Справа №766/3297/21
н/п 1-кс/766/2406/21
19 березня 2021 року м. Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження,
02 березня 2021 року представник скаржника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на рішення слідчого про закриття кримінального провадження, просив:
1.Постанову слідчої СВ Херсонського міського відділу поліції ГУ НП України в Херсонській області ОСОБА_4 від 23.02.2021р. про закриття кримінального провадження № 12020230040002460, внесеного до ЄРДР 24.09.2020р. з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 115 КК України за фактом смерті - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 03.04.1996р, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 - скасувати, а матеріали кримінального провадження повернути СВ Херсонського міського відділу поліції ГУ НП України в Херсонській області для продовження досудового розслідування.
2.Зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12020230040002460 внесене до ЄРДР 24.09.2020р., а також прокурора Херсонської місцевої прокуратуру, який здійснює процесуальне керівництво провести усі необхідні та можливі для даної категорії злочинів слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку та строки передбачені нормами КПК України, в тому числі і ті, перелік яких наведено у клопотання представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 .
Обґрунтування скарги.
У провадженні слідчої СВ Херсонського міського відділу поліції ГУ НП України в Херсонській області ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування знаходиться кримінальне провадження № 12020230040002460 внесене до ЄРДР 24.09.2020р. з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.115 КК України за фактом смерті - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 03.04.1996р, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 .
23.09.2010р. ОСОБА_7 було знайдено у її квартирі АДРЕСА_1 повішеною.
З 23.09.2020р. та до теперішнього часу труп померлої не захоронений, знаходиться в Херсонському СМЕ, так як слідство не може надати обґрунтованих відповідей на питання, які ставляться потерпілою.
Враховуючи покази потерпілої, яка не погоджується з тим, що її матір могла та мала можливість самостійно вчинити суїцид, в тому числі і за обставин, які були виявлені на місці злочину, висунула свою версію, яка відповідно підлягає перевірці під час проведення досудового розслідування. На підтвердження позиції потерпілої, вона дала розгорнуті покази, а також слідчій представником потерпілої було подано ряд клопотань в порядку ст. 220 КПК України, які були задоволені.
Однак виконання зазначених у них слідчих та процесуальних дій триває понад розумні строки та строки передбачені нормами чинного законодавства щодо проведення необхідних та можливих слідчих та процесуальних дій.
Крім того, процесуально неправильно було роз'єднано досудове розслідування за усіма встановленими епізодами даного кримінального правопорушення:
щодо смерті гр. ОСОБА_7 , доведення до самогубства та чи суїциду;
щодо шахрайства з продажем квартири за ціною в 2 рази нище ринкової;
щодо крадіжки грошових коштів начебто отриманих від продажу квартири в розмрі 20 тис. доларів США;
щодо внесення в офіційний документ неправдивих відомостей та використання підробленого документу, договору купівлі продажу від 11,09.2020р.
Одночасно не спростовано версію потерпілої ОСОБА_5 щодо причетності до вчинення даного злочину керівника одного з агентства нерухомості м. Херсона ОСОБА_8 та його дружини, на яку було переоформлено квартиру покійної ОСОБА_5 .
Не зважаючи на той факт, що про усі вищезазначені обставини потерпілою та представником потерпілої неодноразово повідомлявся орган досудового розслідування та процесуальний керівник, останніми не були здійснені усі необхідні та можливі слідчі та процесуальні дії направлені на встановлення істини по справі та спрямовані на розкриття особливо тяжкого злочину.
Як зазначено у відповіді місцевої прокуратури, кримінальне провадження закрито з підстав п.1 ч.2. ст.284 КПК України, тобто з підстав, за яких закриває провадження суд, а не з підстав, відсутності події кримінального правопорушення, що передбачено у п.1 ч.1 ст.284 КПК України, що також свідчить про невідповідність мотивувальної частини постанови її резолютивній частині.
Доводи сторін:
Представник скаржника надав заяву про розгляд скарги у його відсутність. Зазначив, що скаргу підтримує у повному обсязі.
Прокурор та слідчий пояснили, що у кримінальному провадженні вчинені всі слідчі дії, в ході досудового розслідування слідчий дійшов обґрунтованого висновку про відсутність події кримінального правопорушення. Прокурор пояснив, що судово-медичною експертизою встановлено, що смерть настала від асфіксії, трансгуляційна борозда поодинока, що свідчить про її прижиттєве утворення. На загиблій не було тілесних ушкоджень. Було допитано свідків, які пояснили, що загибла перебувала у пригніченому стані, а тому могла вчинити самогубство. Свідки - це сусіди, зокрема ОСОБА_9 доглядала за загиблою. Доводи скаржника вважає безпідставними. Зокрема, прокурор зазначила, що експертизою встановлена причина смерті, а відтак немає потреби у проведенні експертизи ДНК, експертизи канату не існує. Слідство дійшло висновку, що мало місце самогубство, а тому немає потреби в дослідженні «мобільних трафіків». Загибла хоч і продала квартира, але продовжувала перебувати в квартирі на законних підставах, оскільки в договорі купівлі-продажу було прописано поживати в квартирі протягом місяця.
Мотивація суду:
Заслухавши пояснення прокурора та слідчого, дослідивши додані до скарги документи, матеріали кримінального провадження №12020230040002460, слідчий суддя прийшов до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з таких підстав:
Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто винив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч.2 ст.9КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Тільки за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а, по-друге, однаково-ретельне встановлення і перевірка обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки, як такі, що не залишають місця сумнівам.
За змістом ст.110КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи. Зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту прав та відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.
Вказана постанова невмотивована, необґрунтована і за своїм змістом позбавлена структурної змістовності та логічної послідовності, що підтверджується наступним.
На переконання слідчого судді, оскільки кримінальне провадження закрите у зв'язку з відсутністю події злочину, а ОСОБА_7 знайдена в квартирі повішеною, то саме із викладу цієї події повинна починатися постанова, повинні бути викладені доводи потерпілої на обґрунтування насильницької смерті її матері, а далі слідчий повинен викласти здобуті в ході досудового слідства докази, дати їм правовий аналіз, і ці докази повинні спростовувати всі обставини і доводи потерпілої щодо насильницької смерті ОСОБА_10 , доводити, що це мало місце саме самогубство і вчинення насильницької смерті виключається.
Натомість оскаржувана постанова не містить викладу місця події, а лише загальними фразами зазначено, «що знайшли повішеною в квартирі на балконі Дерендяєву, яка була зареєстрована за вказаною адресою». Не зазначено хто ж безпосередньо виявив повішеною ОСОБА_11 .
Постанова за своїм змістом являє собою перелік слідчих дій, що були вчинені під час досудового розслідування, без будь-якого аналізу здобутих доказів, і які не доводять, що було вчинено самогубство і насильницька смерть виключається.
У постанові не зазначено жодних доводів того, що ОСОБА_10 могла самостійно вчинити дії для повішання (на що стала, за що була зачеплена петля, чи могла туди дотягнутися самостійно тощо). Прокурор на доводи скаржника про проведення слідчого експерименту із статистом зазначила, що це негуманно проводити такий слідчий експеримент із статистом. Але ж статиста не обов'язково «підвішувати». Слідчий експеримент може бути проведений із замірами, співставленнями росту померлої та висотою місця підвищення, щоб з'ясувати чи могла вона самостійно досягнути зашморгу, на який предмет померла стала для того, щоб натягнути зашморг тощо. У постанові навіть на зазначено за який предмет був накинутий зашморг.
А тому доводи скаржника про проведення «реконструкції події злочину на місці його вчинення з залученням відповідних спеціалістів та статиста» є обґрунтованими. Скаржник також зазначає про зріст померлої, зазначаючи, що у висновках експертів є суперечності щодо цього.
Основний зміст оскаржуваної постанови складає виклад висновку експерта про причини смерті та висновку судово-токсикологічної експертизи. Але висновок експерта про причину смерті аж ніяк не підтверджує обставини смерті.
Покінчення життя самогубством шляхом повішання є нехарактерним для жінок, а тому слідство повинно було ретельно відпрацювати версію насильницької смерті, яку висунула дочка померлої ОСОБА_10 .
Слідчий не виклала показань свідків, а тільки узагальнила їх показання, «що свідки припускають що покійна ОСОБА_12 могла накласти на себе руки шляхом повішання, так як емоційний стан був нестабільний, близьких родичів, крім доньки, у неї не були». Незрозуміло, що слідчий вкладає в поняття «емоційний стан» та його «нестабільність». Але показання свідків слідчий не піддає аналізу, не робить жодних висновків. А показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , на яких посилається слідчий, з урахуванням їх віку, місця їх проживання, зв'язку із загиблою, не дають підстав для жодного висновку, в тому числі і для висновку про можливість вчинення ОСОБА_10 самогубства.
Жоден із свідків у своїх показаннях не зазначав про якийсь нестабільний емоційний стан загиблої.
Так, свідку ОСОБА_15 23 роки (1997року народження). Дуже сумнівно, що він мав часті спілкування чи стежив за емоційним станом сусідки 1956року народження. У своїх показаннях свідок більше розказує про те, чого він не бачив, а не про те, що він бачив чи знає. Зокрема, «що не бачив, щоб до ОСОБА_10 приходили гості та родичі». Деякі відомості йому відомі зі слів його матері, яка згідно його показань частіше спілкувалася із померлою, аніж свідок. Але згідно його показань ОСОБА_10 «виглядала здоровою жінкою». Викликає подив, що свідок ОСОБА_18 , допитаний 21 жовтня 2020року достеменно пам'ятає всі дати, пов'язані із ОСОБА_10 - дату дзвінка його матері ОСОБА_9 , дату дзвінка дружини про появу незнайомого чоловіка. Дивно і те, що свідок вказує про спілкування із померлою, і його не здивувала «таємнича» продаж нею квартири, відсутність зовнішніх проявів намірів вибиратися із квартири. Чомусь «правовими питаннями» щодо відкриття квартири займався свідок - з'ясував порядок відкриття квартири у брата, тоді як власником квартири назвався ОСОБА_19 .
Якось дивно, що ОСОБА_20 виступає посередником нового власника ОСОБА_21 (хоч згідно показів ОСОБА_22 власником є його дружина). То ОСОБА_18 звертається до брата-юриста за консультацією як проникнути до квартири, то він за дорученням ОСОБА_21 телефонує до поліції тощо.
Якимись нелогічними є показання і свідка ОСОБА_16 . З її показань незрозуміло коли ОСОБА_10 продала будинок у селі Пало-Мар'янівка, і куди після цього приїжджала. На якому ґрунті здружилися, адже свідок не зазначає ні свого точного місця проживання (проживаю за вищезазначеною адресою, але вище зазначено тільки найменування села), ні місця знаходження «в минулому» спадкового будинку померлої, який вона продала.
Свідок ОСОБА_17 дав свідчення щодо придбання будинку у ОСОБА_10 та його відчуження знову ж їй. Свідок не вказує, що померла приїжджала та зупинялася у будинку після його продажу. Посилання свідка на те що « ОСОБА_23 останнім часом поводилась дивно та говорила дивні речі» не підтвердив жодним конкретним фактом. Звідки він знає про «дивну поведінку», коли не зустрічався з нею, а вона йому тільки телефонувала з приводу вирубування дерев у придбаному в ОСОБА_10 будинку. Показання свідка не вказують на жодні обставин смерті ОСОБА_10 чи її причини.
Показання ОСОБА_14 , яка найбільше спілкувалася із померлою, скоріше вказують на відсутність намірів ОСОБА_10 покінчити життя самогубством, і вказують на обставини, що ставлять під сумнів її самогубство. Зокрема свідок вказує, що ОСОБА_10 була чимось стривожена, а мати свідка ОСОБА_24 телефонувала їй і повідомила, що за квартирою ОСОБА_10 стежить якийсь чоловік, телефонував її сину, цікавився ОСОБА_23 .
Але обставини щодо стеження за квартирою ОСОБА_10 та дзвінок свідку ОСОБА_18 залишилися поза увагою слідчого. Адже з цього приводу питання вказаному свідку ОСОБА_18 навіть не ставилися.
Свідок ОСОБА_25 , якого зазначають новим власником квартири, тоді як він вказує, що квартиру оформили на його дружину, детально виклав обставини вчинення угоди з квартирою, депресивних настроїв у ОСОБА_7 не помітив, вказав, що ОСОБА_10 власноруч написала розписку про отримання грошей Але у своїх показаннях він зазначає, що є приватним підприємцем, а ОСОБА_26 його знайома, тоді як ОСОБА_26 вказує, що у ОСОБА_21 вона неофіційно працює в агентстві нерухомості.
Показання свідка ОСОБА_26 також не підтверджують обставини смерті ОСОБА_10 , але її свідчення щодо укладення дуже швидкої угоди купівлі-продажу квартири не перевірялися. Адже саме зі швидким та таємничим відчуженням квартири піддається сумніву смерть ОСОБА_27 шляхом самогубства. ОСОБА_26 вказує, що померла мала радитися з братом з приводу продажу квартири.
Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_26 вказують, що ОСОБА_12 в ОСББ брала форму для виписки з квартири (зняття з реєстрації), у виконкомі виписувалася, але ці факти не перевірялися.
У показаннях свідка ОСОБА_28 йдеться про оцінку квартири, але хто і коли її зробив не зазначено. А оцінка квартири є однією із умов при купівлі-продажу квартири. І здійснюють таку оцінку тільки уповноважені на те особи.
А тому суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про перевірку показань свідків.
Крім свідка ОСОБА_15 не допитано жодного із сусідів ОСОБА_29 . Не допитано голову ОСББ, який згадується в показаннях ОСОБА_26 щодо отримання форми для виписки з квартири.
Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_26 у своїх показах зазначають, що в день укладення угоди ОСОБА_10 постійно хтось телефонував, свідки неодноразово мали телефонні розмови з померлою, але і цей факт залишився поза увагою слідчого, а відтак є слушними доводи скаржника про перевірку трафіків руху мобільних терміналів. Хоч з цього приводу прокурор зазначила дуже просто «ми прийшли до висновку, що це самогубство, а тому немає потреби у доступі до трафіків».
Не перевірені і обставини щодо зникнення ОСОБА_10 перед укладенням угоди з квартирою.
Слідчий закрив кримінальне провадження, не виконавши вимоги ст.2 КПК України.
Закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.1 ст.284КПК України можливе тільки тоді, коли будуть спростованні всі доводи, що мав місце злочин, а не самогубство.
Таким чином, мають бути спростовані всі доводи потерпілої, викладені у скарзі її представника на постанову про закриття кримінального провадження, а відтак, проведені слідчі дії, зазначені у клопотаннях представника потерпілої.
Резолютивна частина постанови повинна випливати з мотивувальної частини, бути її логічним завершенням. Проте резолютивна частина постанови аж ніяк не впливає з її мотивувальної частини. Слідчим не доведено, що смерть ОСОБА_7 не була насильницькою, зіметованою під самогубство, а тому незрозуміло чому не було події злочину.
Згідно змісту скарги та доданих до скарги документів скаржник не пропустив строк звернення до суду.
При скасуванні постанови про закриття кримінального провадження не передбачено зобов'язувати вчиняти слідчого певні слідчі дії, оскільки відповідно до ст.40КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій, проводить слідчі(розшукові) дії та негласні слідчі дії тощо. Слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Потерпілий має право на збирання доказів шляхом звернення до слідчого із клопотаннями про витребування доказів, зокрема, із клопотаннями про вчинення слідчих (розшукових) дій, про звернення слідчого до слідчого судді із клопотаннями про тимчасовий доступ до речей і документів тощо. А тому скарга щодо зобов'язання слідчого вчинити певні слідчі дії задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 110, п.1 ч.1 ст.284, ст.ст.303, 307 КПК України, слідчий суддя,
постановила :
Скасувати постанову старшого слідчого СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 від 23.02.2021 року про закриття кримінального провадження №12020230040002460.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено о 16 годині 40 хвилин 23 березня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1