проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про призначення справи до розгляду
05 квітня 2021 року Справа № 922/2977/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Самбор Олександри Володимирівни, м. Балаклія Балаклійського району Харківської області, вх. № 588 Х/З на рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020 у справі № 922/2977/20 (суддя - Добреля Н.С., повний текст складено та підписано 10.11.2020)
за позовом Фізичної особи-підприємця Золотарьова Андрія Миколайовича, смт. Донець Балаклійського району Харківської області,
до Фізичної особи-підприємця Самбор Олександри Володимирівни, м. Балаклія Балаклійського району Харківської області,
про стягнення 73680,97 грн.
У вересні 2020 року Фізична особа-підприємець Золотарьов Андрій Миколайович звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Самбор Олександри Володимирівни про стягнення заборгованості з орендної плати за укладеним сторонами договором оренди № 1/02-2020 від 01.02.2020 року в розмірі 73680,97 грн., з яких: 71115,00 грн.- основна заборгованість, 2204,57 грн.- пеня, 361,40 грн.- 3% річних.
Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем встановленого договором обов'язку щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати за оренду нежитлового приміщення.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2020 у справі № 922/2977/20 в задоволенні позову відмовлено частково.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Самбор Олександри Володимирівни на користь Фізичної особи-підприємця Золотарьова Андрія Миколайовича 71115,00 грн. основного боргу, 1613,50 грн. пені, 361,40 грн. 3% річних та 2085,14 грн. судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Фізична особа-підприємець Самбор Олександра Володимирівна звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Золотарьова Андрія Миколайовича до Фізичної особи-підприємця залишити без задоволення в повному обсязі.
Також скаржник подав заяву про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Самбор Олександри Володимирівни на рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020 у справі № 922/2977/20 залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків шляхом надання доказів доплати судового збору у розмірі 25,28 грн.
На адресу Східного апеляційного господарського суду повернулася направлена судом Фізичній особі-підприємцю Самбор Олександрі Володимирівні копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 про залишення апеляційної скарги без руху із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Разом з цим, копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 про залишення апеляційної скарги без руху була отримана представником скаржника - адвокатом Гуцул М.С. 15.03.2021, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про отримання поштового відправлення №61022 54380040.
22.03.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника скаржника - адвоката Гуцул М.С. надійшов лист (вх.№3664) (здано до поштового відділення для відправлення 25.03.2021), до якого додано платіжну квитанцію №0.0.2066665001.1 від 25.03.2021 про доплату судового збору у розмірі 25,28 грн..
Згідно з ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо заявник усунув недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається поданою у день первинного її подання до суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 262 ГПК України, питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому ст. 260 цього Кодексу.
В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що з 29.09.2020 по даний час він перебуває за межами території України, а саме: на території Російської Федерації, що підтверджується реєстраційним записом у закордонному паспорті Самбор О.В. Зазначена обставина, за твердженням скаржника, зумовила його необізнаність про розгляд судом даної справи та неотримання ним оскаржуваного рішення. Як зазначає скаржник, згодом він дізнався про існування рішення місцевого господарського суду та отримав його текст 22.01.2021 на запит адвоката Гуцул М.С., з яким він уклав договір про надання правничої допомоги.
Розглянувши дану заяву скаржника, враховується наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною 3 даної статті встановлено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
У справі "Пелевін проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див., наприклад, рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А, N 11). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства", від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія А, N 93).
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, виходячи з принципу верховенства права, Східний апеляційний господарський суд вважає, що відповідачем з поважних причин перевищено строк на оскарження рішення суду, а тому відповідна заява скаржника підлягає задоволенню.
09.03.2021 від позивача надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження (вх.№2881), в яких він просив відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Самбор Олександри Володимирівни на рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020 у справі № 922/2977/20.
Зазначені заперечення позивач обґрунтовує тим, що в апеляційній скарзі, в порушення вимог п.п. 8 ч. 2 та п.п. 4 ч. 3 статті 258 ГПК України, не зазначено дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується та не додано доказів, що підтверджують дату отримання цього рішення.
