Справа № 240/1714/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
05 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сичика Валентина В"ячеславовича про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування припису і постанови,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного інспектора будівельного інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сичика Валентина В"ячеславовича з наступними позовними вимогами:
- визнати неправомірними дії головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сичика Валентина В'ячеславовича щодо проведення позапланової перевірки;
- визнати незаконним та скасувати припис №13/20К від 31.01.2020 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанову №-12-Ф від 11.02.2020 по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено на нього штраф у розмірі 5100 грн. за ч.1 ст.188-42 КУпАП;
- провадження по даній справі закрити відповідно до п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги, позивач вказує на порушення відповідачем порядку проведення позапланової перевірки через відсутність наказу на її проведення, посилаючись при цьому на правову позицію Верховного Суду від 09.12.2019 року у справі №822/836/16, від 15.01.2020 року у справі №818/1617/16, від 30 січня 2020 року у справі №308/12552/16-а.
Крім того, апелянт вважає вимогу щодо наявності дозволу на початок будівництва незаконною, у зв'язку з тим, що будівництво розпочато у 2010 році, тобто до набрання чинності положень Порядку №466, що в свою чергу визначають необхідність отримання такого дозволу.
Відповідачем через канцелярію суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
За правилами п.7 ч.1 ст.306, ст.307, п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно припису від 14.08.2018 №99/18-К головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сичик В.В. під час проведення заходу контролю встановлено, що громадянин ОСОБА_1 у період з 2010 по 2015 рік господарським способом виконав будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 шляхом добудови розмірами 3,6*12,25 м та будівництво господарської будівлі без затвердженої проектної документації та відповідного дозвільного документу, що дає право на виконання будівельних робіт що є порушенням вимог ст.5, 25 Закону України "Про основи містобудування", ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Термін виконання припису та повідомлення про це контролюючого органу встановлено до 15.10.2018 року.
У зв"язку з невиконанням припису від 14.08.2018 №99/18-К, постановою по справі про адміністративне правопорушення № 94-ф від 28.08.2018 позивача притягнуто до відповідальності на підставі ч.1 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення за результатами встановлених 28.08.2018 порушень.
За результатом судового оскарження постанови № 94-ф від 28.08.2018, рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 22.10.2018 у справі № 273/1413/18 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про її скасування.
В подальшому, 08.01.2020 Баранівська міська рада Житомирської області звернулась з листом за № 02-12/14 до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області з проханням перевірити виконання вимог припису ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з виникненням надзвичайної ситуації (пожежі).
Направленням на проведення перевірки від 30.01.2020 №65/20-к уповноважено посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області на здійснення позапланової перевірки на об'єкті: "виконання будівельних робіт на землях загального користування біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 " щодо дотримання суб'єктом містобудування гр. ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) та абз.6,8 п.7 ''Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю'', затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за №99/18-к від 14.08.2018, звернення Баранівської міської ради від 08.01.2020 вих. №02-12/14 (вх.№10/20 від 08.01.2020).
За результатами позапланової перевірки, головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сичик В.В., у зв'язку з невиконанням припису від 14.08.2018 №99/18-К, складено припис №13/20-к від 31.01.2020 про усунення порушень до 31.03.2020 та протокол про адміністративне правопорушення від 31.01.2020.
В подальшому, на підставі матеріалів перевірки, фото-відео фіксації та керуючись частиною 1 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідачем 11.02.2020 винесено постанову №12-ф по справі про адміністративне правопорушення.
Як встановлено в ході розгляду справи, припис №13/20-к від 31.01.2020 про усунення порушень до 31.03.2020 та протокол про адміністративне правопорушення від 31.01.2020, складено за результатами перевірки виконання ОСОБА_1 вимог попереднього припису від 14.08.2018 №99/18-К.
Не погоджуючись з приписом №13/20К від 31.01.2020 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постановою №-12-Ф від 11.02.2020 по справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо проведення позапланової перевірки позивача та наслідків такої перевірки у вигляді припису №13/20К від 31.01.2020 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанови №-12-Ф від 11.02.2020 по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено штраф у розмірі 5100 грн. за ч.1 ст.188-42 КУпАП.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок № 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Згідно з п.1 ч.1 ст.34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, передбачено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2 1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
У випадку, коли суб'єкті містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
Згідно з п.п. 11, 13, 14 вказаного Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
Згідно з п.16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Пунктом 17 Порядку № 553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
Отже, право проводити позапланові перевірки щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства належить управлінню державного архітектурно-будівельного контролю. Так, за наслідками перевірки, у разі виявлення порушень вимог законодавства посадові особи управління зобов'язані складати необхідні документи (акт, протокол про правопорушення, припис, постанову про накладення штрафів).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, оскаржуваний позивачем припис №13/20-к від 31.01.2020 про усунення порушень до 31.03.2020, а також, протокол про адміністративне правопорушення від 31.01.2020, складено за результатами перевірки виконання позивачем вимог попереднього припису від 14.08.2018 №99/18-К.
Зокрема встановлено, що відповідно до п. 4 ч. І ст. 41 Закону № 3038-VI, абзацу 6 пункту 7 Порядку № 553 посадовими особами Управління із залученням провідного спеціаліста містобудування та архітектури відділу містобудування, архітектури, земельних відносин та комунальної власності Баранівської міської ради Деревянчука Г.О., 31.01.2020 проведено позапланову перевірку виконання вимог зазначеного вище припису.
При цьому, Порядком № 553 визначено, що наказ (розпорядження) на здійснення позапланової перевірки об'єкта будівництва, замовником якого є фізична особа не видається. Водночас, наказ на проведення позапланової перевірки видається лише під час перевірки суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду, висловлену у рішеннях у справах №822/836/16, №818/1617/16 та №308/12552/16-а., оскільки у згаданих рішенням спірні правовідносини виникли щодо здійснення органами контролю позапланових перевірок суб'єктів містобудування - юридичних осіб.
Згідно пункту 9 Порядку № 553, позапланова перевірка проводилася у присутності позивача, якого, у відповідності до вимог абзацу 11 пункту 7 Порядку № 553, ознайомлено із направленням про проведення позапланового заходу, однак, отримувати його копію останній відмовився, про що зроблено відповідну відмітку в направленні.
Під час проведення перевірки встановлено, що вимоги припису № 99/18-к від 14.08.2018 позивачем не виконано - дозвільні документи, які дають право на виконання будівельних робіт, проектна документація на будівництво вказаного об'єкта, документ, який посвідчує право власності або користування земельною ділянкою відсутні.
Відповідно до п.п. 16,17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
31.01.2020 відповідачем складено акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 13/20-к.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що припис №13/20-к від 31.01.2020 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанова по справі про адміністративне правопорушення № 22-ф від 12.03.2020 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 5100 грн. винесені відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В свою чергу, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.