Єдиний унікальний номер: 363/975/21
Провадження № 2-з/379/5/21
про забезпечення позову
06 квітня 2021 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі судді Музиченко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із позовною заявою до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно із пред'явленням позовної заяви позивачкою було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Ухвалами Вишгородського районного суду Київської області від 12.03.2021 вказану позовну заяву та заяву про забезпечення позову було направлено за підсудністю до Таращанського районного суду Київської області.
05.04.2021 справа надійшла до Таращанського районного суду Київської області.
Відповідно до статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2021 справу передано для розгляду головуючому судді Музиченко О.О.
06.04.2021 Таращанським районним судом Київської області було постановлено ухвалу про прийняття вказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Вирішуючи питання забезпечення позову, суд керується положенням ч.1 ст. 153 ЦПК України, відповідно до якої заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, а тому в порядку ч.13 ст. 7 ЦПК розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 16.02.2021 заявниця дізналась з постанови приватного виконавця Канцедала О.О. про наявність у неї кредитної заборгованості за кредитним договором №070179 від 15.12.2017 року за період з 14.01.2018 року по 01.03.2020 р. в розмірі 92937,01 грн., наявність виконавчого напису нотаріуса та виконавчого провадження №64512366 про стягнення з неї коштів. Заявниця вказує, що даного кредиту не отримувала, жодних кредитних договорів з ТОВ «Кредитна установа «Кредит комерц» не підписувала, а тому ні ТОВ «Кредитна установа «Кредит комерц», ні відповідач у справі ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», як правонаступник кредитора, не мають жодних правових підстав стягувати з неї кредитні кошти, нараховані штрафні санкції та відсотки. Вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. виконавчий напис вважає безпідставним та незаконним. На підставі цього, керуючись положеннями п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, просить забезпечити її позов шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса, оскільки невжиття такого виду забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення її прав у разі задоволення заявлених нею позовних вимог. Вказує, що існує ймовірність неповернення коштів, що у подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову; загальна сума, що підлягає до стягнення із заявника, становить 93937,01 грн., що є для неї дуже значною сумою. Відсутність забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа на час судового провадження дозволять відповідачу за допомогою неправомірного виконавчого напису нотаріуса незаконно стягнути значні грошові кошти із заявниці, які остання фактично не отримувала, а в подальшому повернути їх від відповідача буде дуже складно. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист заявницею своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, а тому вважає за необхідне зупинити стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса до вирішення справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.
Згідно положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно положень п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та заявлений позивачем захід забезпечення позову є взаємопов'язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку) підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.
Верховний Суд сформував усталену судову практику про те, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову (постанови від 16.08.2018 у справі №910/1040/18; від 25.02.2019 у справах № 924/789/18, № 924/790/18; від 11.10.2019 у справах № 910/4762/19; від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19; від 17.09.2020 у справі № 910/72/20; від 30.09.2020 у справі № 910/19113/29; від 30.11.2020 у справі № 910/217/20; від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20).
Отже, враховуючи предмет даного позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №5582, виданого 25.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором 070179 від 15.12.2017 року за період з 14.01.2018 року по 01.03.2020 р. в розмірі 92 937,01 грн. до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання про необхідність зустрічного забезпечення, суд вказує на таке.
Зустрічне забезпечення по суті є гарантією відшкодування можливих для відповідача збитків (частина 1 статті 154 ЦПК України).
Суд самостійно оцінює необхідність надання зустрічного забезпечення. Вирішення питання про зустрічне забезпечення має диспозитивний характер.
Тобто, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, в якій наведено випадки, коли суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення.
Так, відповідно до ч.1 ст.154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Місце проживання позивачки ОСОБА_1 зареєстровано в установленому законом порядку на території України, що підтверджується відповідною відміткою у її паспорті, копія якого додана до заяви.
Суд не володіє доказами того, що майновий стан стягувача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків боржниці, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
У зв'язку із цим, судом не встановлено обставини, що є обов'язковими для застосовування зустрічного забезпечення, тому його застосування є недоцільним.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.149 -154, 157, 352-355 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса у справі позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №5582, виданого 25 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігорем Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором 070179 від 15.12.2017 року за період з 14.01.2018 по 01.03.2020 в розмірі 92937 (дев'яносто дві тисячі дев'ятсот тридцять сім) грн. 01 коп. до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ;
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам до відому, приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Канцедалу Олександру Олександровичу - до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана 06.04.2021.
Суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко