Справа №585/80/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шульга В. О.
Номер провадження 33/816/166/21 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
30 березня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., за участю секретаря судового засідання Сітало Я. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ГЛУЩЕНКА В. В. на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.02.2021, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
захисника - адвоката Яковця Є. О.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі захисник ГЛУЩЕНКО В. В. просить скасувати постанову суду через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, а провадження у справі закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із повідомленням ОСОБА_2 про підозру у кримінальному провадженню, оскільки суд невірно трактував вимоги КУпАП та дійшов помилкового висновку, що керування т/з у стані алкогольного сп'яніння не є ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, порушення якого (п. 2.9а ПДР), в тому числі інкримінується ОСОБА_2 .
Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.02.2021 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн із позбавленням права керування всіма видами т/з строком на 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Згідно постанови судді, 01.01.2021 о 19:40 год в с. Андріяшівка по вул. Польова, водій ОСОБА_2 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння згідно висновку КНП СОР ОКСЛ № 1 від 02.01.2021, чим порушив п. 2.9 ПДР.
Вислухавши доводи ОСОБА_2 та його захисника Яковця Є. О., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та закрити провадження в справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до принципу юридичної відповідальності «non bis in idem» особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Цей принцип закріплений в ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Крім того, ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує, що нікого не може бути вдруге притягнуто до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні від 16.06.2016 в справі «Ігор Тарасов проти України» (Igor Tarasov v. Ukraine), заява № 44396/05) зазначив, що ст. 4 Протоколу № 7 необхідно розуміти як заборону кримінального переслідування або судового розгляду у справі щодо другого «правопорушення», якщо вони витікають з ідентичних, або по суті одних і тих самих фактів (одне й те саме місце, один і той самий час, та сама поведінка особи); констатував порушення ст. 4 Протоколу № 7 у зв'язку з притягненням особи до кримінальної відповідальності після накладення на неї адміністративного стягнення фактично за те саме діяння. При цьому КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).
У рішенні від 15.11.2016 в справі «А та Б проти Норвегії» (A and B v. Norway), заяви № 24130/11, 29758/11) ЄСПЛ зауважив, що для того, щоб не відбулося забороненого подвійного засудження чи покарання, провадження мають бути об'єднані на комплексній основі та утворювати єдине ціле. Це означає не тільки те, що мета й засоби, які використовуються для її досягнення, мають доповнювати одне одного за своєю суттю і бути пов'язані в часі, але й те, що можливі наслідки такого правового реагування на відповідну поведінку повинні бути пропорційними та передбачуваними для осіб, яких вони стосуються.
Відповідно правового висновку Об'єднаної палати ККС ВС (постанова від 02.12.2019 в справі № 612/712/16-к), притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 389 КК (ухилення від виконання покарання у виді позбавлення права керування т/з) особи, котру вже притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП (керування т/з особою, позбавленою права керування т/з), виключається у випадку, коли юридичні заходи та наслідки правового реагування на суспільно небезпечну поведінку є непередбачуваними та непропорційними для такої особи; встановлені факти, які двічі призвели до притягнення до відповідальності, були нерозривно пов'язані між собою, а оцінка у кримінальному провадженні по суті стосувалася тих самих фактів, що досліджувались у провадженні про адміністративне правопорушення, і значну їх частину покладено в обґрунтування кримінального обвинувачення. Констатовано, що у цьому випадку обвинувачення є несумісним із гарантіями, передбаченими ст. 4 Протоколу № 7, а ухвалення обвинувального вироку суперечить приписам ч. 3 ст. 2 КК.
Згідно ст. 2 КК, ст. 2 КПК та ст. 9 КУпАП відповідальність за діяння, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, настає лише за наявності рішення компетентного органу про відсутність у даному діянні складу кримінального правопорушення. При цьому диспозиція як кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, так і адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, що як у кримінальному провадженні, так і у справі про адміністративне правопорушення кореспондується з вимогами п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.02.2021 водій ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за те, що 01.01.2021 о 19:40 в с. Андріяшівка по вул. Польовій керував автомобілем ВАЗ-21099, р. н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння згідно висновку КНП СОР ОКСЛ № 1 від 02.01.2021, чим порушив відповідний пункт ПДР. При цьому з повідомлення про підозру від 02.01.2021 у кримінальному провадженні № 12021200100000002 від 01.01.2021 убачається, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, а саме у тому, що 01.01.2021 близько 19:40, керуючи автомобілем ВАЗ-21099, р. н. НОМЕР_1 в с. Андріяшівка по вул. Польовій поблизу будинку № 59, порушив вимоги ПДР, у тому числі і п. 29а (керував т/з у стані алкогольного сп'яніння), внаслідок чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку краєм проїзної частини, що спричинило його смерть на місці пригоди.
Таким чином, за керування т/з у стані алкогольного сп'яніння (порушення п. 2.9а ПДР) на водія ОСОБА_2 вже накладено адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а попереду чекає (у разі визнання винуватим, враховуючи повідомлення про підозру) ще й призначення покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК (одне з порушень ПДР, що потягло ДТП).
Суддя суду першої інстанції не зіставив фактичних обставин вчиненого ОСОБА_2 правопорушення в адміністративному (згідно протоколу про адміністративне правопорушення) та кримінальному (згідно повідомлення про підозру) провадженнях, не з'ясував наявність у цій справі умов, які не виключають подвійного провадження в межах кримінального та адміністративного права, коли юридичні заходи та наслідки правового реагування на певну поведінку є непередбачуваними та непропорційними для такої особи і у подальшому не призвели до притягнення цієї особи до відповідальності двічі за одне й те, чим допустив істотне порушення норм процесуального права, що ставить під сумнів законність і обґрунтованість ухваленої постанови і тягне за собою безумовне скасування судового рішення з наведених підстав.
З огляду на викладене, щоб не відбулося забороненого подвійного засудження чи покарання/стягнення, апеляційний суд приходить до переконання, що кримінальне провадження та провадження про адміністративне правопорушення мають бути об'єднані на комплексній основі, утворивши єдине ціле і доповнивши одне одного за своєю суттю з метою правового реагування на відповідну протиправну поведінку ОСОБА_2 , що буде пропорційним та передбачуваним для останнього, внаслідок чого після скасування постанови судді суду першої інстанції вважає за необхідне справу закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 і п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, оскільки зазначені вище події нерозривно пов'язані між собою, а наступна правова оцінка у кримінальному провадженні буде стосуватись тих самих фактів, що досліджувались у провадженні про адміністративне правопорушення, і їх частину вже покладено в обґрунтування кримінального обвинувачення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Глущенка В. В. задовольнити.
Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.02.2021 відносно ОСОБА_4 скасувати через порушення суддею суду першої інстанції норм процесуального права, а провадження в справі відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із повідомленням про підозру у кримінальному провадженні.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов