Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"23" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1463/20
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Русецька Ю.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Ленський І.О. - ордер серія АМ №1006337
від відповідача: Приведьон В.М. - довіреність №08/15078 від 23.12.2020р. (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Ястремської Алли Євгеніївни
до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про скасування рішення комісії
Процесуальні дії по справі.
Фізична особа-підприємець Ястремська Алла Євгеніївна подала позов до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії АТ "Житомиробленерго" про нарахування ФОП Ястремській А.Є. вартості обсягу необлікованої електроенергії в сумі 48802,37 грн., яке оформлене протоколом №18 від 17.09.2020.
Ухвалою господарського суду від 21.12.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 21.01.2021.
12.01.2021р. від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву (а.с.38-46).
В порядку ч.5 ст. 233 ГПК України в судовому засіданні 21.01.2021 суд оголосив перерву до 02.02.2021.
29.01.2021р. від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.50-51).
02.02.2021р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.52).
02.02.2021р. представником позивача в судовому засіданні були подані письмові додаткові пояснення (а.с.54).
В порядку ч.5 ст. 233 ГПК України в судовому засіданні 02.02.2021 суд оголосив перерву до 04.02.2021.
Ухвалою господарського суду від 04.02.2021 суд закрив підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначив на 16.02.2021.
У зв'язку з перебуванням судді Сікорської Н.А. у відпустці справа №906/1463/20, призначена на 16.02.2021 об 11 год. 30 хв., в судове засідання не вносилась.
Ухвалою суду від 22.02.2021р. розгляд справи призначено на 12.03.2021р.
В порядку ч.5 ст. 233 ГПК України в судовому засіданні 12.03.2021р. суд оголосив перерву до 23.03.2021р.
22.03.2021р. від представника відповідача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу (а.с.80, 81).
В судовому засіданні 23.03.2021р. представником позивача були надані докази понесених витрат на правничу допомогу (а.с.82-84).
У судовому засіданні 23.03.2021р., відповідно до ст.240 ГПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач, в обгрунтування позовних вимог вказує, що 17.09.2020 року комісією Коростишівського району електричних мереж АТ "Житомиробленерго" вирішено здійснити позивачу перерахунок спожитої електроенергії та донарахувати додатково до сплати 48802,37 грн.
З таким рішенням позивач не погоджується, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.
04.08.2020 року працівниками АТ ''Житомиробленерго" на об'єкті позивача - будівля молокозаводу, яка розташована по вул.Жовтневій, 100 в м.Коростишеві Житомирської області, було здійснено перевірку, за наслідками якої складено акт про порушення №00786-20 від 04.08.2020р., в якому перевіряючі вказали про порушення п.п. 5 п.8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме самовільне підключення електроустановок до електричної мережі без порушення схеми обліку після відключення за заборгованість.
В акті про порушення в графі "Зауваження до складеного акта" позивач зазначила: "Самовільного підключення не було, оскільки не було відключення".
Вказує, що належна їй будівля протягом червня-серпня 2020 року не була відключена від електромережі, тому у позивача фізично не було ні потреби, ні можливості здійснювати таке підключення.
Комісія відповідача з розгляду актів про порушення прийняла необгрунтоване та упереджене рішення №18 від 17.09.2020 року про нарахування обсягу необлікованої електричної енергії на суму 48802,37 грн., оскільки з акту про порушення від 04.08.2020р. не можна однозначно встановити, яким чином було здійснено самовільне підключення тощо.
Форма Акту передбачає зазначення не тільки суті порушення, але і його виду та обставин, за яких це порушення вчинене, натомість в акті про порушення щодо виду та обставин порушення нічого не вказано, є лише нічим не обгрунтоване посилання на порушення споживачем п.п.5 п.8.4.2 ПРРЕЕ, який передбачає визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що 16.06.2020 року на адресу позивача було надіслано попередження про припинення надання послуги з розподілу електричної енергії у зв'язку із боргом на суму 1454,34 грн.
25.06.2020 року, у зв'язку з недопуском представників Коростишівського РЕМ до об'єкту обліку електричної енергії позивача та наявністю заборгованості, відповідачем, на підставі завдання від 25.06.2020 №287, здійснено припинення послуги з розподілу електричної енергії Позивачу у розподільчому щитку РУ-0.4 кВ КТП-130 (комплексна трансформаторна підстанція) на межі розподілу балансової належності.
