Справа № 761/18292/19
Провадження № 2/369/1549/21
Іменем України
05.04.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Дубас Т.В.,
при секретарі Мазурик Д.С.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю набутого під час шлюбу і його поділ та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, -
У травні 2019 року ОСОБА_1 позивач звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.07.2019 року відкрито провадження по справі за позовом до ОСОБА_5 розірвання шлюбу.
04 листопада 2019 року в підготовчому засіданні позивачем подано позов про збільшення позовних вимог, а саме ОСОБА_1 поряд із розірванням шлюбу ставить питання поділ майна подружжя.
11 грудня 2019 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя.
11 березня 2020 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю набутою під час шлюбу та поділ майна за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя - передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
30 квітня 2020 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю.
Свої позовні вимоги первісного позову ОСОБА_1 мотивує наступним.
ОСОБА_1 і ОСОБА_5 03 серпня 2013 року зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 51.
Від їхнього шлюбу народилась дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подружні стосунки ОСОБА_1 і ОСОБА_5 не склались, вказані особи мають різні погляди на життєві цінності і вже тривалий час мешкають окремо, а збереження офіційного стану подружжя буде лише на шкоду кожній із сторін та їх спільній малолітній дитині.
Під час шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_5 було набуто наступне майно.
За договором купівлі-продажу від 13 листопада 2015 року на ім'я ОСОБА_1 придбана земельна ділянка площею 0,0459 га, кадастровий номер 3222484001:01:022:0013, яка знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, с. Крюківщина «Арсеналець-5» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 771198232224)
На вказаній земельній ділянці знаходиться майже завершений будівництвом житловий будинок, який не введений в експлуатацію, але планується це здійснити найближчим часом.
Вона як дружина ОСОБА_5 та власник земельної ділянки приймала участь у витратах по спорудженню житлового будинку, а саме купівлі будівельних матеріалів, доглядом за роботою будівельників, забезпеченням підключення до необхідних комунікацій.
Останнім часом ОСОБА_5 не дає їй можливості користуватись її ділянкою та будинком, оскільки змінив замки до приміщення і дверцят в заборі, а також чинить опір її спробам попасти на земельну ділянку.
Вважає, що це майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності і вони мають право на поділ цього майна, при цьому частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Жодних домовленостей між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 відповідачем про поділ майна наразі не існує і будь-яких угод в минулому, в тому числі шлюбного договору, щодо його поділу не укладалось.
ОСОБА_1 в первісному позові просить суд:
Розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , і ОСОБА_5 , зареєстрований 03 серпня 2013 року Відділом державної реєстрації цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, за актовим записом № 51.
Визнати набуте під час шлюбу майно, а саме земельну ділянку площею 0,0459 га, кадастровий номер 3222484001:01:022:0013, яка знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, с. Крюковщина «Арсеналець-5» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 771198232224), а також розташовані на ній будівлі спільною сумісною власністю подружжя, та також поділити вказане майно порівну - по Ѕ частині кожному.
ОСОБА_5 пред'явив зустрічний позов про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя.
В зустрічному позові ОСОБА_5 проти розірвання шлюбу не заперечує.
В зустрічному позові ОСОБА_5 заперечує проти запропонованого ОСОБА_1 в первісному позові варіанту поділу майна, яке є сумісною власністю подружжя.
Вважає, що недобудований будинок не підлягає поділу між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , так як його будівництво велось за власні кошти ОСОБА_5 . Ці кошти отримані ним від продажу спадкового майна після смерті його матері, а саме після продажу земельної ділянки і будинку з господарськими будівлями в м. Кременчук Полтавської області, які належали його померлій матері.
ОСОБА_1 ні фінансово, ні особисто не приймала участі в будівництві будинку.
У зв'язку з тим, що сумісне здійснення права власності на земельну ділянку неможливе, ОСОБА_5 вважає, за можливе припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку зі сплатою їй грошової компенсації за її частку у праві власності.
Крім того, під час шлюбу подружжям було придбано інше майно, яке є їх сумісною власністю, а саме телевізор «LG», вартістю 10000 грн.; порохотяг «Zelmer», вартістю 6000 грн.; автомобіль «ВАЗ- 2105», державний номер НОМЕР_1 , вартістю 35000 грн., право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 ; комп'ютер у комплекті з акустичною системою, монітором, клавіатурою та мишею, загальною вартістю 24000 грн.
