вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"05" квітня 2021 р. Справа№ 910/12892/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 (повний текст складено 29.11.2018)
у справі № 910/12892/18 (суддя Гулевець О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш Перевізник"
про стягнення 29 873,11 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2018, відмовлено в позові повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", яке не було учасником справи, звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/12892/18.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/12892/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Майданевич А.Г. - головуюча суддя; судді - Сулім В.В., Гаврилюк О.М.
05.04.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш Перевізник" надійшло заперечення проти відкриття апеляційного провадження.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 272 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, зокрема, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Звертаючись до суду з позовною заявою позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1 762 грн.
Тобто, при зверненні до суду апеляційної інстанції скаржником мав бути сплачений судовий збір в сумі 2 643 грн.
В порушення вимог ст. 258 ГПК України скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Частиною 1 ст. 259 ГПК України, передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Так заявником не додано до апеляційної скарги доказів надсилання копій апеляційної скарги позивачу та відповідачу.
Частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскаржуване апелянтом рішення прийнято судом першої інстанції 29.11.2018, повний текст рішення складено 29.11.2018, а отже, відповідно до приписів ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення закінчується 19.12.2018.
Апеляційна скарга подана апелянтом до суду - 18.03.2021, тобто, з пропуском строку на подання апеляційної скарги.
У своїй апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи його виключно тим, що про існування оскаржуваного рішення стало відомо випадково та виключно від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш Перевізник".
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зазначає, що поновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Для поновлення строку подачі апеляційної скарги, при зверненні з відповідним клопотанням, заявнику необхідно обґрунтувати поважність пропуску строку з посиланням на конкретні обставини, які підтверджуються відповідними доказами.
Відповідно до частин 3,4 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на апеляційне оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Виходячи зі змісту наведених норм, суд апеляційної інстанції при відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою поза межами строків, установлених законодавством для оскарження судових рішень в апеляційному порядку, повинен вирішити питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, навівши мотиви такого поновлення з вказівкою на поважність причин пропуску такого строку.
Статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 03 липня 2018 року у справі № 3/9, від 09 жовтня 2018 року у справі № 5/452/06, від 23 листопада 2018 року у справі №2/189, від 06 грудня 2018 року у справі № 922/2269/16, від 21 лютого 2019 року у справі № 911/4590/13, зазначено про помилковість доводів про те, що відповідно до статті 261 ГПК України, зокрема, незалучення особи до участі у справі є обов'язковою підставою для відкриття провадження у справі, оскільки вказана норма визначає підстави відмови у відкритті апеляційного провадження, а також встановлює неможливість відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яку не було залучено до участі у справі з підстав пропуску нею річного строку на апеляційне оскарження, при цьому неважливо, коли саме скаржникові стало про це рішення відомо.
Однак, наведена норма не встановлює безумовного обов'язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, свідчить лише про те, що такій особі ймовірно не було відомо про розгляд цієї справи, однак не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними, поновлення цього строку та прийняття скарги до провадження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що він не був учасником по справі №910/12892/18, а про оскаржуване рішення суду першої інстанції дізнався випадково від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш Перевізник", жодних інших підстав для поновлення строку на оскарження рішення Господарського суд міста Києва від 29.11.2018, не надав, одночасно скаржник не зазначив дату, коли саме стало відомо про оскаржуване рішення.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи заявника про наявність поважних причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги, оскільки останнім не наведено обставин, та не надано доказів, які підтверджують коли саме ТОВ "ТЛК "Арктика" дізналось про прийняття оскаржуваного судового рішення.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікована Україною 17.07.1997 р., та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 р. суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений з підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими".
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Устименко проти України" (Ustimenko. Ukraine), заява № 32053/13, пункт 41, від 29.10.2015).
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням викладеного, наведені у клопотанні скаржником підстави пропуску ним процесуального строку на подання апеляційної скарги, не визнаються поважними та підлягають відхиленню.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" необхідно у строк, визначений цією ухвалою подати до апеляційного суду докази направлення копій апеляційної скарги сторонам по справі, докази сплати судового збору в сумі 2 643 грн. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин, які були дійсно об'єктивно непоборними і перешкоджали своєчасному поданню апеляційному скарги.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі № 910/12892/18 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 2 643 грн., доказів направлення копій апеляційної скарги сторонам по справі та обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин, які були дійсно об'єктивно непоборними і перешкоджали своєчасному поданню апеляційному скарги.
2. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання в строк, визначений цією ухвалою: в частині ненадання доказів сплати судового збору та доказів направлення копій апеляційної скарги позивачу та відповідачу апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; в частині неподання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
3. Копію ухвали у справі №910/12892/18 надіслати учасникам справи.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк