Справа №635/2505/21
Провадження по справі № 2/635/2312/2021
05 квітня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Суддя Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа - Садівниче товариство «Квант», про визнання права власності на земельну ділянку,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Онікієнко О.А., звернувся до суду з позовом до Височанської селищної ради в якому просить визнати розписку від 20.06.2007 укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як догорів купівлі-продажу на земельну ділянку № НОМЕР_1 у Садівничому товаристві «Квант», яка розташована на території Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, загальною площею 0,0600 гектарів, дійсною; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 у Садівничому товаристві «Квант», яка розташована на території Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, загальною площею 0,0600 гектарів.
Зазначена позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 3 ст.177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звертається до суду із позовною заявою, в якій об'єднані вимоги як майнового (визнання права власності на земельну ділянку), так і немайнового (встановлення факту, що має юридичне значення) характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Аналогічне положення міститься в п.12, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до якого у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Відповідно до п. 10 зазначеної постанови, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Законом України «Про судовий збір» передбачені ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною, а саме: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2021 року становить 2270,00 гривні, а також подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з копії квитанції №35588 від 25 березня 2021 року позивачем за подання до суду вищевказаної позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 908,00 гривень.
Згідно п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» (№ 2658-ІІІ) звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.
У відповідності до п. п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року (№ 358) оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», хоча б за однією із спеціалізацій у межах напрямку «1 Оцінка об'єктів у матеріальній формі» і напряму «2 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності».
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірної земельної ділянки, на момент подання позову, які б відповідали вищевказаним вимогам закону, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити дійсну вартість земельної ділянки, загальною площею 0,0600 гектарів, на яку позивач просить визнати право власності.
У зв'язку з відсутністю вищевказаних даних, суд також позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу за вимогу майнового характеру, відповідно до Закону України «Про судовий збір», яким передбачена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру.
Пунктом 26 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до акту від 02.04.2021 №39, складеного старшим секретарем Харківського районного суду Харківської області Браварець К.В., у вказаній позовній заяві було виявлено недоліки, а саме: відсутність копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .
Таким чином, позивачу необхідно надати копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При таких обставинах, відповідно до ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа - Садівниче товариство «Квант», про визнання права власності на земельну ділянку - залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо вона відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Бобко