4 серпня 2020 року представниками відповідача, проведено технічну перевірку вузла обліку Позивача за адресою: Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Жовтнева, 100.
При здійсненні перевірки представниками відповідача виявлено недотримання позивачем вимог статті 77 Закону, пункту 1.1.2 ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення електроустановок до електричної мережі без порушення схеми обліку після відключення за заборгованість, позивач самовільно поновив електропостачання, включивши перемикач у щитку РУ-0.4 кВ КТП-130.
В подальшому за місцем здійснення перевірки вузла обліку Позивача, Відповідачем за участю Позивача складено акт про порушення ПРРЕЕ №00786-20, який було підписано ФОП Ястремською А.Є.
17.09.2020 року відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ та складено протокол №18, в якому зазначено, що необхідно здійснити нарахування з дня відключення електроустановки споживача до дня виявленого порушення із застосуванням коефіцієнту використання електричного обладнання 0,6, визначено обсяг необлікованої електричної енергії 16 156 кВт год на суму 48 802,37 грн.
Відповідно до акту №00786-20, суттю виявленого порушення є недотримання споживачем обов'язку виконання ПРРЕЕ, видом даного порушення є самовільне підключення споживачем своїх електроустановок після примусового відключення з причини заборгованості, а обставинами даного порушення є те, що позивач (відповідно до схеми порушення викладеного у акті №00786-20, у розподільчому щитку РУ-0.4 кВ КТП-130 на межі розподілу та балансової належності здійснив самовільне підключення (місце відключення та самовільного підключення зображено на світлинах доданих до акту про порушення).
Щодо електроустановок споживача, які було відключено, а потім самовільно підключено необхідно зазначити, що відповідно до пункту 5 акту № 00786-20, перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі та режим роботи зазначено: споживач не надав паспортні дані на встановлення електрообладнання, не допустив для складання переліку встановленого електрообладнання для визначення потужності електроприймачів та відмовився увімкнути електрообладнання на повну потужність для проведення замірів.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що з урахуванням того, що позивач в акті про порушення від 04.08.2020 року вказала, що самовільного підключення вона не здійснювала, оскільки не було здійснено відключення від електромережі, вважає, що відповідач повинен надати належні та достовірні докази такого відключення. Проте, надані відповідачем разом з відзивом фотофіксація та завдання №287 від 25.06.2020 року такими доказами вважати не можна.
Попередження відповідача про припинення електропостачання складене з порушенням встановленого ПРРЕЕ порядку, тому не є допустимим та достовірним доказом повідомлення позивача про припинення електропостачання на належному йому об'єкті по вул.Жовтневій, 100 в м.Коростишеві.
Відповідач у запереченні вказав, що у своїй відповіді позивач звертає увагу на те, що самовільного підключення він не здійснював так як не був відключеним від постачання електричної енергії, але при цьому не надає жодних доказів цього факту, натомість відповідачем надано вичерпний перелік доказів зворотнього.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог позовної заяви.
Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
В ході розгляду справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Акціонерне товариство "Житомиробленерго" є оператором системи розподілу на території Житомирської області виключно з надання послуг з розподілу електричної енергії.
25.12.2019р. між ФОП Ястремською А.Є. та АТ "Житомиробленерго" було укладено договір №251 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №251Y (а.с.5-7, 11-12).
Згідно додатку №2 до договору №251 - Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії, послуги з розподілу електроенергії надаються ФОП Ястремській А.Є. на будівлю молокозаводу (частка 1/2) за адресою: м.Коростишів, вул.Жовтнева, буд.100 (а.с.8).
За твердженням відповідача, 16.06.2020 року на адресу ФОП Ястремської А.Є. було надіслано попередження про припинення надання послуги з розподілу електричної енергії, у зв'язку із наявністю заборгованості в сумі 1454,34 грн. (а.с.42).
25.06.2020 року, відповідачем, на підставі завдання від 25.06.2020 №287, здійснено припинення послуги з розподілу електричної енергії позивачу у РУ-0.4 кВ КТП-130 (комплексна трансформаторна підстанція) на межі розподілу балансової належності (завдання на а.с.43).
04.08.2020 року уповноваженими працівниками Коростишівського РЕМ АТ "Житомиробленерго", в присутності споживача ФОП Ястремської А.Є., була проведена перевірка нежитлового приміщення будівлі молокозаводу за адресою: м.Коростишів, вул.Жовтнева, 100, за результатами якої складено акт про порушення (ПРРЕЕ) №00786-20, в якому вказано про факт самовільного підключення електроустановок до електричної мережі без порушення схеми обліку після відключення за заборгованість (а.с.17).
В акті вказано, що ФОП Ястремською А.Є. порушено п.п.5 п.8.4.2 ПРРЕЕ, зазначено схему електроживлення споживача із позначенням межі розподілу.
В пункті 5 акту вказано, що паспортних даних на струмоприймачі не надано, споживач відмовився увімкнути електрообладнання для проведення вимірів.
Відносно заходів, яких було вжито або які необхідно вжити для усунення порушення зазначено - не порушувати правила ПРРЕЕ.
Зазначено, що комісія оператора системи з розгляду акта про порушення буде проводити засідання 17.09.2020р. об 11 год.00 хв.
ФОП Ястремська А.Є. в графі "Зауваження до складеного акта" вказала, що самовільного підключення не було, оскільки не було відключення.
Зазначений акт підписаний представниками Коростишівського РЕМ АТ "Житомиробленерго" у кількості 3 осіб та ФОП Ястремською А.Є.
В акті зазначено, що другий примірник акту було вручено споживачу та проставлено підпис ФОП Ястремською А.Є.
Зазначено, що до акта про порушення додається фотофіксація.
17.09.2020р. відбулося засідання комісії АТ "Житомиробленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ.
Представник споживача на засідання комісії не прибув.
Відповідно до протоколу №18 від 17.09.2020р. комісія АТ "Житомиробленерго" на засіданні з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ за результатами розгляду акту №00786 від 04.08.2020р. вирішила здійснити нарахування з дня відключення електроустановки споживача до дня виявленого порушення; із застосуванням коефіцієнту використання електричного обладнання 0,6 визначено обсяг необлікованої електричної енергії на суму 48802,37 грн. (а.с.13).
В розрахунку по акту №00786 від 04.08.2020р. наведено вихідні дані, які були застосовані при обрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної ФОП Ястремській А.Є. (а.с.14).
Протокол засідання комісії від 17.09.2020р., розрахунок по акту та рахунок на відшкодування завданих збитків (за необліковану електроенергію) були надіслані позивачу разом з претензією №12 від 17.09.2020р. (а.с.16).
ФОП Ястремська А.Є., не погоджуючись з рішенням відповідача про нарахування обсягу необлікованої електричної енергії на суму 48802,37грн., звернулася до суду з позовом про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії АТ "Житомиробленерго" про нарахування ФОП Ястремській А.Є. вартості обсягу необлікованої електроенергії в сумі 48802,37 грн., яке оформлене протоколом №18 від 17.09.2020.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Предметом позову у цій справі є оскарження рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ.
Отже, зважаючи на предмет позову, визначальним у ньому є доведеність факту порушення ПРРЕЕ споживачем та питання правомірності нарахування відповідачем позивачу суми недоврахованої електричної енергії.
В межах даного предмета спору доказуванню підлягають обставини пов'язані з конкретним порушенням ПРРЕЕ - самовільне підключення після здійсненого відключення електроживлення, дослідженню і оцінці підлягають такі докази, як: акт про порушення, а також протокол засідання комісії та порядок її проведення.
Оскільки, позивач заперечує факт припинення електропостачання до належної йому будівлі, з'ясуванню підлягають також обставини здійснення/нездійснення відключення електроживлення працівниками відповідача 25.06.2020р. на об'єкті ФОП Ястремської А.Є. - будівлі молокозаводу за адресою: м.Коростишів, вул.Жовтнева,100.
Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.
Частиною 1 вказаної статті передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з п.4 ч.2 ст.77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Частиною 1 статті 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
За визначеннями, які містяться у п. 1.1.2 ПРРЕЕ, акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії;
За змістом підпункту 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Отже, для зазначення в протоколі відомостей щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, комісія має встановити причетність споживача до порушення ПРРЕЕ, в даному випадку причетність ФОП Ястремської А.Є. до самовільного підключення електроустановок до електричної мережі без порушення схеми обліку після відключення за заборгованість.
З протоколу комісії з розгляду актів про порушення №18 від 17.09.2020р. вбачається, що комісія за результатами розгляду акту №00786 від 04.08.2020р. вирішила здійснити нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з дня відключення електроустановки споживача до дня виявленого порушення (а.с.13), що вказує на те, що комісія дійшла висновку про причетність ФОП Ястремської А.Є. до порушення ПРРЕЕ.
Однак суд вважає, що висновки комісії є передчасними і зроблені без з'ясування усіх обставин щодо наявності порушень ПРРЕЕ.
Так, вказуючи період нарахування - з дня відключення електроустановки споживача до дня виявленого порушення, в протоколі комісії не зазначено дати такого відключення. Про дату відключення позивача від електропостачання комісія могла бути обізнана шляхом огляду завдання № 287 від 25.06.2020.
Дата відключення - 25.06.2020 вказана лише в розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, однак ніде не вказано джерело походження вказаної інформації (а.с. 14).
Жодних висновків чи спростувань щодо зауважень споживача (позивач), які вказані в акті про порушення № 00780-20, що відключення електроенергії не було, протокол засідання комісії не містить.
В протоколі зазначено, що комісією розглянуто: акт про порушення та фотофіксація порушення.
Разом з тим, зі змісту протоколу не вбачається, що комісією розглядались документи, які підтверджують факт припинення електропостачання ФОП Ястремській А.Є., зокрема, попередження про припинення надання послуг із розподілу електричної енергії від 16.06.2020, докази його надіслання ФОП Ястремській А.Є., а також завдання № 287 від 25.06.2020 про відключення та виконання поставленого завдання щодо відключення ФОП Ястремської А.Є.. Вищевказані документи були подані відповідачем до суду разом із відзивом (а.с. 42, 43).
Відповідно до п.7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення, зокрема, у разі заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи.
Згідно пп.1.1.2 ПРРЕЕ, відключення електроустановки це одноразова дія (технологічна операція), яка виконується автоматичним або ручним способом штатними пристроями (вимикач, роз'єднувач) електричної мережі або електроустановки шляхом роз'єднання сусідніх елементів цієї мережі (установки) без порушення її технологічної цілісності, спрямована на знеструмлення електроустановки;
Пунктом 7.10 ПРРЕЕ встановлено, що припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом системи розподілу.
Матеріали справи вказують, що 16.06.2020 позивачу АТ "Житомиробленерго" було направлено попередження про припинення надання послуг із розподілу електричної енергії 25.06.2020 у зв'язку із наявністю заборгованості в сумі 1454,34 грн. (а.с.42).
25.06.2020 начальником відділу АТ "Житомиробленерго" Осадчим І.І. було видано завдання № 287 на проведення відключення РУ 0,4 кв КТП 130 ввідний АВ Л-3 абоненту ФОП Ястремська А.Є.; підстава - заборгованість за реактивну електричну енергію.
В додатку № 6.1 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 25.12.2019 № 251, укладеного між ФОП Ястремською А.Є та АТ "Житомиробленерго" "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по об'єкту: будівля молокозаводу" (а.с. 10), відображена схема розмежування балансової належності електромереж.
Згідно п. п. 2, 3, 4 Акта, межа розподілу балансової належності електромереж встановлюється на наконечниках кабелю живлення РК-0,4 кВ ТП 130.
Оператор системи відповідає за: технічних стан та експлуатацію елементів електричних мереж до межі розподілу балансової належності : ПС 35/10 кВ "Коростишів", ПЛ-10 кВ "РП-5-1", ТП -130.
Споживач несе відповідальність за: технічний стан та експлуатацію елементів електричних мереж після межі розподілу балансової належності, внутрішньої освітлювальної мережі та електрообладнання , за збереження приладу обліку та пломб на ньому , кабель вводу марки АsХSn 4х50 мм кв довжиною 55 м.
Згідно схеми розмежування балансової належності, а також згідно умов п. 3 Акта розмежування РУ 0,4 кВ КТП 130, за яку несе відповідальність відповідач, як оператор системи, знаходиться на відстані 55 м від електроустановок позивача.