ОСОБА_5 враховує, що із ОСОБА_1 проживає їх спільна малолітня дитина, а тому вказує на можливість відійти від рівності часток подружжя у спільному майні, яке підлягає поділу, а саме виділити у власність ОСОБА_1 телевізор «LG», порохотяг «Zelmer», автомобіль «ВАЗ- 2105», державний номер НОМЕР_1 ; комп'ютер у комплекті з акустичною системою, монітором, клавіатурою та мишею.
ОСОБА_5 також вважає за можливе визнати таким, що не об'єктом спільної сумісної власності об'єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці площею 0,0459 га (кадастровий номер 3222484001:01:022:0013 за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Крюківщина, Садове товариство «Арсеналець-5».
При цьому ОСОБА_5 вказує, що на спірний об'єкт незавершеного будівництва, який розташований на вказаній земельній ділянці, був розроблений проект, але він не був погоджений з відповідними органами та від відповідних органів не було отримано дозволу на будівництво цього об'єкту.
Тому він вважає, що об'єкт незавершеного будівництва розташований на спірній земельній ділянці не підлягає поділу, так як це є об'єкт самочинного будівництва, побудований самочинно, без будь-яких дозволів, передбачених законодавством, що в свою чергу говорить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині поділу спірного об'єкту незавершеного будівництва.
ОСОБА_5 в зустрічному уточненому позові просить суд позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 задовольнити частково в частині розірвання шлюбу, в іншій частині - відмовити, а саме:
Визнати спільною сумісною власністю подружжя наступне майно: телевізор «LG», вартістю 10000 грн.; порохотяг «Zelmer», вартістю 6000 грн.; автомобіль «ВАЗ- 2105», державний номер НОМЕР_1 , вартістю 35000 грн., право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 ; комп'ютер у комплекті з акустичною системою, монітором, клавіатурою та мишею, загальною вартістю 24000 грн.; земельну ділянку площею 0,0459 га (кадастровий номер 3222484001:01:022:0013, розташовану за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Крюківщина, Садове товариство «Арсеналець-5», ринкова вартість якої відповідно до висновку експерта № 1237/19 від 17 грудня 2019 року складає 250688,00 грн., право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 .
Визнати, що ідеальні частки ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у спільному майні становлять по Ѕ частині за кожним.
Виділити ОСОБА_1 і визнати право власності на телевізор «LG», вартістю 10000 грн.; порохотяг «Zelmer», вартістю 6000 грн.; автомобіль «ВАЗ- 2105», державний номер НОМЕР_1 , вартістю 35000 грн; комп'ютер у комплекті з акустичною системою, монітором, клавіатурою та мишею, загальною вартістю 24000 грн.
Виділити ОСОБА_5 і визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0459 га (кадастровий номер 3222484001:01:022:0013, розташовану за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Крюківщина, Садове товариство «Арсеналець-5», ринкова вартість якої відповідно до висновку експерта № 1237/19 від 17 грудня 2019 року складає 250688,00 грн..
Припинити право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину спірної земельної ділянки з виплатою їй грошової компенсації в сумі 125344,00 грн..
Визнати таким, що не є об'єктом спільної сумісної власності об'єкта незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці площею 0,0459 га (кадастровий номер 3222484001:01:022:0013 за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Крюківщина, Садове товариство «Арсеналець-5».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 судові витрати.
У березні 2020 представником позивача було направлено до суду відзив на уточнену зустрічну позовну заяву, в якій позивач ОСОБА_7 визнає вимоги зустрічного позову в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя на земельну ділянку площею 0,0459 га (кадастровий номер 3222484001:01:022:0013, розташовану за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Крюковщина, Садове товариство «Арсеналець-5» та визнання рівних часток сторін на вказане майно по Ѕ за кожним.
Крім того ОСОБА_1 погоджується з включенням до переліку спільно набутого під час шлюбу майна: телевізор «LG», порохотяг «Zelmer», автомобіль «ВАЗ- 2105», державний номер НОМЕР_1 ; комп'ютер у комплекті з акустичною системою, монітором, клавіатурою та мишею і визнання його спільною сумісною власністю подружжя та погоджується залишити у їх у свої власності, оскільки з нею проживає спільна з ОСОБА_5 малолітня дитина - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проти інших уточнених майнових вимог зустрічного позову ОСОБА_1 категорично заперечує.
