,00 грн.
В судовому засіданні 03.03.2021 представник позивача заявив про стягнення з відповідача судових витрат у вигляді судового збору і витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду у встановлений законом строк, що відображено в протоколі судового засідання від 03.03.2021. У зв'язку із цим, питання щодо розподілу судових втрат в цій частині судом не вирішувалось, про що зазначено в рішенні суду від 15.03.2021 у даній справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.
Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Представництво інтересів Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі” у справі № 908/2905/20 здійснювалось адвокатом Козак Т.В., яка діяла на підставі довіреності № 504 від 21.09.2020 відповідно до укладеного з позивачем договору про надання правової допомоги № 5357-ДЕ від 18.09.2020 та додаткової угоди № 5 до нього від 12.10.2020. До заяви позивача про стягнення судових витрат в т.ч. було додано копії вказаної додаткової угоди № 5 від 12.10.2020 та акту № 1 наданих послуг від 15.03.2021 за період з 12.10.2020 по 15.03.2021.
22.03.2021 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Укренержи Імпекс” надійшло письмове клопотання про зменшення розміру стягнення витрат на оплату правничої допомоги, яке підтримане відповідачем у судовому засіданні та мотивоване, зокрема, наступним. При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р.). Також вважає, що суд повинен враховувати принцип справедливості й те, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії»). Категорія справи - стягнення штрафу за договором через несвоєчасну поставку товару є справою незначної складності. На думку відповідача, не зрозуміло, які роботи виконавець за договором (адвокат) виконував при вивченні нормативно-правового регулювання спірних відносин, аналізу судової практики з побідних спорів, розробці загальної стратегії щодо захисту інтересів клієнта, підготовці та систематизації доказової бази, виходячи з предмета позову - вимоги про стягнення штрафу за прострочення поставки за договором. Крім того, 12.02.2021 судове засідання в якому нібито приймала участь адвокат позивача не існувало, а на судове засідання, що відбулось 11.02.2021 адвокат не з'явився. Судове засідання, що відбулось 03.03.2021 не відбулось, а було відкладене за клопотанням відповідача. Разом з тим, відповідно до кількості затрачених годин за актом виконаних робіт, на вказане засідання було відведено не менше 1 години. Таким чином адвокат фактично була присутня лише на одному засіданні - 11.03.2021, яке тривало не більше 20 хвилин в режимі відеоконференції. Крім того, адвокатом зазначений вид робіт - підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну допомогу, разом з тим вказана дія в порядку ст.ст. 126,129 ГИК України є правом сторони, не носить обов'язкового характеру, а отже і не повинна покладатися на відповідача. Є необґрунтованим, на думку відповідача, покладення на нього витрат пов'язаних з підготовкою та направленням клопотань про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача, про участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ, тобто витрат у зв'язку з небажанням адвоката позивача приймати участь у судовому засіданні. Крім того, відповідач не отримував жодного такого клопотання. Стосовно підготовки та подання клопотання про долучення доказів (п. 4. акту), то враховуючи предмет позову та той факт, що в принципі справа для підготовки є не складною - не вчинення всіх дій з боку адвоката при подачі позову є недоліком вказаних дій, недоліком виконаних адвокатом робіт з підготовки та подачі позовної заяви, тому вважає вимоги в цій частині також необґрунтованими. Вважає, що адвокатом по вказаній справі реально було вчинено наступні дії - підготовка та подача позовної заяви та участь у одному судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку. Крім того, як зазначив відповідач, позовна заява подана позивачем, та її виготовлення не вимагало значного обсягу технічних робіт, а враховуючи незначну тривалість судових засідань, та проведення їх в режимі відеоконференції, заявлені витрати на професійну правничу допомогу за участь в судових засіданнях, не відповідають принципу співрозмірності відносно затраченого часу проведення вказаних судових засідань. Тому обсяг наданих послуг адвокатом в режимі відеоконференції в суді не відповідає критерію реальності таких витрат. Відповідач також наголошував на прийнятті до уваги рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затвердженого радою адвокатів зокрема Чернігівської, Харківської областей, посилання на які є в мережі Інтернет https://advokatrada.cn.ua/, відповідно до яких розмір адвокатського гонорару за годину роботи складає 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2021 році складає 2270 гривень. Крім того, відповідач допускає, що правовий аналіз правочину, укладеного між сторонами, для визначення предмету і підстав подання позовної заяви, міг зайняти не більше 0,5 години робочого часу навіть для адвоката, що не спеціалізується на вказаній категорії справ. Крім того, ще не більше 1 години часу повинно було вистачити адвокату для підготовки та подання відповіді на відзив разом з клопотанням про долучення доказів. Отже відповідач вважає, що допустима сума витрат на правову допомогу, що понесена позивачем за даною категорією справ повинна обчислюватися із розрахунку 2270 гривень*3,5 години роботи = 7945 гривень. Також за умов зменшення судом штрафних санкції на 75% порівняно з первинно заявленими, вважає справедливим зменшення суми витрат на правову допомогу адвоката на 75% від суми 7945,00 гривень і стягнення з відповідача 1986,25 гривень. Просив зменшити розмір стягнення витрат на оплату правничої допомоги до 1986,25 грн.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).
Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).
Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Враховуючи зазначене, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в повному розмірі, якщо керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, та неспіврозмірним зважаючи на складність справи, ціну позову та витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17, де зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі критерії на практиці застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі “Ботацці проти Італії” (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У справі “East/West Alliance Limsted” проти України, заява № 19336/04 (п. 269) Суд зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити суму в якості гонорару та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).
Відповідно до умов Договору про надання правової допомоги № 5357-ДЕ від 18.09.2020, укладеного Акціонерним товариством “ДТЕК Дніпровські електромережі” (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Перший радник» (виконавець) (копія договору додана до позовної заяви), виконавець зобов'язався надавати клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усним дорученням останнього. Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюються сторонами у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору). За змістом розділу 4 договору, вартість послуг, розмір витрат виконавця та порядок розрахунків погоджується сторонами в додаткових угодах, що є невід'ємною частиною даного договору. Сторони домовилися про встановлення погодинного порядку обчислення розміру гонорару адвокатів виконавця.
12.10.2020 укладено Додаткову угоду № 5 до вказаного договору, відповідно до п. 1 якої, в рамках договору та цієї додаткової угоди, виконавець зобов'язується надавати клієнтові послуги з професійної допомоги щодо належного представництва інтересів клієнта у справі за позовом АТ “ДТЕК Дніпровські електромережі” до ТОВ “Укренержи Імпекс” про стягнення коштів за договором про закупівлю товару № 5352-ДнОЭ від 04.02.2019 в Господарському суді Запорізької області.
В пункті 2.1 цієї угоди визначено, що загальна орієнтована вартість послуг з надання правової допомоги, що надається клієнту згідно з цією додатковою угодою складає 100 000,00 грн. без ПДВ. Вартість фактично наданих послуг з надання правової допомоги вираховується шляхом сумування їх погодинної вартості помноженої на кількість годин їх надання. В розділі 2 додаткової угоди сторонами визначений перелік послуг із визначенням їх погодинної вартості. Одна година кожної із зазначених в додатковій угоді послуги становить 10 000,00 грн.
За змістом з п. 2.2, п. 2.4 додаткової угоди обсяг та вартість фактично наданих послуг визначається сторонами в актах наданих послуг. Оплата наданих послуг здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) відповідно до наданого виконавцем рахунку впродовж 15 календарних днів з моменту вступу рішення суду в законну силу.
До заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу додані також копії: акту № 1 наданих послуг від 15.03.2021 за період з 12.10.2020 по 15.03.2021 на суму 110 000,00 грн., Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ДП № 3918 від 08.10.2018, витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.
Суд, розглянувши заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи, дійшов до висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката, детальний опис (перелік) яких наведено в акті № 1 наданих послуг від 15.03.2021, в тому числі: - вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з побідних спорів - 10 000,00 грн.; - розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація доказової бази - 10 000,00 грн.; - підготовка та подання позову - 30 000,00 грн.; підготовка та подання відповіді на відзив - 10 000,00 грн.; участь у судових засіданнях в суді першої інстанції: 12.02.2021, 03.03.2021, 11.03.2021 - 30 000,00 грн., є неспівмірним із складністю даної справи, ціною позову, обсягом наданих послуг та часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг).