Зі слів представника відповідача РУ-0.4 кВ КТП-130 знаходиться на зовнішній стороні ТП-130 у металевій шафі, в якій знаходяться лінії електроживлення ФОП Ястремської А.Є., а також вимикачі та кабелі електроживлення інших споживачів.
На запитання судді, чи закривається на ключ шафа з розподільним пристроєм, представник відповідача ствердно відповісти не зміг, однак зауважив, що має.
На завданні № 287 від 26.05.2020 про відключення РУ 0,4 кв КТП 130 ввідний АВ Л-3 абоненту ФОП Ястремська А.Є., нижче міститься відмітка виконавця завдання - Халимівського про виконання наряду 25.06.2020. При цьому, строка "Показники лічильника" не містить ніяких показань, хоча такі дані мала внести особа, яка виконала відключення (наряд).
Будь-яких відміток про обізнаність ФОП Ястремської А.Є про дії на РУ 0,4 кВ КТП 130 щодо припинення від електроспоживання завдання № 287 не містить.
Разом з тим, в акті про порушення № 00786-20 від 04.08.2020 відповідач вказує, що позивач самовільно включив електроустановки до електричної мережі. При цьому доказів щодо вказаного до матеріалів справи не надано.
В матеріалах справи міститься фотознімок щитка РУ-0.4 кВ КТП-130, зокрема, автоматичного вимикача, який в ньому розташований (а.с.44).
За твердженням відповідача на фотознімку зафіксовано виявлене під час проведення перевірки самовільне підключення ФОП Ястремської А.Є. після відключення електроенергії.
Згідно пояснень представника відповідача відключення електричної енергії позивачу відбувалося шляхом приведення автоматичного вимикача у розподільчому щитку РУ-0.4 кВ КТП-130 в положення "вимкнено".
З фотознімку видно, що на автоматичному вимикачі розміщений листок паперу із написом "Ястремська Л-3 відключено за неуплату", який за твердженням відповідача був прикріплений під час проведення відключення споживача ФОП Ястремської А.Є.
Слід зауважити, що на листку не зазначено дати відключення. Листок начеплено на вимикач, і він не закріплений жодним із способів, який би унеможливлював доступ сторонніх осіб до автоматичного вимикача або не був би пошкоджений при самовільному включенні.
За вказаних обставин, зробити однозначний висновок, що листок був прикріплений під час відключення, чи під час проведення самої перевірки не вбачається можливим.
З огляду на все вищенаведене, комісія під час розгляду акту про порушення №00786 від 04.08.2020р. не в повній мірі дослідила обставини вчинення/ невчинення правопорушення споживачем, а також наявність самого факту відключення електропостачання позивача, встановлення якого є важливим для визначення чи було здійснене самовільне підключення після відключення, що призвело до прийняття неправомірного рішення про нарахування позивачу 48802,37 грн. за необліковану електричну енергію.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України", зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно із ч.ч.2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст.13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ АТ "Житомиробленерго", оформлене протоколом № 18 від 17.09.2020, про нарахування ФОП Ястремській А.Є. вартості обсягу необлікованої електроенергії в сумі 48802,37 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, в порядку п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2102,00 грн. покладається на відповідача.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача понесені судові витрати та зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу становить 7000,00 (а.с.3).
23.03.2021р. позивачем було подано розрахунок суми гонорару адвоката, який становить 9200 грн. та докази сплати позивачем вказаної суми адвокату Ленському І.О. (а.с.82-84).
22.03.2021 відповідачем подано заяву про зменшення витрат щодо надання правничої допомоги.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).
Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Так, у матеріалах справи містяться наступні копії документів: договору про надання правничої допомоги від 20.09.2020р., укладеного між ФОП Ястремською А.Є. та адвокатом Ленським І.О. (а.с.21-23), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №693 від 04.10.2012р., видане Ленському І.О. (а.с.24) та оригінал ордеру адвоката від 03.12.2020р. (а.с.25).
Відповідно до частин 1-4 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу, позивачем до матеріалів справи надано:
- квитанції до прибуткового касового ордеру від 20.09.2020р. №93 на суму 500,00 грн., від 03.12.2020р. №108 на суму 4000,00 грн., від 21.01.2021р. №11 на суму 1200,00 грн., від 12.03.2021р. №38 на суму 3500,00 грн. (а.с.26, 27,82, 83);
- розрахунок суми гонорару адвоката за надану правову допомогу (а.с.84).
Частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Суд зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідно до п.2 договору про надання правничої допомоги від 20.09.2020р., укладеного між ФОП Ястремською А.Є. та адвокатом Ленським І.О., гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи та загальна сума яких узгоджені сторонами в розрахунку вартості правової допомоги.
Згідно розрахунку суми гонорару адвоката за надану правову допомогу (а.с.84) до опису наданих послуг включено:
20.09.2020 - попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, вивчення обставин справи, формування правової позиції - 1 год. - вартість 500,00 грн.;
Жовтень-грудень 2020 - збір, вивчення документів, підготовка процесуальних документів (адвокатські запити, позовна заява) - 4 год. - вартість 4000,00 грн.;
21.01.2021р. - участь в судовому засіданні, підготовка відповіді на відзив - 1,2 год. - вартість 1200,00 грн.;
02.02.2021р. - підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні, - 1 год. - вартість 1000,00 грн.;
04.02.2021р. - підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні, - 1 год. - вартість 1000,00 грн.;
12.03.2021р. - підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні, - 1,5 год. - вартість 1500,00 грн.;
Проаналізувавши вказаний опис робіт, суд вважає, що послуги з попередньої консультації щодо характеру спірних правовідносин, вивчення обставин справи, формування правової позиції фактично дублюють послуги зі збору, вивчення документів.
Крім того, витрати на послуги з попередньої консультації щодо характеру спірних правовідносин, вивчення обставин справи, формування правової позиції не можна вважати витратами пов'язаними з розглядом справи №906/1463/20, а тому суд відмовляє в стягненні 500,00 грн. витрат за вказані послуги.
Щодо послуги з підготовки та участі в судовому засіданні 04.02.2021р., слід вказати, що в розрахунку вказано вартість однієї години такої послуги 1000,00 грн.
Разом з тим, згідно протоколу судового засідання від 04.02.2021р. (а.с.58) судове засідання тривало лише 11 хв., а тому розмір витрат 1000,00 грн. за участю в судовому засіданні тривалістю 11 хв. не є розумним та виправданим, у зв'язку з чим, суд такі витрати відшкодовує частково в сумі 100,00 грн.
Щодо витрат вказаних в графі підготовка до судового засідання та участь в судовому засіданні 12.03.2021р., суд вказує, що у даному судовому засіданні відбувався розгляд справи по суті, тобто, згідно приписів ст.194 ГПК України, розглядався та вирішувався спір на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.
Тобто, для участі у даному судовому засіданні не потрібна підготовка, оскільки на цій стадії судового процесу судом не приймаються жодні заяви, клопотання, пояснення по суті справи, а досліджуються вже наявні у справи документи, тому, пункт підготовка до судового засідання 12.03.2021р. є сумнівним.
До того ж, судове засідання 12.03.2021 тривало 1 год. 10 хв, а в розрахунку вказано 1,5 год, що не відповідає дійсності
З огляду на наведене, відшкодуванню підлягаю витрати за участь в судовому засіданні 12.03.2021р. в сумі 1100,00 грн.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача, згідно до положень ст.126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Слід зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України.
В судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція з даного питання викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Надавши оцінку поданим позивачем доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9200,00 грн. не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обгрунтованими та пропорційними до предмета спору, є витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 7400,00 грн., у зв'язку з чим саме вказана сума підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
З огляду на викладене, заява відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 7400,00 грн., в стягненні решти суми - 1800,00 грн. суд відмовляє.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії АТ "Житомиролбленерго", оформлене протоколом № 18 від 17.09.2020 про нарахувння фізичній особі-підприємцю Ястремській Аллі Євгеніївні вартості обсягу необлікованої електроенергії в сумі 48802,37 грн.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Житомиролбленерго" (10008, м.Житомир, вул.Пушкінська, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622)
на користь Фізичної особи - підприємця Ястремської Алли Євгеніївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
- 2102,00 грн. судового збору
- 7400,00 грн. судових витрат на надання професійної правничої допомоги.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 05.04.21
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - в справу
2-3- сторонам ( рек. з пов.)
- позивачу - ІНФОРМАЦІЯ_1
- відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_2