01.04.21
Справа № 635/2364/21
Провадження № 2-о/635/77/2021
01 квітня 2021 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Назаренко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Полоз М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботин Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту,
ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської області м. Свердловськ - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті місто Свердловськ, Луганська область. В заяві ОСОБА_1 посилається на те, що вона є донькою померлого ОСОБА_2 , а встановлення даного факту їй необхідно для отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка, оскільки відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботин Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) їй було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 березня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами окремого провадження.
Заявник у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд заяви про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України за її відсутності.
Представник заінтересованої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботин Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до ч. 4 ст. 317, п. 8 ч.1 ст. 430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів, що закріплено ч.2 ст. 319 ЦПК України.
Відповідно до роз'яснень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06 липня 1992 року, та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 25 вересня 2015 року.
31 березня 2021 року відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботин Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Свердловськ, оскільки заявником для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 пред'явлено документ, форма якого не відповідає формі визначеної наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024.
З приводу факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 було видано лікарське свідоцтво про смерть №36, а також 17 березня 2021 року було видано «Свідоцтво про смерть», які не можуть сприйматися державними органами України, як належні та допустимі.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Факт смерті вбачається зі змісту лікарського свідоцтва про смерть №36 від 12 березня 2021 року та «Свідоцтва про смерть», виданого 17 березня 2021 року, де зазначено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 місті Свердловськ Луганська область.
Разом з тим, при розгляді заяви ОСОБА_1 судом приймаються до уваги роз'яснення, що містяться в інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2016 року «Про окремі питання застосування Закону України від 04.02.2016 року №990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», згідного якого документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначений Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
Зі змісту закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні вбачається, що документом що підтверджує факт смерті фізичної особи може бути рішення суду про встановлення такого факту.
Отже, оскільки заявник не має можливості надати до відділу ДРАЦС документи, передбачені законодавством України, та які необхідні їй для отримання свідоцтва про смерть, суд приходить до висновку, що з метою захисту законних прав та інтересів громадянки України ОСОБА_1 , необхідно встановити факт смерті її батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської області м. Свердловськ - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті місто Свердловськ, Луганська область.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті, тому що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявнику свідоцтво про смерть батька видане державним органом України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 81, 247, 263-265, 315, 317, 430 ЦПК України, суд, -
заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті місто Свердловськ, Луганська область.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику)учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Заявник ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ;
заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботин Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ:41404009, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район. м. Мерефа, вул. Культури, 2-б.
Повний текст рішення складено 05 квітня 2021 року.
Суддя О.В.Назаренко