Зокрема, ОСОБА_1 проти зустрічного позову в частині сплати ОСОБА_5 коштів на її користь заперечує, оскільки мова йшла виключно про половину вартості земельної ділянки і у розмірі, який являв собою значно нижчу у рази ціну від ринкової, а стосовно будинку, то питання про компенсацію коштів відповідачем взагалі не ставиться.
Зазначене обумовлює незгоду ОСОБА_1 з наявною пропозицію від ОСОБА_5 . Вона може на це погодитись виключно при існуванні пропозиції щодо врахування всього майна (земельної ділянки і будинку), виходячи з реальної його вартості у місці розташування.
Згоди ОСОБА_1 на грошову компенсацію від ОСОБА_5 не надає. Внесення ним коштів на депозит у повному обсязі згідно оцінки вартості всього спірного майна, а саме земельної ділянки та розташованого на ній недобудованого будинку не відбулося.
Ухвалою суду від 03.07.2020 було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
В судове засідання 15.02.2021 позивач та представник позивача з'явилися. Первісний позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, зустрічний позов визнали частково.
15.02.2021 відповідач та представник відповідача в судове засідання з'явилися. Первісний позов визнали частково, зустрічний позов підтримали.
В судовому засіданні 15.02.2021 було оголошено перерву до 16.02.2021 о 08 год. 30хв..
16.02.2021 учасники справи в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про задоволення первісного позову та про часткове задоволення зустрічного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОСОБА_1 і ОСОБА_5 03 серпня 2013 року зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 51.
Від їхнього шлюбу народилась дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_5 набуте спільне сумісне майно.
За договором купівлі-продажу від 13 листопада 2015 року на ім'я ОСОБА_1 куплена земельна ділянка площею 0,0459 га, кадастровий номер 3222484001:01:022:0013, яка знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, с. Крюківщина «Арсеналець-5» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 771198232224).
Відповідно до Висновку експерта №1237/19 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи за заявою ОСОБА_5 від 19 грудня 2019 року ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0459 га, кадастровий номер 3222484001:01:022:0013, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на дату проведення експертизи становить 250 688 грн. 00 коп..
Висновком експерта №1237/19 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи за заявою ОСОБА_5 від 19 грудня 2019 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться садовий будинок процента готовність якого становить 60,27%, ринкова вартість на дату проведення експертизи становить 718 324 грн. 00 коп.
В судовому засіданні було встановлено, що на спірний об'єкт незавершеного будівництва був розроблений проект, але він не був погоджений з відповідними органами, даний обєкт незавершеного будівництва не введений в експлуатація.
До наданого ОСОБА_5 листа Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради про те, що у виконавчому комітеті відсутня інформація про погодження дозволу на будівництво на земельній ділянці площею 0,0459 га, кадастровий номер 3222484001:01:022:0013, яка знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, СТ «Арсеналець-5» ОСОБА_5 суд відноситься критично, оскільки відповідно до норм Закону України «Про самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих комітетів сільських рад не відноситься надання дозволів на будівництво садових будинків на приватних земельних ділянках. Тому вказаний лист не є доказом самочинного будівництва вказаного будинку.
Відповідно до довідки Головного сервісного центру МВС від 17..01.2020 року № 31/30з станом на 14.01.2020 року автомобіль «ВАЗ- 2105», державний номер НОМЕР_1 з 16.03.2016 року зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 .
Із спільних заяв сторін вбачається, що спільним майном подружжя, яке набуте в шлюбі, також є: телевізор «LG», порохотяг «Zelmer», комп'ютер у комплекті з акустичною системою, монітором, клавіатурою та мишею.
Вартість автомобіля «ВАЗ- 2105», державний номер НОМЕР_1 , телевізора «LG», порохотяга «Zelmer», комп'ютера у комплекті з акустичною системою, монітором, клавіатурою та мишею ОСОБА_5 вказана як припущення.
За наданими доказами ОСОБА_5 03 жовтня 2017 року отримав за договором купівлі-продажу житлового будинку, набутого ним в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері з господарськими будівлями в м. Кременчук Полтавської області 74 900 грн. 00 коп., а за договором купівлі-продажу земельної ділянки, на якій розташований вказаний житловий будинок 39 400 грн. 00 коп., всього 114 300 грн. 00 коп.. Доказів про наявність інших доходів ОСОБА_5 не надав.
За наданими доказами ОСОБА_1 як старший контролер-касир філії - головного управління по м. Києву та Київської області «Ощадбанк» отримала наступний заробіток: за 2014 рік - 49 104 грн. 53 коп., за 2015 рік - 56 322 грн. 69 коп., за 2016 рік - 75 099 грн. 15 коп., за 2017 рік - 135 658 грн. 49 коп., за січень - липень 2018 року 86 161 грн. 16 коп. Доказів про наявність інших доходів ОСОБА_1 не надала.
З матеріалів справи вбачається, що подружні стосунки ОСОБА_1 і ОСОБА_5 не склались, вказані особи тривалий час мешкають окремо, за вказаних обставин з врахуванням інтересів сторін та малолітньої дитини шлюбу збереження є недоцільним і він підлягає розірванню.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.».
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Тому на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 в частині розірвання шлюбу підлягає до задоволення. З приводу позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку та на обєкти, які розташовані на земельній ділянці, судом встановлено наступне.
Земельна ділянка площею 0,0459 га, кадастровий номер 3222484001:01:022:0013, яка знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, с. Крюківщина «Арсеналець-5» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 771198232224), об'єкт незавершеного будівництва - садовий будинок (процент готовності якого становить 60,27%) який знаходиться АДРЕСА_1 , автомобіль «ВАЗ- 2105», державний номер НОМЕР_1 телевізор «LG», порохотяг «Zelmer», комп'ютер у комплекті з акустичною системою, монітором, клавіатурою та мишею є спільною сумісною власністю подружжя.
Належних доказів щодо належності ОСОБА_5 на праві особистої власності об'єкт незавершеного будівництва - садового будинку (процент готовності якого становить 60,27%), який знаходиться АДРЕСА_1 , вартістю 718 324 грн. 00 коп. суду не надано. Сума отримана ним від продажу особистого нерухомого майна в м. Кременчук Полтавської області є явно недостатньою для здійснення ним спорудження незакінченого будівництвом садового будинку за особисті кошти. При цьому він протягом багатьох років заробітної плати чи інших доходів не мав на відміну від сума отримуваної ОСОБА_1 постійної заробітної плати до дня народження дитини.
З показів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 щодо здійснення ОСОБА_5 купівлі та доставки за свій рахунок будівельних матеріалів вбачається, що джерело надходження коштів цих коштів їм невідомо.
Надання свідками певної допомоги в будівництві та участь у будівництві самого ОСОБА_5 не є підставою для визнання садового будинку його особисто власністю. При цьому сам ОСОБА_5 відмітив, що його дружина іноді допомагала у розвантаженні будівельних матеріалів, а свідок ОСОБА_10 вказав що вона допомогла в будівництві шляхом готування їжі будівельникам.
За вказаних обставин земельна ділянка та розташований на ній об'єкт незавершеного будівництва - будівництвом садовий будинок підлягає поділу між подружжями.
Суд вважає обставиною, що має істотне значення, бажання сторін відступити від засади рівності часток подружжя на користь ОСОБА_1 , з якою проживає спільна малолітня дитина.
За вказаної обставини у приватну власність ОСОБА_1 доцільно виділити автомобіль «ВАЗ- 2105», державний номер НОМЕР_1 телевізор «LG», порохотяг «Zelmer», комп'ютер у комплекті з акустичною системою, монітором, клавіатурою та мишею.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Частиною другою цієї статті визначено, що розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів ст. 8 СК України суд застосовує до правовідносин, що виникли між сторонами щодо поділу спільного сумісного майна подружжя положення глави 26 ЦК України.
За приписами ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками в судовому порядку. Частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Таким чином, земельна ділянка площею 0,0459 га, кадастровий номер 3222484001:01:022:0013, яка знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, с. Крюківщина «Арсеналець-5» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 771198232224) належить сторонам по справі на праві спільної сумісної власності як подружжю підлягає поділу відповідно до принципу рівності часток співвласників і їх право спільної сумісної власності на таке майно припиняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України таке майно належить сторонам на праві спільної часткової власності із визначенням частко кожного на нього по 1/2 частині.
Стосовно позовної вимоги про визнання спільною сумісною власністю сторін та поділ з визначенням часток по 1/2 на садовий будинок (процент готовності якого становить 60,27%), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 179 ЦК України), а майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).
