Справа №591/5142/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/158/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - продовження строків тримання під вартою
01 квітня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Суми матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02.02.2021 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, -
У кримінальному провадженні № 12020200000000190 від 04.06.2020 року, яке перебуває в провадженні СУ ГУНП в Сумській області, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
До Зарічного районного суду м. Суми звернувся старший слідчий СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 із клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою до 09.03.2021 року включно, яке ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02.02.2021 року задоволено та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 строком до 24 год. 08 березня 2021 року.
Не погодившись з таким судовим рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02.02.2021 року та обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою місяця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 та покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ст.. 194 КПК України.
У своїх доводах захисник стверджує, що існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України є лише припущенням та зводиться до того, що ОСОБА_5 обвинувачується у тяжкому злочині. Однак, зазначає, що обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не може бути єдиним виправданням продовження тримання під вартою підозрюваного, враховуючи відсутність негативної характеристики ОСОБА_5 , відсутність зв'язків із соціально нестабільними особами, наявністю стійких соціальних зв'язків з сім'єю, наявність роботи та заробітку, відсутністю залежностей, у зв'язку з чим переконаний, що доцільно було б змінити ОСОБА_5 запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Крім того, зазначає, що припущення про ймовірність переховування від слідства та суду спростовується тим, що ОСОБА_5 не проявляв опір правоохоронцям, добровільно видав слідчому заборонені речовини, активно сприяв розкриттю злочину, частково визнав себе винним, наявність у ОСОБА_5 хронічного захворювання легень, систематичного користування інгаляторами, що виключає можливість переїздити на дальні відстані і таким чином переховуватися від слідства чи суду.
Звертає увагу, що первинно в ухвалі Зарічного районного суду м. Суми від 11.12.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави вказувалося на наявність 2 ризиків, передбачених п.1,5 ст. 177 КПК України, тоді як в ухвалі Зарічного районного суду м. Суми від 02.02.2021 вказано вже про наявність 3 ризиків, передбачених п.1,3,5 ст. 177 КПК України, при цьому жодним чином не вказано які нові свідки з'явились у кримінальному провадженні та яким чином ОСОБА_5 здатен на них впливати.
Вказує, що судом безпідставно в порушення п.п.6,8 ч.1 ст.178 КПК України не враховано репутації підозрюваного, а саме, те що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки: має матір, батька, дружину, малолітню дитину, 2015 р.н. та бабусю, має постійне місце проживання, позитивну характеристику у робочих стосунках та серед соціуму взагалі, що підтверджується характеристикою від 08.12.2020, за місцем проживання зарекомендував себе позитивно, підтримує добросусідські відносини, ввічливий, претензій від мешканців будинку ніколи не мав, що підтверджується довідкою від 10.12.2020.
Враховуючи, що учасники кримінального провадження - підозрюваний ОСОБА_5 його захисник - адвокат ОСОБА_6 та прокурор, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, подали клопотання про розгляд справи без їх участі, тому колегія суддів розглядає дане кримінальне провадження згідно з вимогами ст.406 КПК України без участі вказаних осіб, тобто в порядку письмового апеляційного провадження.
Як вбачається з матеріалів провадження, СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020200000000190 від 04.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
10.12.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України (а.с.47).
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 11.12.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у строк до 05.02.2021 включно.
29.01.2021 року старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02.02.2021 року задоволено та відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 24 год. 08 березня 2021 року.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Як передбачено ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи, як заходи забезпечення, кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який може застосовуватися лише у тих випадках, коли прокурор у судовому засіданні зможе довести що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам.
Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вказаних вимог закону слідчим суддею дотримано.
Колегія суддів вважає, що розглядаючи клопотання старшого слідчого, слідчий суддя, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину (ч.2 ст. 307 КК України), за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до від 6 до 10 років, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Сукупність доданих до клопотання старшого слідчого матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обґрунтованість підозри це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім іншого, продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_5 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_5 під вартою, матеріали судового провадження не містять.
Як вбачається, клопотання старшого слідчого належним чином містить обґрунтування, чому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, що відповідно до матеріалів справи виступало предметом дослідження у суді першої інстанції.
Крім іншого, в обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, зазначено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років та беручи до уваги, майбутнє покарання за вчинений злочин значно підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи викладене, твердження захисника, про відсутність у ОСОБА_5 негативної характеристики, відсутність зв'язків із соціально нестабільними особами, наявністю стійких соціальних зв'язків з сім'єю, наявність роботи та заробітку, відсутністю залежностей, як на підставу для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, є необґрунтованими, оскільки вказані обставини існували і на час вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, проте не стали стримуючим фактором.
Також є необґрунтованими доводи захисника про те, що сама тяжкість злочину, не може бути підставою для тримання підозрюваного під вартою, оскільки в даному випадку, вказана захисником обставина, існує не сама по собі, окрім неї слідчим суддею правильно встановлено як обґрунтованість підозри так і наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків.
Доводи апелянта, що ОСОБА_5 не проявляв опір правоохоронцям, добровільно видав слідчому заборонені речовини, активно сприяв розкриттю злочину, частково визнав себе винним та наявність у ОСОБА_5 хронічного захворювання легень, систематичного користування інгаляторами, що виключає можливість переїздити на дальні відстані не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Що стосується доводів захисника, щодо не врахування судом при винесенні оскаржуваного рішення репутації підозрюваного, а саме, те що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки: має матір, батька, дружину, малолітню дитину, 2015 р.н. та бабусю, має постійне місце проживання, позитивну характеристику у робочих стосунках та за місцем проживання, підтримує добросусідські відносини, ввічливий, претензій від мешканців будинку ніколи не мав, у даному конкретному випадку недостатньо свідчать про належне виконання підозрюваним своїх процесуальних прав та обов'язків, в разі обрання щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, доводи захисника, стосовно того, що в ухвалі Зарічного районного суду м. Суми від 11.12.2020 вказувалося на наявність 2 ризиків, передбачених п.1,5 ст. 177 КПК України, а в ухвалі Зарічного районного суду м. Суми від 02.02.2021 вказано про наявність 3 ризиків, передбачених п.1,3,5 ст. 177 КПК України, колегія суддів не може визнати підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки питання на предмет наявності вказаних ризиків, зокрема й ризику, передбаченого п.3 ст. 177 КПК України його існування та актуальність на час розгляду клопотання старшого слідчого слідчим суддею досліджувалось, що дало змогу вважати, що знаючи про місце проживання свідків та інших підозрюваних ОСОБА_5 зможе впливати на них шляхом обману, вмовляння, погроз, підкупу або іншим чином.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що в даному випадку, продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та є доцільним, приймаючи до уваги характер та обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного, оскільки, в даному випадку суспільний інтерес переважає над особистим інтересом підозрюваного, та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, та задоволення апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2021 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 год. 08 березня 2021 року, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на цю ухвалу, без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4