номер провадження справи 35/21/21
06.04.2021 Справа № 908/305/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом Фермерського господарства «Бабич» (71740, Запорізька обл., Токмацький р-н, с. Покровське, вул. Антипенка, б. 126, ідентифікаційний код юридичної особи 13624529)
до відповідача Фермерського господарства «Лісник-М» (70500, Запорізька обл., Оріхівський р-н, м. Оріхів, вул. Лесі Українки, б. 45, кв. 56, ідентифікаційний код юридичної особи 22121394)
про стягнення коштів
05.02.2021 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Фермерське господарство «Бабич» з позовом до відповідача Фермерського господарства «Лісник-М», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 150 000,00 грн.
05.02.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/305/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/305/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за договором про надання поворотної фінансової допомоги №2 від 10.07.2020 відповідачеві надано безповоротну фінансову допомогу в розмірі 150 000,00 грн. На виконання умов договору позивачем було надіслано відповідачеві вимогу про повернення коштів, проте відповіді не отримано, кошти не повернуто. На підставі ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 150 000,00 грн.
Ухвалою суду від 08.02.2021 відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.
Ухвала суду від 08.02.2021 направлена на адресу відповідача, про отримання 10.02.2021 ухвали суду відповідачем свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 10.03.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 06.04.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
10.04.2020 між СФГ «Бабич» - позикодавець та ФГ «Лісник-М» - позичальник укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №2, за умовами п. 1.1. якого позикодавець надає позичальнику грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги у розмірі, передбаченому в п. 2.1. цього договору, а позичальник зобов'язується повернути надану поворотну фінансовому допомогу в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 2.1. договору сторони обумовили, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у розмірі 150 000,00 грн.
Відповідно до п. 2.7. договору, поворотна фінансова допомога надається позичальнику на строк, не більше, ніж 365 календарних днів, а саме до 10.04.2021.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню на вимогу позикодавця, але не пізніше сплину останнього дня строку, визначеного в п. 2.7. договору.
На виконання умов договору платіжним дорученням 327 від 13.04.2020 позивач перерахував відповідачеві грошові кошти у розмірі 150 000,00 грн.
Листом №1/12 від 05.12.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути надану фінансову допомогу у розмірі 150 000,00 грн у десятиденний термін з дня отримання листа-вимоги.
На даний час сума поворотної фінансової допомоги позивачеві не повернута, відповіді на претензію не надано.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з повернення фінансовою допомоги стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми допомоги в примусовому порядку.
Розглядаючи спір по цій справі по суті спору суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення закріплено у статтях 525, 526 ЦК України.
Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язком для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Згідно із частиною першою статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, судом враховано, що в прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду за невиконання умов договору про надання поворотної фінансової допомоги, проте зі змісту позовної заяви слідує, що предметом позову є саме стягнення наданої відповідачеві поворотної фінансової допомоги у розмірі 150 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 150 000,00 грн.
Отже заявлені позовні вимоги є документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем належними та допустимими доказами доведено та обґрунтовано свої вимоги. Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав, правом надати відзив на позов не скористався.
За викладених обставин, позов підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фермерського господарства «Лісник-М» (70500, Запорізька обл., Оріхівський р-н, м. Оріхів, вул. Лесі Українки, б. 45, кв. 56, ідентифікаційний код юридичної особи 22121394) на користь Фермерського господарства «Бабич» (71740, Запорізька обл., Токмацький р-н, с. Покровське, вул. Антипенка, б. 126, ідентифікаційний код юридичної особи 13624529) 150 000,00 грн (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) поворотної фінансової допомоги, судовий збір у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06 квітня 2021 року.
Суддя О.А. Топчій