Речі, в свою чергу, поділяються на нерухомі та рухомі речі. Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
За правилами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлені судом.
Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (ст. 27) забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Стаття 34 цього Закону визначає право на виконання будівельних робіт. Замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
2) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, спричиняє визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої ст. 376 ЦК України.
Наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об'єкт нерухомості (ч. 2 ст. 376 ЦК України).
Частиною 1 статті 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Самочинність будівництва садового будинку підтверджується копією висновка експерта, відповідно до якого встановлено, що процентна готовність садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на дату проведення дослідження, тобто станом на 17.12.2019 , становить 60,27%.
Як вбачається з відповіді виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради від 29.01.2020 на адвокатський запит, у виконавчому комітеті Крюківщинської сільської ради відсутня інформація про походження дозволу на будівництво будинку на земельній ділянці площею 0,0459 га, кадастровий номер 3222484001:01:022:0013, розташованої за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, с. Крюківщина «Арсеналець-5» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 771198232224).
Будівельні роботи виконуються без отримання будівельного паспорту забудови земельної ділянки, чим порушено вимоги ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається, власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Поняття «об'єкт незавершеного будівництва» (частина 3 статті 331 ЦК України) та «самочинно збудований об'єкт» (частина 1 статті 376 ЦК України) мають різний правовий статус та відмінне законодавче регулювання.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що спірне будівництво садового будинку є самочинним.
Самочинно збудоване нерухоме майно не є об'єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 04 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-286цс15 та Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 61-44133св18.
Таким чином у задоволенні позовної вимоги про визнання спільною сумісною власністю сторін та поділ з визначенням часток по Ѕ на садовий будинок слід відмовити.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"
Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).
Право на ефективний судовий захист закріплено також у ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обв'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути як правочини (пункт 1), так і інші юридичні факти (пункт 4).
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
ОСОБА_1 сплатила судовий збір за трьома квитанціями по 768 грн. 40 коп., всього 2 305 грн. 20 коп..
ОСОБА_5 сплатив судовий збір у розмір 768 грн. 40 коп., 435 грн. 10 коп., 1253 грн. 40 коп., всього 2456 грн. 90 коп. та витрати на правову допомогу 15 000 грн. 00 коп..
В даному випадку позов ОСОБА_1 із збільшенням позовних вимог задоволений в повному обсязі. Позов ОСОБА_5 задоволено частково: із шести його вимог задоволена частково лише одна.
За вказаних обставин до відшкодування ОСОБА_1 належить судовий збір в сумі 2456 грн. 90 коп., до відшкодування ОСОБА_5 належить 204 грн. 74 коп. судового збору та 1250 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу, всього 1454 грн. 74 коп.. За зустрічним зарахуванням до стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 належить 1002 грн. 16 коп. судового збору.
Ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 206, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю набутого під час шлюбу і його поділ - задовольнити частково.
Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя - задовольнити частково.
Розірвати шлюб укладений 03 серпня 2013 року між ОСОБА_1 , і ОСОБА_5 , зареєстрований Відділом державної реєстрації цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві актовий запис № 51.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя: земельну ділянку площею 0,0459 га, кадастровий номер 3222484001:01:022:0013, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, СТ «Арсеналець-5» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 771198232224); автомобіль марки «ВАЗ- 2105», державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; телевізор «LG»; порохотяг «Zelmer»; комп'ютер у комплекті з акустичною системою, монітором, клавіатурою.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 :
- право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0459 га, кадастровий номер 3222484001:01:022:0013, яка знаходиться за адресою: Київська область (колишній Києво-Святошинський) район, с. Крюківщина, СТ «Арсеналець-5» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 771198232224);
За заявами сторін відступити від засади рівності часток подружжя на користь ОСОБА_1 , з якою проживає спільна малолітня дитина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , - виділити у приватну власність ОСОБА_1 : автомобіль «ВАЗ- 2105», державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; телевізор «LG»; порохотяг «Zelmer», комп'ютер у комплекті з акустичною системою, монітором, клавіатурою та мишею.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_5 :
- право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0459 га, кадастровий номер 3222484001:01:022:0013, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 771198232224).
У задоволенні решти вимог зустрічного позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1002 грн. 16 коп..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .
Суддя: Дубас Т.В.