02 квітня 2021 року
м.Суми
Справа №588/703/20
Номер провадження 22-ц/816/358/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Левченко Т. А.
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 15 грудня 2020 року в складі судді Линник О.С., ухваленого в м. Тростянець, повний текст судового рішення складено 28 грудня 2020 року,
Звернувшись до суду із позовом у травні 2020 року, позивач просила стягнути з відповідача на її користь 200 000 грн. в рахунок відшкодування завданої їй моральної шкоди та 13476 грн. 64 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 19.10.2018 року керуючи автомобілем «Заз-Део», близько 21 год. 10 хв. підвіз її до дому та зупинився біля будинку АДРЕСА_1 . Коли вона вийшла та почала йти, останній здійснив на неї наїзд. Внаслідок вказаної ДТП вона отримала тілесні ушкодження та тривалий час проходила лікування, в результаті чого понесла матеріальні витрати на лікування в сумі 13476 грн. 64 коп. Зазначає, що на даний час вона потребує підтримуючого лікування для усунення наслідків ДТП. Зазначає, що на даний час на розгляді в слідчому відділі Тростянецького ВП ГУНП в Сумській області перебувають матеріали кримінального провадження, порушеного за ч. 2 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_2 . Вказує, що протиправними діями відповідача їй також було завдано моральну шкоду, що полягає у фізичному болі та стражданнях, які вона зазнала в зв'язку з травмами, душевних стражданнях пережитих нею в зв'язку з необхідністю турбуватись про операції і відновлення здоров'я, необхідністю морально переживати перенесене, душевних стражданнях, пов'язаних з тим, що вона більше ніколи у своєму житті не зможе повернути втрачене здоров'я, не зможе користуватися всіма благами та перевагами які дає повноцінне здоров'я, емоційному дискомфорті, пов'язаному з тим, що їй доведеться надалі подолати психологічний стрес, який вона зазнала через травми, крім того, після ДТП вона стала відчувати себе залежною від цих негативних факторів.
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 15 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено вини відповідача у дорожньо - транспортнії події. Також, позивач не надала доказів того, що у діях відповідача наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України на які вона посилалась, оскільки кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12018200270000367 від 20.10.2018 року закрите в зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України на підставі ст. 284 ч.1п.1 КПК України. Оскільки, позивач не довела протиправність діяння відповідача, причинний зв'язок між діянням відповідача та отриманою позивачем травмою, а тому відсутні підстави для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що відповідач визнав ту обставину,що саме він повідомив про вчинений відносно неї злочин, а саме скоєння наїзду до органів поліції. Подальша відмова від цих обставин є такою, що суперечить законодавству та матеріалам справи. Крім того, у суду були відсутні достеменні докази того, що сам факт наїзду не доведений. Зазначає, що жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість висновку виконаного судово - медичним експертом Шовкопляс від 20.12.2018 року №117 або таких, що викликали б сумнів в його правильності, матеріали справи не містять. Вказує, що твердження свідка ОСОБА_3 про те, що отримані нею травми були не результатом наїзду не відповідають дійсності, оскільки останній є знайомим відповідача, а тому його покази мають бути поставлені під сумнів. Крім того, його свідчення спростовуються показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які першими прибули на місце події і повідомляли про положення авто і потерпілої, яка лежала неподалік від входу, а поруч стояв автомобіль.
Відзив на апеляційну скаргу відповідач до суду не надав, що відповідно до ч. 3 ст. 360 Цивільного процесуального кодексу України не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 274, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається із цивільної справи, встановлено судом першої інстанції, а також вбачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018200270000367 від 20.10.2018 за ч.1 ст.286 КК України, 19.10.2018 року о 21.06 до Тростянецького відділення поліції Охтирського відділу поліції головного управління Національної поліції в Сумській області надійшло повідомлення ОСОБА_2 проте, що 19.10.2018 о 21 год. 05 хв. про здійснення ним автомобілем «Део Сенс» на дорозі - заїзді до прибудинкової території, поблизу будинку що по вул. Заводській, буд.1 у м. Тростянець Сумської області наїзду на пішохода і встановлено, що постраждалу ОСОБА_1 госпіталізовано до Тростянецької ЦРЛ.
20.10.2018 із заявою до Тростянецького ВП звернулась ОСОБА_1 , у якій просила провести перевірку по факту ДТП за її участю та участю автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , що мало місце 19.10.2018 близько 21 год. 20 хв. біля будинку по АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_1 , просила визнати її потерпілою.
