вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"05" квітня 2021 р. Справа№ 910/2312/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Попікової О.В.
Корсака В.А.
за участю:
секретаря судового засідання: Кульчицької І.А.,
представників сторін:
позивача: Тітов І.С.,
відповідача: Атаманюк Г.В.,
третя особа: Дороніна О.М.,
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 (повний текст складений 10.02.2021)
у справі № 910/2312/20 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"
до Антимонопольного комітету України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "Рівнегаз",
про визнання недійсним в частині рішення,
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просить визнати недійсним в частині рішення від 10.12.2019 №794-р, а саме:
- визнати недійсним та скасувати п.1 резолютивної частини рішення АМК України №794-р від 10.12.2019, згідно якого визнано, що група "Рівнегаз" в особі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" , за результатами діяльності в період із грудня 2015 року по серпень 2019 року займала монопольне (домінуюче) становище на ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності акціонерного Товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз";
- визнати недійсним та скасувати п. 2 резолютивної частини рішення АМК України №794-р від 10.12.2019, згідно якого визнано дії групи "Рівнегаз" в особі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут", які полягають у донарахуванні об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу понад обсяги, визначені лічильниками, при здійсненні комерційних розрахунків порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної "Рівнегаз", що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.";
- визнати недійсним та скасувати п. 4 резолютивної частини рішення АМК України №794-р від 10.12.2019 року, згідно якого за порушення, зазначене в п. 2 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут", штраф у розмірі 966.926,00 грн;
- визнати недійсним та скасувати п. 5 резолютивної частини рішення АМК України №794-р від 10.12.2019, згідно якого "зобов'язано групу "Рівнегаз" в особі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в п. 2 резолютивної частини цього рішення;
- визнати недійсним та скасувати п. 6 резолютивної частини рішення АМК України №794-р від 10.12.2019, згідно якого "зобов'язано групу "Рівнегаз" в особі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в п. 2 резолютивної частини цього рішення, шляхом здійснення перерахунку споживачам у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи із жовтня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач при прийнятті рішення від 10.12.2019 року № 794-р неповно з'ясовав обставини, які мають значення для справи, не довів обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильно застосував норми матеріального права.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2020 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ТОВ "Рівнегаз Збут" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Попікова О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 910/2312/20, розгляд справи призначено на 05.04.2021.
23.03.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи №161/11800/19.
Позивач обґрунтовуючи подане клопотання, зазначає, що спір між учасниками ринку природного газу та Антимонопольного комітету України виник з приводу застосування чинного законодавства з питання приведення природного газу до стандартних умов, а відтак предметом спору є об'єкт спірних правовідносин щодо приведення природного газу до стандартних умов.
Разом з тим, під час розгляду справи №910/2312/20 виникли обставини, які об'єктивно перешкоджають її подальшому розгляду та є підставою для зупинення провадження. Так, Великою Палатою Верховного Суду розглядається цивільна справа №161/11800/19, предметом розгляду якої є вимога позивача ОСОБА_1 зобов'язати АТ "ОГС "Волиньгаз" припинити дії, якими порушувалися її права як побутового споживача природного газу в частині приведення об'єму природного газу до стандартних умов.
Таким чином позивач вважає, що вирішення даної справи неможливе до остаточного вирішення справи №161/11800/19, оскільки встановлені у ній обставини матимуть преюдиційне значення у справі №910/2312/20, а тому просить зупинити провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
В свою чергу, Антимонопольний комітет України заперечив проти задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним та скасування рішення Комітету, яким дії групи "Рівнегаз" в особі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності АТ "Рівнегаз", що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які б були неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Як зазначає відповідач, предметом позову у справі №161/11800/19 є захист прав споживачів, шляхом визнання незаконними дій постачальника природного газу виставляти рахунки та вимагати оплати за спожитий побутовим споживачем природний газ. На переконання відповідача, вказані справи не є подібними, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи №161/11800/19 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши заявлене клопотання про зупинення провадження у справі та заперечення на нього, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі з огляду на таке.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Суд за клопотанням сторони або за власною ініціативою може зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. При цьому п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.
Апеляційним господарським судом встановлено, що приймаючи рішення №794-р від 10.12.2019 Антимонопольний комітет України визнав дії групи "Рівнегаз" в особі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут", які полягають у донарахуванні об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу понад обсяги, визначені лічильниками, при здійсненні комерційних розрахунків, при різному застосуванні норм законодавства учасниками і Регулятором цих відносин, із жовтня 2018 по серпень 2019 року, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз", що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
При прийнятті рішення №794-р від 10.12.2019 Антимонопольний комітет України виходив з того, що чинним законодавством України не визначено право постачальників природного газу додатково стягувати з побутових споживачів плату за природний газ, використаний оператором ГРМ для покриття його втрат через приведення до стандартних умов, а також не визначено порядку обчислення обсягу та механізму перерахування постачальником природного газу ГРМ коштів на покриття таких втрат. Встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл природного газу та визначення механізмів і джерел покриття недоотриманої тарифної виручки та/чи збитків, отриманих при здійсненні ліцензованої діяльності з розподілу природного газу, належить до повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та має вирішуватись за обґрунтованим поданням відповідного оператора ГРМ у порядку та способом, визначеним законодавством.
Крім того, Антимонопольний комітет України також зазначив, що норми Кодексу ГРМ не містять положень, які регламентують процедуру приведення обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків в обсягах, (куб. м) та містять виключно процедуру такого приведення для непобутових споживачів, тоді як норми Кодексу ГРМ щодо приведення до стандартних умов для побутових споживачів застосовуються виключно при здійсненні перерахунків об'ємів природного газу в куб. м в енергетичні одиниці та надання їх побутовим споживачам інформаційно.
Таким чином підставою для прийняття спірного рішення Комітету стало те, що позивач та третя особа із жовтня 2018 по серпень 2019 року неправомірно здійснювали донарахування об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу понад обсяги, визначені лічильниками (які не мають механізму приведення природного газу до стандартних умов) при здійсненні комерційних рахунків.
Позивач вважає, що дії з приведення об'єму природного газу до стандартних умов та виставлення рахунків для оплати побутовим споживачам є законними, оскільки відповідають умовам Типового договору розподілу природного газу та положенням чинного законодавства на час їх вчинення.
Отже, спір між учасниками у даній справі виник з приводу застосування чинного законодавства з питання приведення об'єму природного газу до стандартних умов у взаємовідносинах з побутовими споживачами.
Разом з тим, як встановлено апеляційним судом, в межах розгляду цивільної справи №161/11800/19 розглядається спір з позовними вимогами фізичної особи ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про захист прав споживачів шляхом визнання неправомірними дій постачальника природного газу виставляти рахунки та вимагати оплати за спожитий побутовим споживачем природний газ.
Позовні вимоги у вказаній справі обґрунтовані тим, що відповідач не має законних підстав вимагати оплати зазначеного у рахунку об'єму природного газу, приведеного до стандартних умов, оскільки позивач є побутовим споживачем, а відповідно до Правил постачання природного газу таке визначення спожитого газу передбачене лише для постачання природного газу непобутовим споживачам. Крім того позивач посилається на порушення відповідачем постанови НКРЕКП від 23 листопада 2018 року №1488, якою відповідачу заборонено при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний побутовими споживачами природний газ. У разі приведення об'ємів природного газу до стандартних умов, відповідачу необхідно здійснити перерахунок об'єму (розподілу) природного газу на об'єктах побутових споживачів відповідно до фактичних даних лічильників природного газу.
Відтак спір у справі №161/11800/19 стосується вирішення питання правомірності приведення об'єму природного газу до стандартних умов побутовим споживачам.
Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2020 справу №161/11800/19 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказав, що вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі №640/21017/18 (адміністративне провадження №К/9901/27491/19) та від 03 лютого 2020 року у справі №640/20866/18 (адміністративне провадження №К/9901/22266/19) про те, що передбачено застосування лише відповідного коефіцієнту при приведенні обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, який зазначений у додатках до Методики №116, а не самої Методики №116.
Крім того колегія суддів дійшла переконання, що існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у спорах щодо приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/24257/16.
Таким чином правовідносини у справі, яка переглядається Великою Палатою Верховного Суду, є подібними з правовідносинами у даній справі, через те, що вирішення спору, в тому числі, залежить від правомірності приведення об'єму природного газу до стандартних умов за даними побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури тиску газу.
Об'єднана палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.03.2019 у справі №906/1349/15 зазначила, провадження у справі має зупинятись із чіткім розумінням того, що підстава для зупинення вже існує.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 31.09.2020 у справі №161/11800/19 прийнято для продовження розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про захист прав споживачів шляхом визнання неправомірними дій постачальника природнього газу виставляти рахунки та вимагати оплати за спожитий побутовим споживачем природній газ. Призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами у порядку письмового провадження на 22.09.2020.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у задоволенні клопотання представника акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" - Богдана Сергія Володимировича про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.
Станом на час судового засідання у даній справі відсутні відомості у Єдиному державному реєстрі судових рішень про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи №161/11800/19.
Таким чином, оскільки для надання правової оцінки правовідносинам у справі №910/2368/20 має значення правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №161/11800/19, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи №161/11800/19.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" про зупинення провадження у справі №910/2312/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку цивільної справи №161/11800/19 задовольнити.
2. Зупинити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/2312/20 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.10.2019 та постанови Волинського апеляційного суду від 27.12.2019 у справі №161/11800/19.
3. Зобов'язати учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результат розгляду справи №161/11800/19 Великою Палатою Верховного Суду.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 06.04.2021.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді О.В. Попікова
В.А. Корсак