Крім того, як зазначає позивач, в порушення вимог ст.ст. 258, 259 ГПК України, відповідачем до апеляційної скарги не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі, а саме: опису вкладень у поштовий конверт та документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Також, за твердженням позивача, відповідач, в порушення вимог частини 3 статті 269 ГПК України, не надав апеляційному господарському суду ані клопотання про залучення доказів, які ним подані разом з апеляційною скаргою, ані доказів неможливості подання доказів суду першої інстанції з причин, що від нього не залежали.
Крім того зазначає, що відповідачем не наведено доказів поважності причин пропуску процесуального строку апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду, оскільки ним не повідомлено факти та не надано доказів щодо зазнання ним непереборних та об'єктивних перешкод, труднощів, які не залежали від його волі та унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги.
Щодо заперечення позивача проти відкриття апеляційного провадження колегія суддів зазначає, що відповідачем доведено наявність об'єктивних перешкод, які зумовили пропуск строку апеляційного оскарження рішення господарського суду першої інстанції (знаходження відповідача поза межами території України, що зумовило необізнанність про розгляд судом даної справи та ухвалення оскаржуваного рішення, укладення договору про надання правничої допомоги із адвокатом, що потребує певного часу), про що вже зазначалося вище.
Твердження позивача про незазначення відповідачем в апеляційній скарзі дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується та ненадання доказів, що підтверджують дату отримання цього рішення спростовуються доданою до апеляційної скарги заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.
Також не можуть бути взяті до уваги посилання позивача щодо ненадання відповідачем клопотання про залучення додаткових доказів, які подані разом з апеляційною скаргою та доказів неможливості подання цих доказів суду першої інстанції, оскільки зазначене питання стосується розгляду апеляційної скарги по суті та не впливає на підстави відкриття апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги без розгляду.
Доводи позивача про ненадання відповідачем до апеляційної скарги додатків згідно з переліком та доказів надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі спростовуються доданими до апеляційної скарги оригіналами опису вкладення у цінний лист (на ім'я Золотарьова А.М. на адресу: 64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець, вул. Шевченка, 6) та поштової накладної №2500671961412 від 11.02.2021.
Твердження позивача про ненадання відповідачем до апеляційної скарги додатків згідно з переліком спростовуються матеріалами апеляційної скарги, а також доданим до апеляційної скарги описом вкладення у цінний лист (на ім'я Золотарьова А.М. на адресу: 64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець, вул. Шевченка, 6), який містить перелік такого вкладення, що повністю збігається зі змістом зазначеного в апеляційній скарзі переліку доданих до апеляційної скарги документів.
Зважаючи на наведене, апеляційна скарга відповідача відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення, залишення без руху, а також відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено, тоді як заперечення позивача проти відкриття апеляційного провадження не спростовують наявності достатніх правових підстав для відкриття апеляційного провадження.
З огляду на те, що у розумінні приписів п. 1 ч. 5 статті 12 ГПК України дана справа є малозначною, а відповідного обґрунтованого клопотання про здійснення перегляду справи судом апеляційної інстанції з повідомленням учасників справи скаржником згідно з вимогами статті 252 ГПК України не заявлено, а також, враховуючи продовження карантину до 30.04.2021 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №104, колегія суддів дійшла висновку про здійснення перегляду оскаржуваного рішення у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст. ст. 252, 256, 258, 262, 263, 267 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
1. Поновити Фізичній особі-підприємцю Самбор Олександрі Володимирівні пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020 у справі № 922/2977/20.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Самбор Олександри Володимирівни на рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020 у справі № 922/2977/20, здійснити перегляд рішення у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи..
3. У разі якщо учасники скористаються наданим ст. 263 ГПК України правом подання відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, такий відзив та докази надсилання його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи, має бути поданий до Східного апеляційного господарського суду (проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058) у строк до 20.04.2021 включно.
4. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.І. Пушай
Суддя С.В. Барбашова
Суддя Н.М. Пелипенко