Справа № 560/5719/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
05 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області у якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну №233 від 18 серпня 2020 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.11.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.11.2020 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за базою "Аркан" не значиться перетин ОСОБА_1 кордону у напрямку в'їзд через КПП Конотоп. Вказує: "Таким чином при подачі документів та заяви про надання дозволу на імміграцію були грубо порушені вимоги імміграційного законодавства та законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, що заявник намагався приховати, надавши про себе неправдиві відомості.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що в'їхав на територію України залізничним потягом зі сторони Російської Федерації, і порушень щодо цього у 2015 році не було встановлено в тому числі в базі "Аркан", тому йому було надано дозвіл на імміграцію та 19.08.2015 документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 , яка в подальшому була обміняна 17.08.2016 на посвідку серії НОМЕР_2 . Звертає увагу, що відповідач не встановив порушень посадових осіб, які надали йому дозвіл на імміграцію в 2015 році, але через 5-ть років встановили у нього порушення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, дозвіл на імміграцію в України №1501-ім від 13.08.2015 за підписом начальника Управління О.М. Панькова, виданий Управлінням Державної міграційної служби України в Хмельницькій області Чечуріну Ігорю Анатолійовичу, який дійсний до 13.08.2018.
Відповідно до Заяви для оформлення посвідки на постійне проживання від 17.08.2015, ОСОБА_1 отримав 17.09.2015 посвідку серії НОМЕР_1 .
Згідно з Заявою про обмін посвідки від 12.08.2016, ОСОБА_1 отримав 30.08.2016 посвідку серії НОМЕР_2 .
Посвідка на постійне проживання видана 03.08.2015 - ОСОБА_1 , Посвідка на постійне проживання видана 17.08.2016.
Згідно з листом Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України за №8.1-1820/8.1.1-20 від 13.05.2020 повідомлено про опрацювання проекту висновку про скасування дозволу на імміграцію в Україну, який був надісланий Управлінням ДМС у Хмельницькій області листом №6801.4-2074/6801.4.1-20 від 17.03.2020.
Відповідно до Висновку щодо скасування дозволу на імміграцію громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 від 14.08.2020, затвердженим в.о. начальника УДМСУ в Хмельницькій області Ростиславом Семківим, головний спеціаліст відділу у справах іноземців та ОБГ УДМСУ в Хмельницькій області Михайло Івахов: "... керуючись пунктами 1 та 5 ч.1 ст.12 Закону України "Про імміграцію", пунктами 21-22 Порядку провадження, підпункту 1 пункту 64, підпункту 4 пункту 72 Порядку оформлення, вважав би: 1. Скасувати рішення УДМС України в Хмельницькій області від 13.08.2015 про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати, визнати недійсною та такою, що підлягає вилученню та знищенню, видану на підставі цього дозволу посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 17.08.2016 (погоджено ДМС України, лист вих. 8.1-1820/8.1.1-20 від 13.05.2020)."
Згідно Рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну №233 від 18.08.2020 за підписом в.о. начальника Управління Ростислава Семківа, видане ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що йому скасовані дозвіл на імміграцію в Україну, виданий 13.08.2015 та посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 17.08.2016.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів позовні вимоги, а відповідач не довів що діяв у межах закону, прийнявши Рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну №233 від 18.08.2020, що підтверджено доказами які перевірено судом.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
У статті 1 Закону України від 07.06.2001 №2491-III "Про імміграцію" (Закон №2491-III) визначено, що імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання, а дозвіл на імміграцію - це рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.
Відповідно до ст.12 Закону №2491-III, дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
Згідно п.12 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою КМ України від 26.12.2002 №1983 (Порядок №1983), територіальні підрозділи за місцем проживання, до яких подано заяви про надання дозволу на імміграцію: формують справи, перевіряють підстави, законність перебування в Україні іммігрантів, справжність поданих документів та відповідність їх оформлення вимогам законодавства, у разі потреби погоджують це питання з органами місцевого самоврядування, у межах своєї компетенції з'ясовують питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію; надсилають у місячний термін разом з матеріалами справи інформацію про результати їх розгляду територіальним органам або підрозділам (відповідно до категорії іммігрантів). Справи, прийняття рішення за якими належить до компетенції ДМС чи територіальних органів, надсилаються територіальним органам, в інших випадках - територіальним підрозділам; здійснюють провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію, якщо таке провадження належить до їх компетенції.
За приписами пунктів 21-24 Порядку №1983 дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу. Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.
Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу. У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.
ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.
Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.
Таким чином, відповідач у 2015, відповідно до п.12 Порядку №1983, проводив перевірку заяви позивача про надання дозволу на імміграцію, та не встановив жодних порушень, однак у 2020 році ініціював нову перевірку, якою встановив: "Законність свого перебування на території України на момент подачі заяви про надання дозволу на імміграцію (16.05.2016) іноземець громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 підтвердив копією паспорта громадянина Російської Федерації 47-04 №925859 від 10.09.2004, та вкладним талоном до зазначеного паспортного документу зі штампом перетину державного кордону України ДПС 28.02.2015 у напрямку в'їзд через КПП Конотоп, який за базою "Аркан" не значиться." Вказану обставину вважає порушенням позивача, так як це (відсутність даних у базі даних) намагався приховати заявник, надавши про себе неправдиві відомості.
Разом з цим, вказаний висновок відповідача не підтверджений жодними доказами.
Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, неправдивих відомостей позивач щодо себе не подавав, та не порушував імміграційне законодавство, так як відсутність у 2020 році (чи інші роки) даних у базі "Аркан" не спростовує перетин кордону позивачем через КПП Конотоп. Тобто, на даний час ніхто не встановив порушень позивача щодо незаконного перетину ним кордону за відсутності доказів цього, як і порушень цього суб'єкта владних повноважень (його посадових осіб), які у 2015 році надали позивачу дозвіл на імміграцію, провівши відповідну перевірку, який підтвердили у 2016 році та документували ОСОБА_1 . Посвідкою на постійне місце проживання в України серії НОМЕР_2 від 17.08.2016.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну №233 від 18.08.2020.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.