Справа № 640/7948/21
05 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, постановлену за заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -
24.03.2021 року Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Заявник, ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго» (далі - Відповідач, ТОВ «Спецтермомонтаж-Енерго») про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Спецтермомонтаж-Енерго», застосованого рішенням керівника контролюючого органу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2021 року у відкритті провадження за заявою ГУ ДПС у м. Києві відмовлено на підставі п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Приписи ч. 4 ст. 283 КАС України визначають, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо:
1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;
2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Згідно ч. 6 ст. 283 КАС України ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 270 КАС України встановлюють, що на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала постановлена 25.03.2021 року без зазначення часу її прийняття. Указане свідчить про те, що строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції закінчився о 23 годині 59 хвилин 26.03.2021 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 270 КАС України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Як вбачається з відбитку штампу реєстрації вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва на першій сторінці поданої ГУ ДПС у м. Києві апеляційної скарги, остання, була подана до суду першої інстанції 31.03.2021 року, тобто поза межами встановленого процесуальним законом двадцятичотирьохгодинного строку. При цьому у даному випадку подання апеляційної скарги до відділення поштового зв'язку 26.03.2021 року не має правого значення, оскільки в силу вже згаданих вище положень ст. 270 КАС України правила, зокрема, частини 9 статті 120 цього Кодексу не поширюються.
Таким чином, враховуючи, що оскаржувана ухвала постановлена 25.03.2021 року, а апеляційну скаргу подано до Окружного адміністративного суду міста Києва 31.03.2021 року, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 5 ст. 270 КАС України.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
У п. 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки апеляційна скарга подана з пропуском встановленого процесуальним законом двадцятичотирьохгодинного строку апеляційного оскарження ухвали суду про відмови в прийнятті заяви, який в силу приписів ст. 270 КАС України не може бути поновлений, остання підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 270, 272, 283 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, постановлену за заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в силу приписів ч. 3 ст. 272 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
О.В. Епель