Справа № 463/12645/20
Провадження № 1-кп/463/341/21
05 квітня 2021 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12020140040001403 від 06.12.2020 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судженого, останній раз вироком Залізничного районного суду м.Львова від 19.02.2021 року за ч.2 ст.185 КК України, з врахуванням положень ст.71 КК України, до 4 років 10 місяців позбавлення волі, без визначеного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 05 грудня 2020 року у період часу з 01 год. 00 хв. до 02 год. 00 хв., маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів та власного безпідставного збагачення, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi Note 5», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 5000,0 гривень, в якому заходилась сім-картка мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , вартістю 25,0 гривень, на рахунку знаходились грошові кошти у сумі 50,0 гривень, а також карта пам'яті 16 ГБ, вартістю 180,0 гривень, який випав з кишені ОСОБА_5 та належить останньому. Своїми діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 5255,0 гривень.
Таким чином, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 заявив суду, що свої інтереси буде захищати самостійно, не потребує участі захисника.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, дав покази, які в повній мірі відповідають обставинам, викладених в обвинувальному акті. Підтвердив, що 05.12.2020 року, знаходячись на вул.Шота Руставелі в м.Львові, він познайомився з потерпілим ОСОБА_5 , з яким в подальшому разом вживали алкогольні напої у сквері на пл.Петрушевича у м.Львові. Проводжаючи потерпілого додому та знаходячись на вул.К.Левицького у м.Львові, він помітив, як в останнього з кишені випав на землю мобільний телефон марки «Хіаоmі». Після цього, він непомітно для потерпілого підняв телефон та пішов в інший напрямок вулиці. Даний телефон він продав своєму знайомому, а отримані грошові кошти витратив на власні потреби. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 05.04.2021 року в судове засідання не з'явився, подавши при цьому заяву про розгляд справи без його участі у зв'язку із перебуванням за межами території України.
Учасники процесу не заперечили щодо розгляду справи у відсутності потерпілого.
У зв'язку з наведеним та з врахуванням думки учасників процесу, розгляд справи проведено без участі потерпілого.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, його винуватість доводиться іншими зібраними у справі доказами, однак відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.
Оцінюючі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, а тому його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, який раніше суджений за вчинення майнових злочинів, неодружений, не працює, на диспансерному обліку з приводу наркологічного та психічного захворювання не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи позицію сторони обвинувачення, відношення обвинуваченого до вчиненого, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе у виді реального покарання, а тому, йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, оскільки таке покарання відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України є достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження нових кримінальних правопорушень, а також соціальної реабілітації.
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Крім цього, судом встановлено, що вироком Залізничного районного суду м.Львова від 19.02.2021 року, який набрав законної сили, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та з врахуванням положень ст.71 КК України, призначено остаточне покарання у виді 4 років 10 місяців позбавлення волі. А тому, на підставі ст.71 КК України ОСОБА_4 слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 19.02.2021 року та остаточно, за сукупністю вироків призначити покарання у виді позбавлення волі.
На момент ухвалення вироку обвинуваченому у вказаному кримінальному провадженні запобіжний захід не обирався.
Речові докази по справі: DVD-R диск з відеозаписами камер спостереження (чотири файли) - залишити при матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi Note 5», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 - повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст.ст.368, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді - 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України ОСОБА_4 частково приєднати невідбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 19.02.2021 року та за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання призначеного покарання, призначити остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 11 (одинадцяти) місяців позбавлення волі.
Строк покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Речові докази по справі: DVD-R диск з відеозаписами камер спостереження (чотири файли) - залишити при матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi Note 5», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 - повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1