Провадження № 22-ц/803/3803/21 Справа № 185/2610/20 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 27
05 квітня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання недійсним кредитного договору,-
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про роз'яснення рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання недійсним кредитного договору.
Заяву мотивує тим, що стосовно обраного позивачкою способу захисту порушеного права, суд розглядаючи ці вимоги, враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, зроблений у постанові від 04 червня 2019р. по справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18). У своїй постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 369/2770/16-ц і від 7 листопада 2018 року у справі № 357/3394/16-ц щодо того, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Водночас Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що вимога позивача про визнання договору недійсним не підлягає задоволенню.» Однією з підстав позову зазначалось недосягнення сторонами згоди з істотних умов договору. В судовому рішенні є роз'яснення позиції суду щодо всіх інших підстав визнання договору недійсним. Проте щодо досягнення згоди за усіма істотними умовами у рішенні не йдеться. Натомість, одразу після цитування статті 638 ЦК України йде посилання на позицію ВП ВС щодо нікчемності договору і неможливості визнання його недійсним. З огляду на це Позивач розуміє рішення у справі №185/2610/20 як таке, що в мотивувальній частині встановлює нікчемність оспорюваного договору з огляду на недосягнення сторонами усіх істотних умов договору.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання недійсним кредитного договору - задоволено; роз'яснено судове рішення наступним чином: в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання недійсним кредитного договору відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що роз'яснити судове рішення слід таким чином, як зазначено в резолютивній частині цього рішення, а саме “в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Алекскредит» про визнання недійсним кредитного договору відмовити”.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та справу направити на продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний скарга мотивована тим, що в порушення норм матеріального та процесуального права суд першої інстанції не роз'яснив рішення в частині встановлення факту нікчемності договору.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2021 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Роз'яснюючи рішення по справі, районний суд виходив з того, що в задоволенні позову відмовлено, а отже рішення роз'яснено наступним чином: в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання недійсним кредитного договору відмовлено
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Згідно роз'яснень, що містяться у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі». Так, роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Зі змісту статті 271 ЦПК України вбачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення.
Тлумачення статті 271 ЦПК України дозволяє стверджувати, що підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, більш повного роз'яснення рішення надати не можливо, суд першої інстанції вірно роз'яснив рішення по справі.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко