проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"05" квітня 2021 р. Справа №922/4098/20
Суддя Хачатрян В.С.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНС», смт. Васищево, Харківська область, (вх.№991Х/1-40) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2021 року у справі №922/4098/20
за позовом Харківської міської ради, м.Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНС», смт. Васищево, Харківська область,
про стягнення 1103582,90 грн.,-
У грудні 2020 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНС» безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1103582,90 грн.
Позов обґрунтовано з посиланням на те, що відповідач без правовстановлюючих документів в період з 01.01.2020 року по 30.11.2020 року використовував земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:01:015:0050 за адресою: м.Харків, вул. Римарська, 32 з метою обслуговування належних останньому нежитлових будівель, внаслідок чого відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а позивач втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати за рахунок позивача.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.03.2021 року у справі №922/4098/20 (суддя Байбак О.І., повний текст складено та підписано 12.03.2021 року) позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНС» на користь Харківської міської ради 1103582,90 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Римарська, 32 у м.Харкові (кадастровий номер 6310136300:01:015:0050) за період з 01.01.2020 року по 30.11.2020 року та 16553,74 грн. судового збору.
Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2021 року та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Враховуючи характер позовним вимог, а також вимоги діючого законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, слід відзначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 24830,61 грн. (150% ставки від 16553,74 грн. ставки що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).
Проте, апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Суд звертає увагу скаржника на те, що як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» [рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
У відповідності до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Законодавцем чітко визначено, що саме опис вкладення до цінного листа є належним і допустимим доказом у підтвердження факту виконання апелянтом вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість, апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів (описів вкладення до цінного листа) про надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи, а саме позивачу.
Частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог статті 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції роз'яснює скаржнику, що згідно з п. 4 ст. 174, п. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась зі скаргою.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНС» на рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2021 року у справі №922/4098/20 підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись чч. 1, 2 ст. 174, ст. 234, п.2, п.3 ч. 3 ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя-доповідач,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНС» на рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2021 року у справі №922/4098/20 залишити без руху.
2. Товариству з обмеженою відповідальністю «ТНС» усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Повідомити апелянта, що заява і докази у підтвердження факту усунення недоліків повинні надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.
4. Роз'яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.С. Хачатрян