За указаною заявою ОСОБА_1 , було порушене кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018200270000367 від 20.10.2018. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , надано статус потерпілої.
З протоколу огляду місця ДТП від 19.10.2018 року вбачається, що на транспортному засобі відповідача відсутні сліди пошкодження.
Згідно виписки з історії хвороби №4844 ОСОБА_1 перебувала у травматологічному відділенні комунального закладу «Тростянецька ЦРЛ» на стаціонарі з 19.10.2018 по 08.11.2018. Поступила зі скаргами на болі в області лівої гомілки, наявність ран, деформація кінцівки, порушення функції. Встановлено повний діагноз: відкритий уламковий перелом с/з лівої великогомілкової кістки зі зміщенням. Закритий перелом с/з лівої малогомілкової кістки зі зміщенням. Забійно-рвана рана с/з лівої гомілки по внутрішній поверхні. Забійні садна в ділянках зовнішньої щиколотки. Алкогольне сп'яніння 0,81%. Виписана у задовільному стані з поліпшенням.
За висновком першої судово-медичної експертизи проведеної експертом Шовкоплясом С.М. за №117 від 20.12.2018, згідно представленої медичної документації у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження: відкритий уламковий перелом середньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням. Закритий перелом середньої третини лівої малогомілкової кістки зі зміщенням. Забійно-рвана рана середньої третини лівої гомілки по внутрішній поверхні. Забійне садно у ділянці зовнішньої щиколотки. Дані тілесні ушкодження утворилось внаслідок ударної дії тупих твердих предметів, про що свідчать їх характер. За ознакою небезпеки для життя дані тілесні ушкодження кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. Могли утворитися у результаті наїзду автомобіля. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, утворення їх у результаті падіння на поверхні з положення близького до вертикального малоймовірне.
У зв'язку із заподіянням ОСОБА_1 , за висновком експерта, тяжких тілесних ушкоджень, постановою слідчого СВ Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУ НП в Сумській області Синявським Є.В. склад злочину у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018200270000367 від 20.10.2018, був перекваліфікований із ч.1 ст.286 КК України на ч.2 ст.286 КК України.
За висновком комплексної судово-медичної, медико-криміналістичної, транспортно-трасологічної та судово-автотехнічної експертизи №24/481/2019 від 13.05.2019, на підставі даних матеріалів кримінального провадження (протоколу допиту, протоколу огляду ДТП, протоколів проведення слідчих експериментів, копії медичної карти стаціонарного хворого №4844 Тростянецької ЦРЛ, висновків експертів за №№117,28-348,29-349, 30-350,1935, комісія дійшла таких висновків: тілесні ушкодження ОСОБА_1 спричинені незадовго до поступлення останньої у Тростянецьку ЦРЛ. Тілесні ушкодження у потерпілої спричинені по механізму ковзання, тиснення, вигину, кручення. Наявні у ОСОБА_1 переломи обох кісток лівої гомілки мають загальні ознаки травмування і не є характерними для ДТП. Відкритий перелом великогомілкової кістки у потерпілої належить до ушкоджень, що небезпечні для життя і кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. Перелом малогомілкової кістки кваліфікується як середньої тяжкості тілесні ушкодження, так як не становить небезпеку для життя, і спричинив тривалий розлад здоров'я. Садно ділянки зовнішньої щиколотки лівої гомілки легке тілесні ушкодження. У комісії відсутні об'єктивні дані, враховуючи механізми виникнення косих переломів великогомілкової кісти, відсутність будь-яких пошкоджень одежі та взуття, специфічних та характерних для утворення при ДТП та відсутність будь-яких механічних пошкоджень, нашарувань чи потертості на автомобілі ЗАЗ- DAEWOO T-13110 д.н.з. НОМЕР_1 , які б могли вказувати на взаємодію частин транспортного засобу із ОСОБА_1 при наїзді на неї.
Постановою слідчого СВ Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУ НП в Сумській області Синявського Е.В. від 16.05.2019 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №№12018200270000367 від 20.10.2018, було закрите за відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 08.07.2019 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого СВ Тростянецького ВП ОВП ГУ НП в Сумській області про закриття кримінального провадження відмовлено.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 16.08.2019 вищевказана постанова слідчого від 16.05.2018 була скасована та матеріали кримінального провадження повернуті до СВ Тростянецького ВП ГУ НП в Сумській області для досудового розслідування.
Згідно з висновком судової авто технічної експертизи за № 2033 від 13.12.2019, експерт зазначив, що виходячи із наданих на дослідження вихідних даних, по показах водія ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , у даній дорожній обстановці вирішення питання щодо визначення технічної можливості для водія ОСОБА_2 запобігання наїзду на пішохода та проведення технічного аналізу дій водія щодо відповідності чи невідповідності вимогам пунктів Правил дорожнього руху України позбавлене логічного змісту. Щодо оцінки дій пішохода ОСОБА_1 та чи є у її діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, у даній дорожній ситуації, не потребує застосування спеціальних технічних знань і може бути виконано слідчим або судом самостійно, відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України.
Постановою слідчого СВ Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУ НП в Сумській області Синявського Е.В. від 30.12.2019 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018200270000367 від 20.10.2018, було закрите за відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 28.01.2020 задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову слідчого СВ Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУ НП в Сумській області Синявського Е.В. від 30.12.2019 про закриття кримінального провадження із підстав того, що оскаржувана постанова слідчого не містила мотивів прийняття такого рішення та їх обґрунтування.
20.02.2020 у кримінальному провадженні №12018200270000367 було винесено постанову про скасування рішення про визнання потерпілою ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні. Дане рішення мотивоване тим, що у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні здобуто достатньо доказів того, що ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження із власної необережності у результаті падіння на поверхні із положення близького до вертикального, що підтверджується висновком комплексної судово-медичної, медико-криміналістичної, транспортно-трасологічної та судово-автотехнічної експертизи за №24/481/2019 від 11.05.2019 та показами свідків. Тому ОСОБА_1 не завдана моральна, фізична або майнова шкода у зв'язку із відсутністю взагалі події кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Постановою слідчого СВ Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУ НП в Сумській області Синявського Е.В. від 21.02.2020 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018200270000367 від 20.10.2018, було закрите за відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що обов'язок по доведенню відсутності вини у завданні шкоди внаслідок використання джерела підвищеної небезпеки, яким є транспортний засіб лежить на відповідачеві.
Разом з тим з матеріалів цивільної справи вбачається відсутність події заподіяння позивачеві шкоди, а саме скоєння ДТП, в зв'язку з чим, було закрите кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018200270000367 від 20.10.2018.
Колегія суддів звертає увагу, що підставами для відшкодування шкоди є вчинення протиправного діяння, настання від зазначеного діяння відповідних наслідків, наявність причинно наслідкового зв'язку між вчиненим діянням та відповідними наслідками, а також наявність вини особи, яка вчинила відповідне діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Колегія суддів звертає увагу, що хоча обов'язок доведення відсутності вини лежить саме на відповідачеві, проте обов'язок доведення причинного наслідкового зв'язку між діянням відповідача та відповідними негативними наслідками що настали саме в результаті такого діяння, лежить саме на позивачеві, чого останньою зроблено не було.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що з наявних матеріалів справи на наданих позивачем доказів не вбачається причинного наслідкового зв'язку між діянням відповідача та отриманою позивачем травмою, а тому суд правомірно відмовив у задоволенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 24 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
З огляду на те, що позивачем не було доведено протиправності діяння відповідача, обставин заподіяння їй саме відповідачем шкоди завданої ушкодженням здоров'я, а також не було доведено того, що саме внаслідок протиправних дій відповідача їй було завдано моральної шкоди, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.
Посилання позивача, що викладені в її апеляційній скарзі відносно того, що відповідачем визнано ту обставину,що саме він повідомив про вчинений відносно неї злочин, а саме скоєння наїзду до органів поліції, а подальша відмова від цих обставин є такою, що суперечить законодавству та матеріалам справи, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на те, що фактично матеріалами справи дана обставина була підтверджена та врахована судом при винесенні рішення. Крім того, обставини того, що саме відповідач повідомив про скоєння ДТП не є підтвердженням того, що дана дорожньо - транспортна пригода мала місце в результаті дій відповідача.
Посилання позивача на висновок експертизи, проведеної експертом Шовкоплясом С.М. від 20.12.2018 року №117 не є переконливим доказом наявності причинного наслідкового зв'язку між діянням відповідача та отриманою позивачем травмою, оскільки зроблений експертом на підставі припущення того, що тілесні ушкодження могли утворитися у результаті наїзду автомобіля, а їх утворення їх у результаті падіння на поверхні з положення близького до вертикального малоймовірне. Тобто вказаний висновок не є категоричним.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 15 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий - С.С. Ткачук
Судді: В.І. Криворотенко
Т.А. Левченко