Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"24" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1407/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Антонова О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Спектор Ю.І. - витяг з ЄДРПОУ (паспорт №001947407 від 07.06.2018);
від відповідача: не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравтологістика"
до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль"
про стягнення 223 921,82 грн
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" 223 921,82 грн, з яких: 194025,80грн пені та 29896,02грн 3% річних.
Ухвалою від 04.12.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 04.01.2021.
Ухвалою від 04.01.2021 суд відклав підготовче засідання на 03.02.2021 та витребував з архіву суду для огляду в судовому засіданні справу №906/740/20.
Ухвалою суду від 25.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 10.02.2021.
Ухвалою від 10.02.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.03.2021.
В судовому засіданні 02.03.2021, суд відклав розгляд справи на 24.03.2021.
Згідно клопотання про надання додаткових пояснень від 23.03.2021, позивач повідомив суд, що залишок основного боргу у розмірі 97341,16грн відповідач сплатив 30.11.2020.
Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Надав усні пояснення щодо розрахунку пені та 3% річних.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. З метою перевірки отримання відповідачем ухвали суду від 30.09.2020, суд здійснив пошуковий запит на сайт "Укрпошта" та отримав трекінг відправлень, з якого вбачається, що поштове відправлення №1000232308854 (ухвала суду) на час судового засідання вручено за довіреністю (а.с. 223, т2).
Враховуючи вказане, а також те, що ухвала суду від 04.12.2020 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 168, т.1), суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представника останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Крім того, судом враховується, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд
24.10.2018 між Приватним акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравтологістика" (виконавець, позивач) укладено договір транспортного експедитування №24/10, з Додатком №1 до нього (далі - Договір (а.с. 68-75, т.1), відповідно до якого та заявок замовника, виконавець організовує надання замовнику та надає замовнику комплекс послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів замовника автомобільним транспортом (надалі - послуги).
Позивач вказує, що рішенням господарського суду Житомирської області від 17.09.2020 у справі №906/740/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравтологістика" до приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" задоволено частково, стягнуто з останнього на користь позивача 634691,16 грн основного боргу та 10120,37 грн судового збору, закрито провадження у справі в частині стягнення 40000,00 грн основного боргу.
Пояснив, що вказаним рішенням суд встановив факт надання позивачем відповідачу послуг, відповідно до умов договору №24/10 від 24.10.2018, на загальну суму 2475981,16грн, що підтверджується Актами виконаних робіт.
Оскільки зазначені послуги відповідач оплатив з порушенням встановленого у Договорі строку, позивач заявив до стягнення з відповідача 194025,80 грн пені та 29896,02 грн 3% річних.
Матеріали справи не містять ні відзиву, ні будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.
Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з приписами частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов'язання як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Як зазначалось вище, та було встановлено Господарським судом Житомирської області у справі №906/740/20, Актами надання послуг та зареєстрованими податковими накладними підтверджено, що ТОВ "Компанія "Укравтологістика" надало відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 2475891,16грн.
Також у справі №906/740/20 суд встановив, що на дату звернення позивача до суду, відповідач здійснив лише часткову оплату наданих транспортно-експедиційних послуг у розмірі 1801200,00грн, заборгувавши 674691,16грн. Оскільки під час розгляду справи відповідач додатково сплатив 40000,00грн, провадження у справі №906/740/20 в цій частині було закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Враховуючи встановлені обставини, рішенням господарського суду Житомирської області від 17.09.2020 у справі № 906/740/20 стягнуто з ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" на користь ТОВ "Компанія "Укравтологістика" 634691,16 грн основного боргу та 10120,37 грн судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За вказаного, зазначені обставини надання позивачем транспортно-експедиційних послуг на загальну суму 2475891,16 грн, а також несвоєчасна та неповна їх оплата відповідачем не доказуються у даній справі.
Враховуючи допущене порушення умов Договору в частині своєчасного проведення розрахунків, позивач просить стягнути з відповідача 194025,80грн пені та 29896,02грн 3% річних за період з 30.01.2019 по 23.11.2020.
За приписами ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами п.6.7. Договору сторони визначили, що за несвоєчасну оплату рахунків виконавцю замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки.
За розрахунком позивача (а.с. 34-51, т.1), пеню останнім нараховано у розмірі 194025,80грн, з обмеженням строку нарахування у 183 дні. При її нарахуванні позивач, згідно його пояснень, застосовував ч. 1 ст. 264 ЦК України та визначив пеню з урахуванням строку позовної давності, який переривався під час здійснення відповідачем часткової проплати.
Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням вихідних даних, що ґрунтуються на первинних документах та умовах Договору, суд встановив, що позивач безпідставно зсилається на ч. 1 ст. 264 ЦК України, оскільки про застосування строку позовної давності відповідач не заявляв. При цьому по окремих актах позивач помилково нарахував пеню за більш тривалий період, ніж передбачено ст. 232 ГК України, оскільки нарахування здійснив як з початку виникнення боргу, так і після відповідних проплат знову за 6 місяців. Також суд встановив, що позивач помилково: початок розрахунків розпочинав здійснювати із 45-го банківського дня після підписання акта, тоді як вірним є його початок з наступного після 45 дня та з урахуванням приписів ч.5 254 ЦК України; включав у розрахунок день фактичної сплати суми заборгованості, який не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% та пені. Аналогічний висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16.
З урахуванням зазначеного, згідно розрахунку суду, за визначений позивачем період, сума обґрунтовано заявлених 3% річних складає 29524,96 грн, пені - 83524,02 грн. У стягненні 371,06грн 3% річних та 110501,78грн пені слід відмовити.
Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів на спростування позовних вимог не надав.
Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача підлягає 29524,96 грн 3% річних та 83524,02 грн пені. У стягненні 371,06грн 3% річних та 110501,78грн пені суд відмовляє.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравтологістика" до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (12201, Житомирська обл., Радомишльський р-н, м. Радомишль, вул. Микгород, буд. 71, ід. код 05418365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравтологістика" (65104, Одеська обл., м. Одеса, Київський р-н, вул. Академіка Вільямса, буд. 86, ід. код 39427556):
- 29524,96 грн 3% річних;
- 83524,02 грн пені;
- 1695,73 грн судового збору.
3. У стягненні 371,06грн 3% річних та 110501,78грн пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 05.04.21
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
2,3 - сторонам (рек.).