Справа № 631/90/21
Провадження № 3/631/65/21
02 квітня 2021 року смт Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Пархоменко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Нововодолазького районного суду Харківської області від Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшов адміністративний матеріал щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення Серії ДПР18 № 446035 від 06.01.2021 вбачається, що 06.01.2021 о 20 годині 50 хвилин в смт Нова Водолага, по вул. Харківській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2105 державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера ДРАГЕР 6820 у присутності двох свідків, що підтверджується тестом № 94, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 для розгляду адміністративного матеріалу на неодноразові виклики до судді не з?явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується: його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення Серії ДПР18 № 446035 від 06.01.2021; довідкою про доставку SMS, з урахуванням заяви ОСОБА_1 про надсилання йому судової повістки за допомогою SMS повідомлення від 06.01.2020; рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, що направлялись суддею за адресою, зазначеною ОСОБА_1 у адміністративному матеріалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки, у матеріалах справи є дані про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду він не надав, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв"язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
За приписами п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз"яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно зясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Пунктом 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, визначено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення Серії ДПР18 № 446035 від 06.01.2021, зі змістом якого ОСОБА_1 при його підписанні був згоден, рапортом старшого інспектора-чергового Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській областікапітана поліції Полтавського І., роздруківкою з приладу «Drager Alkotest 6810» від 06.01.2021, відповідно до якого у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено 1,96 проміле, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які вказали, що ОСОБА_1 пройшов огляд з використанням приладу «Drager Alkotest 6810», за результатами якого встановлено, що вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 1,96 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено 1,96 проміле, та з яким останній згоден, а також відеозаписом, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд з використанням приладу «Drager Alkotest 6810», результат якого складає 1,96 проміле, долученим до матеріалів справи.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обираючи вид адміністративного стягнення, суддя враховує приписи ст. 23 КУпАП, якими визначено, що адміністративне стягнення застосовується не тільки з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, й бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого, майновий стан, навність на утриманні осіб, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.
Також, при призначенні адміністративного стягнення суддя ураховує наступне.
За приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП (у редакції станом на день вчинення правопорушення) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За ч. 1 ст. 130 КУпАП (у редакції на день розгляду справи) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, змінена згідно із Законом № 1231-IX від 16.02.2021, який набрав чинності 17.03.2021.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
За загальним положенням, встановленим цією статтею, закони та інші нормативно-правові акти, не мають зворотної сили в часі, тобто не поширюються на поведінку, що мала місце в той період, коли відповідний акт ще не був прийнятий або ще не набрав чинності.
Не має зворотної сили як закон, що вперше встановлює юридичну відповідальність за певну поведінку, так і акт, який обтяжує відповідальність за вчинення будь-якого діяння порівняно з діючим законом. Виняток з цього правила становлять закони або інші нормативно-правом акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність і саме тому мають зворотну силу.
Наведене узгоджується з висновками Конституційного Суду України так в рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно- правових актів. Конституційний суд зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
В рішенні Конституційного Суду України від 19.04.2000 року № 6-рп/2000 у справі про зворотну дію кримінального закону в часі зазначено, що суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи.
Також, у рішенні від 02.07.2002 року № 13-рп/2002 Конституційний Суд України вказав, що суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності, і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності.
Відповідно до ст. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обовязковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (ст. 7).
Заборона зворотної дії в часі, в інтерпретації ЄСПЛ, положень, що погіршують становище особи, яка підлягає (чи може підлягати) кримінальній відповідальності. Це стосується як визначення діянь, які є кримінально караними, так і покарання (рішення у справі M v. Germany від 17.12.2009).
Європейський суд з прав людини у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engel and Others v. the. Netherlands», 08.06.1976 року, №№ 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21.02.1984 року, № 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25.08.1987 року, № 9912/82), тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
У рішенні по справі «Vyerentsov v. Ukraine» від 11.04.2013 року кримінальними правопорушеннями були визнані діяння, відповідальність за які передбачені ст. ст. 185 та 185-1 КУпАП, та відповідно застосований за їх вчинення адміністративний арешт покаранням.
У рішенні в справі «Veeber v. Estonia» від 21.01.2003 року ОСОБА_7 ЄСПЛ констатувала порушення гарантій, передбачених ст. 7 Конвенції, у вигляді ретроспективного застосування кримінального закону, який погіршував становище особи.
Оскільки санкція ч. 1 ст. 130 (у редакції на день розгляду справи) обтяжує відповідальність за вчинення діяння порівняно з санкцією ч. 1 ст. 130 (у редакції станом на день вчинення правопорушення та складання протоколу) то дана норма не має зворотної дії в часі.
Враховуючи викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 34, 35, 40-1, 130, 245, 268, 279, 280, 283 - 285 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, який потрібно сплатити за наступними реквізитами: Номер рахунку (IBAN) : UA 168999980313020149000020001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Отримувач: ГУК Харківської області- код -21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947; Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП) - електронне адміністрування податку), з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 454 грн. 00 коп. судового збору, який потрібно сплатити за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк: Казначейство України (ЕАП - електронне адміністрування податку); номер рахунку (IBAN): UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
В разі не сплати штрафу у строк встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький суд Харківської області протягом десяти днів з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І. О. Пархоменко