З огляду на предмет спору та обставини справи, підготовка її до розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Розрахунки заявлених до стягнення сум не є складними і не потребують значного часу на їх здійснення. Крім того, позивачем були заявлені вимоги лише про стягнення штрафних санкцій (штрафу та неустойки) за порушення строків поставки за договором про закупівлю товару № 5352-ДнОЭ від 04.02.2019, укладеним між позивачем та відповідачем. Поставка товару відбулась партіями за трьома видатковими накладними. Позовні вимоги відповідачем фактично були визнані, що вбачається з відзиву, в якому відповідач просив зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Також суд зазначає, що представник позивача приймав участь лише у двох судових засіданнях та в режимі відеоконференції: у судовому засіданні - 03.03.2021 (тривалість засідання - 16 хвилин), у судовому засіданні - 11.03.2021 (тривалість засідання - 29 хвилин). Судового засідання 12.02.2021, про яке зазначено в акті наданих послуг, не існувало, натомість мало місце підготовче судове засідання 11.02.2021, на яке представник позивача не з'явився.
Щодо надання інших послуг, зазначених в акті № 1 наданих послуг від 15.03.2021, а саме: - підготовка та подання клопотання про долучення доказів - 5 000,00 грн., підготовка та направлення клопотань про проведення підготовчого судового засідання без участі представника позивача, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 5000,00 грн.; - підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - 10000,00 грн., то позивачем не доведено, що ці витрати були необхідними та неминучими.
Так, подання клопотання про долучення доказів мало місце 18.11.2020 (а.с. 37), за вказаним клопотанням позивач просив долучити до матеріалів справи копії документів: додаткової угоди № 4 від 05.11.2019 та додаткової угоди № 5 від 18.12.2019 до договору про закупівлю товару, рахунків на оплату № 23, № 24, № 26. Разом з тим, за змістом ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач повинен був подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позивачем також не доведено неминучість витрат пов'язаних з поданням клопотань про проведення підготовчого судового засідання без участі представника позивача та про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Збільшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути з відповідача за рахунок кількості поданих до суду заяв з процесуальних питань, які не є обов'язковими, є необґрунтованим.
За таких обставин, заявлена позивачем сума витрат на послуги адвоката в загальному розмірі 110 000,00 грн. не відповідає критеріям розумності та принципу пропорційності, визначеному в п. 6 ч. 3 ст. 2, ст. 15 ГПК України, та є завищеною.
Враховуючи вищевикладене та заперечення відповідача щодо вказаних судових витрат, викладені у клопотанні відповідача про зменшення розміру стягнення витрат на оплату правничої допомоги, суд вважає за необхідне обмежити (зменшити) розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та визнати обґрунтованим при розподілі судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 12 000,00 грн., виходячи з наступного розрахунку.
Частково відшкодовуються наступні витрати:
- в частині вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналізу судової практики з побідних спорів; розробки загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовки та систематизації доказової бази; підготовки і подання позову - всього за цими послугами в загальному розмірі 7000,00 грн.;
- в частині підготовки та подання відповіді на відзив - 3 000,00 грн.;
- участь у двох судових засіданнях (в режимі відеоконференції) 03.03.2021 та 11.03.2021 - 2000,00 грн.
Інші витрати, зазначені в акті наданих послуг, що заявлені до стягнення, залишаються судом без задоволення з наведених вище підстав.
Суд також зазначає, що відповідно до змісту частини 8 статті 129 ГПК України судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків) встановлюється розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи. Тобто надання первинних (бухгалтерських) документів (платіжного доручення, прибуткового касового ордеру тощо) на підтвердження сплати таких витрат на час вирішення судом питання про їх розподіл не є обов'язковим.
За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, оскільки позов у справі № 908/2905/20 був заявлений обґрунтовано, але задоволений частково у зв'язку із зменшенням судом заявлених до стягнення штрафних санкцій, витрати на професійну правничу допомогу зменшенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог не підлягають.
На підставі всього вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи, виходячи з розміру витрат, який визнаний судом обґрунтованим, а саме - в розмірі 12 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі” у справі № 908/2905/20 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укренержи Імпекс”, код ЄДРПОУ 39769104 (69013, м.Запоріжжя, вул. Базова, 9) на користь Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі”, код ЄДРПОУ 23359034 (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22) суму 12 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
У задоволені іншої частини заяви - відмовити.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 06.04.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва